34. Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.

Держаний борг - це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджетів.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: перевищення темпів зростання державних витрат над темпами зростання державних доходів; систематичний дефіцит державного бюджету; дискреційна бюджетно-податкова політика направлена на

зменшення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат; залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності національної валюти. Вплив державного боргу на економіку може бути позитивним і негативним. У фазі економічного циклу, коли відбувається зменшення виробництва державні позики стимулюють зростання сукупного попиту, збільшують рівень зайнятості та рівень доходів населення, стимулюють економічне зростання, отже, позитивно впливають на економіку.

До негативних економічних наслідків державного боргу, відносять: скорочення споживання населення країни; витіснення приватного капіталу, що обмежує подальше зростання економіки; збільшення податків для обслуговування державного боргу; що виступає антистимулом економічної активності; перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій.

Управління державним боргом — це сукупність заходів держави, пов'язаних з вивченням кон'юнктури на ринку позичкових капіталів, випуском нових позик, з виплатою процентів по займам, проведенням конверсій (зміни умов доходності) та консолідації (зміни строків) займів, визначення ставок процентів по державному кредиту, а також погашення раніше випущених позик, строк дії яких скінчився. Рефінансування державного боргу - випуск нових позик для того, щоб розрахуватися з власниками облігацій старої позики. Існує ряд чинників, які впливають на умови погашення державного боргу. До них відносять: • зміна курсу національної валюти до долара США за зобов'язаннями зовнішнього боргу в доларовому еквіваленті; • зміна відсоткових ставок за користування іноземними кредитами, якщо обслуговування кредиту здійснюється за плаваючою відсотковою ставкою;• рівень відсотка за облігаціями внутрішньої державної позики.

35. Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.

Грошова система — це форма організації грошового обігу, що історично склалася в даній країні, і закріплена законодавчими актами. Нинішні грошові системи включають в себе такі основні елементи:

певну грошову одиницю (її найменування і масштаб цін); види державних кредитних і паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу; форми і умови безготівкового платіжного обігу;порядок обміну національної грошової одиниці на іноземну

і валютні курси; органи, що відають організацією грошового обігу. Історично існували три типи

грошових систем — біметалізм,

монометалізм і система кредитних грошей. В основі грошової системи біметалізму знаходяться два метали — золото і срібло. Золотомонетний обіг — найдорожча, але разом з тим і найбільш стійка грошова система При цій системі не буває ні нестачі, ні надлишку золотих грошей, які вільно випадають з обігу і вільно повертаються до нього завдяки функції нагромадження. Сучасна грошова система базується на кредитно-паперових грошах і характеризується скасуванням офіційного золотого вмісту грошових знаків, вилученням золота з грошового обігу, широким розвитком безготівкового обігу, скороченням готівки. Грошовий обіг — це безперервний рух грошей, які обслуговують реалізацію товарів, послуг і нетоварні розрахунки в процесі суспільного відтворення. На макроекономічному рівні грошовий обіг обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. Тому його називають ще сукупним грошовим обігом. Закон грошового обігу - економічний закон, у відповідності з яким кожного конкретного моменту в обігу може перебувати лише певна об´єктивно зумовлена сума грошей, яка залежить від багатьох чинників. Р-ння Фішера: M x V = P x Q, де:М - маса грошей, що знаходиться в обігу;V - середня швидкість (кількість) обороту грошової одиниці;Р - рівень ціни на ринку;Q - реальний обсяг товарної маси на ринку. З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу: M=PQ/V.