Тема 12. Економічна безпека підприємства

Ефективність функціонування підприємства і саме його існування, особливо в нестабільних умовах перехідної економіки, значною мірою залежить від ефективності системи економічної безпеки.

Розрізняють такі рівні економічної безпеки: міжнародну (глобальну і регіональну); національну; локальну (галузеву чи регіональну); конкретного підприємства.

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство і суспільні об'єднання, регіони, підприємства, окремі громадяни. Держава є основним об'єктом і, одночасно, суб'єктом економічної безпеки, вона здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади.

Під економічною безпекою підприємства слід розуміти стан ефективного використання його ресурсів і існуючих ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім загрозам і забезпечити його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії (Ильяшенко, 2008).

Поняття економічної безпеки підприємства містить у собі фінансову, інтелектуальну, кадрову, технологічну, правову, екологічну, інформаційну і силову складові. До них варто додати ринкову, а також інтерфейсну складову, яка характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами підприємства.

Забезпечення економічної безпеки передбачає виділення, аналіз і оцінку існуючих загроз з кожної функціональної складової та розроблення на їх основі системи протидіючих і застережних заходів.

Аналіз і оцінку економічної безпеки підприємства виконують у такій послідовності.

1. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають економічну безпеку підприємства (за кожної функціональної складової), аналіз і оцінка ступеня їх впливу.

2. Розрахунок узагальнених показників економічної безпеки для кожної з функціональних складових.

3. Розрахунок інтегрального показника економічної безпеки підприємства.

4. Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підвищення економічної безпеки, й оцінка їх ефективності.

Оцінка дієвості й ефективності заходів щодо забезпечення економічної безпеки є основою приймання оперативних рішень, а також розроблення тактичних і стратегічних програм, спрямованих на її підвищення.

Розглянемо перелічені функціональні складові системи економічної безпеки підприємства (Ілляшенко, Економічний, 2004).

Внутрішньовиробничі складові економічної безпеки

Фінансова складова. Про ослаблення фінансової безпеки свідчать:

- зниження ліквідності;

- підвищення кредиторської та дебіторської заборгованості;

- зниження фінансової стійкості і т.п.

За цю складову економічної безпеки відповідають фінансові та економічні служби підприємства.

Оцінка фінансової складової економічної безпеки може бути виконана на основі підходу, який дозволяє визначити ступінь фінансової стійкості і відповідно ступінь фінансової безпеки підприємства.

Оцінними показниками є:

±Е_с – надлишок (+) чи нестача (–) власних обігових коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства;

±Е_т – надлишок чи нестача власних обігових коштів, а також середньострокових і довгострокових кредитів і позик;

±Е_н – надлишок чи нестача загальної величини обігових коштів.

Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Вони розраховуються за такими формулами:

±Е_с = Е_с – Z, (42.1)

±Е_т = (Е_с + К_т) – Z, (42.2)

±Е_н = (Е_с + К_т + К_t) – Z, (42.3)

де Z – сума запасів і витрат; Е_с – сума власних обігових коштів підприємства; К_т – середньострокові і довгострокові кредити і позики; К_t – короткострокові кредити і позики.

Інтелектуальна складова. Негативні впливи на цю складову справляють:

- звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до ослаблення інтелектуального потенціалу підприємства;

- зниження питомої ваги інженерно-технічних працівників і науковців у загальній кількості працюючих;

- зниження винахідницької та раціоналізаторської активності;

- зниження освітнього рівня працівників, і особливо осіб апарату управління.

За цю складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів) і особисто головний інженер.

Рівень інтелектуальної складової економічної безпеки може бути визначений таким чином.

Розраховують значення таких показників (коефіцієнтів):

• плинність працівників високої кваліфікації, розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися, до загальної кількості працівників даної кваліфікації;

• питома вага інженерно-технічних працівників і науковців, розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

• показник винахідницької (раціоналізаторської) активності, визначається як відношення кількості винаходів (рацпропозицій) до кількості працюючих чи інженерно-технічних працівників;

• показник освітнього рівня, визначається як відношення кількості осіб, що мають вищу (спеціальну) освіту, відповідно до профілю діяльності підприємства, до загальної кількості працюючих і т.п.

Кадрова складова. До основних негативних впливів відносять:

- відтік кадрів;

- плинність кадрів;

- фізичне старіння кадрів, старіння їх знань і кваліфікації;

- низьку кваліфікацію кадрів;

- поєднання основної діяльності з роботою в інших організаціях, що пов’язано як з низькою віддачею працівника, так і з можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства.

За названу складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів).

Розрахунок рівня безпеки для кадрової складової виконують аналогічно до викладеного вище, вносячи зміни до складу показників. У ряді випадків показники інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки підприємства об’єднують.

Технологічна складова. До основних негативних впливів відносять:

- дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства;

- порушення технологічної дисципліни;

- моральне старіння використовуваних технологій.

Протидією повинна займатися технологічна служба (контроль технологічної дисципліни, удосконалення існуючих і розроблення нових ефективних технологій і т.п.).

Показники рівня технологічної безпеки можуть бути розраховані аналогічно до двох попередніх складових, однак склад показників буде іншим, так, наприклад, варто використовувати такі показники, що характеризують технологічний потенціал і технологічну безпеку підприємства (звичайно з урахуванням економічних результатів їх діяльності):

- рівень прогресивності технологій, що розраховується як відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій (на рівні кращих серед підприємств, що працюють на конкретному ринку) до загальної їх кількості на підприємстві;

- рівень прогресивності продукції, що розраховується як відношення кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції (на рівні кращих зразків на конкретному ринку) до загальної їх кількості;

- рівень технологічного потенціалу, що розраховується як частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, використовуваних у виробничому процесі і т.д.

Правова складова. Основними загрозами безпеці є:

- недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній та іншій діловій документації;

- порушення юридичних прав підприємства і його працівників;

- навмисне чи ненавмисне розголошення комерційно важливих відомостей;

- порушення норм патентного права.

Протидією повинна займатися юридична і патентно-ліцензійна служба (правове забезпечення діяльності підприємства, юридичне пророблення договірної документації, ведення судових і арбітражних розглядів, правове навчання персоналу, ведення патентного фонду підприємства, контроль порушень норм патентного права, цензура публікацій).

Рівень правової безпеки може бути визначений залежно від співвідношення втрат підприємства (як реальних, так і у вигляді упущеної вигоди) внаслідок порушення правових норм (наприклад, виплат за позовами через порушення юридичних норм і прав) і загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Для оцінки може бути запропонована така шкала:

втрат немає – абсолютна правова безпека;

частка правових втрат складає від 0 до 25 % – нормальна правова безпека;

25 % – 50 % – нестабільний стан;

50 % – 75 % – критичний стан;

75 % – 100 % – кризовий стан.

Силова складова. До основних негативних впливів, що характеризують цю складову, відносять:

- фізичні і моральні впливи, спрямовані на конкретних особистостей, особливо керівництво і провідних спеціалістів підприємства з метою заподіяти шкоду їх здоров'ю (фізичному і психологічному), а також репутації і матеріальному благополуччю, що становить загрозу нормальній діяльності підприємства;

- негативні впливи, що завдають шкоди майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів і втрати економічної незалежності (у т.ч. доступ до конфіденційної інформації підприємства, включаючи промислове шпигунство; дезінформацію; знищення інформації та ін.).

Протидією негативним впливам, що належать до силової складової, повинна займатися служба охорони (забезпечення фізичного захисту керівництва підприємства, організація пропускного режиму, охорона будинків, приміщень, ліній зв'язку й устаткування, захист інформації від несанкціонованого доступу, забезпечення режиму секретності документів і матеріалів, забезпечення безпеки в екстремальних умовах, навчання персоналу розпізнавати небезпеки і вживати заходів самозахисту).