
- •1. Зміст розділу овнс для проведення екологічної експертизи проектів нових та реконструкції діючих промислових підприємств
- •2. Кліматологія міст. Специфіка формування радіаційного, вологісногр та вітрового режимів промислового міста. Ефект " острову тепла". Заходи по' регулюванню клімату міст.
- •9.Тепловий баланс котельного агрегату.Визначення складових теплового балансу.
- •Лабораторний аналіз № 12.
- •Лабораторний аналіз № 13.
- •10. Спалювання твердого, рідкого та газоподібного палива. Основні принципи та методи зниження оксидів сірки та оксидів азоту в викидах енергетичних об’єктів.
9.Тепловий баланс котельного агрегату.Визначення складових теплового балансу.
При згоранні палива в топочній камері необхідна потужність котлоагрегату, яка досягається виробкою певної кількості води. Витрата горючого палива повинна забезпечувати отримання необхідної кількості теплоти для утворення пари. Розподіл теплоти, отриманої при згоранні палива на корисно-використану теплоту і теплові втрати носить назву теплового балансу. В ньому вчитується кількість теплоти яка поступила в котел з гарячим повітрям. Існує фізична теплота - це занесена паливом в не його підігріву.( тепло що зберігається в сирому паливі).Також є внесена теплота паром при розпилюванні рідкого палива використовують пар. Сумарна кількість внесеної теплоти називається располагаємою теплотою:
QTP - теплота внесена паливом .Ця теплота розходиться на отримання де якої кількості пару або гарячої води з потрібними параметрами. Тепловий баланс для 1кг палива має вид рівняння:
Q 1 - використана теплота;
Q 2 - втрата теплоти з відійшовшими газами;
Q 3 - втрата теплоти від хімічної неповноти згорання палива;
Q 4 - втрата теплоти від механічного згорання палива;
Q 5 - втрата теплоти в навколишнє середовище,
Q 6 - втрата теплоти від фізичної теплоти шлакe;
Використана теплота складається з теплоти, яка іде на підігрів води, його
випаровування і перегрів пару:
Кількість тепла на підігрів води визначається:
В – розподіл теплоти;
Gв – розподіл води;
і2 , і1 – ентальпія гарячої та холодної води.
Повна витрата тепла від механічної неповноти згорання палива задається рівнянням:
Величина втрат теплоти від механічної нестачі згорання палива залежить від типу толочного устаткування, інтенсивності їх роботи.
Втрата тепла від хімічної неповноти згорання палива пов’язана з виходом летких сполук процесів згорання, підготовкою палива до спалювання, подачі повітря в топочне устаткування і інш. факторами. Якщо із аналізу газу відомі об"єми СО, Н2 ,СН4, СяНм, то знаючи величину теплоти згорання якого з них визначають втрати Qз:
Взагалі втрату теплоти Q3 принято відносити до розрахункової теплоти згорання паливадю втрати теплоти записуються так:
Втрати теплоти з уходящими газами виникає із-за того, що із котлоагрегату продуктів згорання виходять в атмосферу з температурою, яка перевищує температуру навколишнього середовища. Величина втрати теплоти з уходящими газами дорівнює різниці ентальпії продуктів згорання на виході і останній поверхні нагріву, і ентальпії навколишнього середовища. Втрату тепла від зовнішнього охолодження відносять як і інші втрати, до розрахункового палива внесеного палива q5:
Сумарні втрати тепла зі шлаком і при охолодженні панелей розраховується:
Лабораторний аналіз № 12.
На вашому підприємстві стічна вода містить іони цинку. Визначити вміст іонів Zn2+ комплексонометричним методом і обчислити об’єм сірководню, потрібний для осадження іонів Zn2+ , що містяться у ….. л стічної води, у вигляді ZnS.
Якщо СВ. підприємства містять іони цинку, то їх можна визначити комплексонометричним методом. Для аналізу відбираємо 100 мл СВ. піпеткою і переносимо у конічну колбу, потім додаємо ацетатний буферний розчин мірним пальчиком і індикатор ксиленовий оранжевий і титруємо стандартним розчином трилону Б до переходу забарвлення з червоного в жовте. Під кінець титруємо повільно. Проводимо 3 паралельних титрування і визначаємо середній об’єм:
Наприклад:
V1 = 7,34 мл; V2 = 7,37 мл; V3 = 7,31 мл; VСР = 7,34 мл.
Далі розраховуємо грамовий вміст цинку:
Е – еквівалентна маса цинку (65,37/2=32,69)
Підставляємо значення у формулу і отримуємо значення на 100 см3. Із пропорції визначимо на 1000 см3.Якщо ця концентрація перевищуватиме допустимий вміст 0,07, то треба осаджувати цинк.
Для осадження використовуємо Н2S:
1
1 1 1
0,12
х
Масу цинку ми визначили з попередніх розрахунків (на 1000 см3), наприклад, 0,12 г/см3. Визначимо масу сірководню пропорцією 0,12.
Тоді
моль.
Для очистки об’єму сірководню використовуємо молярний об’єм:
л.