- •2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
- •2.1.1. Компоненти системи опрацювання даних
- •2.1.2. Організаційні компоненти інформаційної системи
- •2.2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи
- •1) Аналіз вимог.
- •2) Розробка технічного завдання.
- •3) Проектування.
- •4) Реалізація (програмування / адаптація).
- •5) Тестування і налагодження.
- •6) Експлуатація і супроводження.
- •2.3. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах
- •2.3.1. Структурно-орієнтований підхід
- •1) Dfd (Data Flow Diagrams) — діаграми потоків даних разом зі словниками даних і специфікаціями процесів (міні-специфікаціями);
- •2) Erd (Entity—Relationship Diagrams) — діаграми «суть—зв’язок»;
- •3) Std (State Transition Diagrams) — діаграми переходів станів.
- •2.3.2. Об’єктно-орієнтований підхід
- •2.3.3. Процесно-орієнтований підхід
- •2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства
- • Модель бізнес-процесів
- • Роботи
- • Модель бізнес-функцій
- •Стандартна класифікація бізнес-функцій
- •1. Правила цілісності
- •2. Правила перетворення
- •3. Правила конфігурації
- •4. Правила статичного режиму
- • Модель бізнес-організації
- •Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
- •2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
Метод моделювання «Мережі Петрі» був розроблений Адамом Петрі у 60-х роках ХХ ст. З того часу він став одним із найбільш визнаних стандартних методів моделювання процесів. У динамічному моделюванні підприємства метод мереж Петрі слугує засобом опису потоків бізнес-процесів. Для здійснення такого опису використовуються чотири базових конструктивних елементи (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ МЕРЕЖ ПЕТРІ
Конструктивний елемент |
Характеристика |
|
Стани: Стани несуть у собі символи роботи, що повинні опрацюватися в діяльності, яка йде за символом стану. Приклад символу в стані — комерційне замовлення, що буде прийняте і підтверджене. Стан може фіксувати певний тип символу роботи, описаний при визначенні стану |
|
Дії управління: Дії управління відповідають за пересування символу роботи в потоці процесу. Є три можливості:
|
|
Процеси: Ручні або автоматизовані дії, що перетворюють символ роботи зі cтану входу в інший символ роботи в стані виходу |
|
Підпроцеси: Підпроцеси дозволяють структурувати процеси на більш низькому рівні |
Таблиця 2.4
КОНСТРУКТИВНІ БЛОКИ МЕРЕЖ ПЕТРІ
Конструктивний блок |
Характеристика |
|
Розподіл дій: Діяльність розбита на дві дії B і C, виконані у зазначеному порядку |
|
Дії, виконані паралельно: Діяльність розбита на дві дії B і C. Послідовність, у якій виконуються B і C, не має ніякого значення. Проте обидві повинні бути виконані до закінчення процесу |
|
Спеціалізовані дії: Діяльність розбита на дві альтернативні дії B або C. На підставі визначеної діяльності стану B або C відібрані (не обидві, тому тільки або) OR-поєднанням — єдиним місцем виходу наприкінці процесу |
Закінчення табл. 2.4
Конструктивний блок |
Характеристика |
|
Ітерація дій: Виконання дії припускає виконання діяльності B один або більшу кількість разів. Число ітерацій урегульоване під час визначення стану |
Моделювання потоку процесу через мережі Петрі базується на декількох принципах:
діяльність починається, коли є принаймні один символ роботи у всіх поєднаних станах входу діяльності;
діяльність споживає один символ роботи з кожного стану входу і продукує один символ роботи для кожного поєднаного стану виходу;
дії управління мають спеціальні можливості (табл. 2.4):
вони можуть множити один символ роботи зі стану входу і поміщати їх у два або більшу кількість станів виходу. Для цього будується конструкція AND-розвилка;
вони можуть маршрутизувати символ роботи через процес, розміщаючи цей символ в один із поєднаних станів виходу, заснованих на певних станах. Цей засіб реалізується через конструкції OR-розвилки;
вони можуть синхронізувати дії, виконані в рівнобіжних кроках. Для цього використовується конструкція AND-поєднання.
На основі досвіду моделювання процесів у потоках мереж Петрі можна зробити кілька рекомендацій:
кожен потік процесу починається і закінчується тільки одним станом;
вхід і вихід потоку повинні мати чітке й однозначне формування. Потрібно використовувати лише стандартні блоки. Це гарантує коректні мережі Петрі, що можуть бути реалізовані системою керування потоками;
процес слід обмежувати п’ятьма-десятьма кроками. Якщо потрібна більша кількість кроків — будується підпроцес;
поєднання сторінок не використовується. Достатньо структурувати процес ієрархічним методом.
Наведемо приклад бізнес-процесу «Циклічна інвентаризація на складах», скориставшись розглянутими вище засобами та правилами побудови мереж Петрі (рис. 2.14).
