2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства

Загалом процес динамічного моделювання підприємства (Dynamic Enterprise Model) можна виразити таким чином: підприємство зводиться до ієрархічної моделі, яка формується з еле­ментарних функціональних модулів (бізнес-функцій), що поєднуються в інформаційні потоки (бізнес-процеси), та організаційної структури підприємства (бізнес-організації). Сукупність моделей бізнес-функцій, моделей бізнес-процесів і моделі бізнес-організації являє собою імітаційну бізнес-модель підприємства (рис. 2.11).

Бізнес-моделі складаються з таких компонентів:

• Модель бізнес-функцій — до її складу входять:

• дерево бізнес-функцій;

• відношення оптимізації;

• «ноу-хау» в галузі удосконалення бізнесу;

• ключові показники діяльності.

• Модель бізнес-процесів складається з:

• основних бізнес-процесів;

• детальних бізнес-процесів.

• Модель бізнес-організації.

• База даних по певній галузі промисловості.

Рис. 2.11. Рівні динамічного моделювання підприємства

В основі концепції динамічного моделювання лежить побудова (моделювання) підприємства в термінах і методами мереж Пет­рі. При цьому використовуються такі підходи:

• діяльність підприємства поділяється на види відповідно до функціонально-організаційної структури;

• види діяльності пов’язані двома типами каналів — інформаційним і керуючим. Перший передає необхідну вхідну інформацію для ініціації діяльності, а другий передає право дії (знак виконання, під час надходження якого на вхід починається виконання бізнес-процесів, які становлять сутність діяльності);

• якщо діяльність має більш ніж одну бізнес-функцію в бізнес-процесі, керування переходами відбувається таким самим чи­ном — передачею вхідних даних і знаку каналами, якими пов’я­зуються бізнес-функції в бізнес-процеси;

• після виконання діяльності і за її результатами знак копіюється в один (чи декілька) відповідних каналів для передачі факту здійснення діяльності;

• після виконання діяльності і за її результатами (або за сукупністю результатів декількох видів діяльності) визначається один і тільки один новий напрямок знаку.

Для розуміння процедури динамічного моделювання підприємства слід розглянути сутність та властивості елементів динаміч­ної моделі підприємства.

 Модель бізнес-процесів

Модель бізнес-процесу — це опис загального виробничого процесу в термінах конкретної корпоративної системи. Така модель описує, які бізнес-процеси у певному напрямі діяльності можуть підтримуватися конкретною корпоративною системою і як це може бути здійснено. У моделі можна створити ієрархію, у результаті чого, наприклад, потік замовлень усередині організації може бути змодельований у так звану «основну» процедуру, тимчасом як подробиці про даний потік замовлення рекомендуються в схемах детальних процедур.

Модель бізнес-процесу має такі цілі:

• дати наочне уявлення того, яким чином корпоративна система працює з бізнес-процесами найвищого рівня, особливо для певного напряму або виду діяльності (основні процедури), наприклад: «Потік замовлень основної процедури в моделі комерційної діяльності»;

• дати наочне уявлення і задокументувати загальні бізнес-про­цеси (детальні процедури), що підтримуються системою (наприклад: «Надходження від продажу»);

• дати наочне уявлення і задокументувати періодичні детальні бізнес-процеси (наприклад: «Рознесення фінансових операцій» і «Підрахунок циклів»);

• дати наочне уявлення і задокументувати процедури початкового запуску і настановні процедури, необхідні для впровадження системи (наприклад: «Ввести модуль опрацювання повідомлень банку» або «Визначити точки фінансових операцій»);

• зафіксувати розробку процесу (особливо для детальних бізнес-процесів) для надання руху операційному робочому процесові;

• задокументувати адміністративні процеси, за яких можливо приписати власників до бізнес-процесів залежно від роду діяльності, посади, повноважень, посадових інструкцій тощо;

• розробити й задокументувати перетворення корпоративною системою бізнес-процесів, пов’язаних з конкретним проектом.

• Бізнес-процеси мають такі характеристики:

• бізнес-процеси складаються з ряду компонентів, як-от станів, видів діяльності і контролю. Робота є основною частиною біз­нес-процесів. Стан передує кожному виду діяльності і визначається ним. Діяльність може являти собою сеанс роботи з корпоративною системою, бути прикладним програмним забезпеченням, що не належить до неї, та неавтоматизовану діяльність або вмонтований бізнес-процес;

• бізнес-процеси моделюються на основі мереж Петрі і можуть мати декілька ієрархічних рівнів;

• посадові інструкції, документи аналогового виводу і коди утиліт (сервісних програм) можуть бути співвіднесені з видами діяльності. Посадові інструкції можуть містити особливу допоміжну інформацію для сеансу в межах конкретного бізнес-про­цесу. У рамках певного виду діяльності можливе співвіднесення з документом аналогового виводу, створеним у межах даного виду діяльності. Коди утиліт — це блоки сеансів, що можуть бути використані як допоміжні сеанси (сеанс виводу на екран, роздруківки) під час здійснення певного виду діяльності;

• вивід бізнес-процесу на екран у графічному вигляді може використовуватися як інтерфейс користувача замість структури меню;

• працівники і виконувані ними функції можуть бути співвіднесені з видами діяльності бізнес-процесу;

• посилання на інший бізнес-процес можуть бути застосовані до такого компонента, як стан, у результаті чого може бути дане визначення бізнес-процесу з декількох переходів;

• будь-який вузол контролю може мати декілька вихідних стрілок. Кожній стрілці може відповідати певна умова. За допомогою так званих «правил» даним умовам може бути надане значення. Коли бізнес-процес виводиться на екран, відбувається оцін­ка значення умови, і, якщо умова не виконується, частина діаграми виводиться на екран у затемненому вигляді. Залежно від моделі бізнес-функції або встановлених параметрів схема бізнес-процесу може бути скомпонована динамічно. В результаті з самого початку загальна схема буде конкретно зорієнтована на одну з визначених бізнес-моделей.