1.2Обробіток ґрунту
Картопля дуже вимоглива до вмісту кисню у ґрунті, тому її краще вирощувати на дерново-підзолистих суглинкових щільністю не більше 1…1,2 г/см3 або на супіщаних та піщаних ґрунтах щільністю 1,2…1,4 г/см3.
Підготовка ґрунту під картоплю передбачає основний осінній та передпосівний весняний обробітки.
На легких супіщаних ґрунтах при основному обробітку лущать стерню, вносять органічні та частково фосфорно-калійні мінеральні добрива і загортають їх у ґрунт дисковими робочими органами. Весною виконують безвідвальний обробіток і передпосівне нарізання гребенів з одночасним локальним внесенням азотних мінеральних добрив або повної їх норми там, де вони не були внесені восени.
На в’язких суглинкових ґрунтах восени лущать стерню, вносять органічні та фосфорно-калійні мінеральні добрива, загортають їх у ґрунт дисковими або полицевими лущильниками і проводять безполицевий обробіток ґрунту. Весною поля обробляють культиватором або виконують безполицеве переорювання зябу і нарізання гребенів з одночасним локальним внесенням до повної норми мінеральних добрив.
На чорноземних ґрунтах Лісостепу і Степу основні операції по внесенню добрив та підготовці ґрунту виконують восени. Оскільки у цих зонах велике значення має також нагромадження і зберігання вологи в ґрунті, зяблева оранка під картоплею е обов’язковим агротехнічним заходом.
Кращі попередники картоплі в сівозміні озимі зернові і зернобобові культури. Після їх збирання лущать стерню дисковими лущильниками ЛДГ-10 і ЛДГ-15 на глибину 6…8 см.
На площах, дуже засмічених пирієм, після лущення стерні вносять ТХАН з розрахунку 30…40 кг/га діючої речовини при витраті робочого розчину 300…400 л/га з наступним загортанням гербіциду полицевими лущильниками на глибину 10…12 см. При цьому слід враховувати, що висока ефективність препарату проявляється при середньодобовій температурі повітря не нижче 10 градусів тепла.
Через два-три тижні після лущення на поверхню поля розкидачами вносять органічні і фосфорно-калійні мінеральні добрива і загортають їх у ґрунт на глибину 8…10 см важкими дисковими боронами, полицевими або дисковими лущильниками. При цьому використовують лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛД-20, ППЛ-10–25 і борони БДТ-3, БДН-3, БДТ-7, БД-10А в агрегаті з тракторами класу 1,4–3.
Весною проводять безполицевий обробіток ґрунту на глибину 28–30 см плугами ПЛП-6–35, ПЛН-5–35, ПЛН-3–35 обладнаними корпусами для безполицевої оранки, але обов’язково з передплужниками або корпусами з вирізаними полицями. При такому обробітку добрива змішуються з ґрунтом і залишаються в шарі глибиною до 10–12 см. Крім того на полях із незначним гумусовим шаром при глибокій безполицевій оранці нижній підорний горизонт не виноситься на поверхню.
Після оранки нарізають гребені просапними культиваторами КОН-2,8ПМ, КРН-4,2Г, КРН – 5,6 з підгортачами-розпушувачами. При цьому шар ґрунту, в якому знаходяться добрива, зміщується в гребені і змішані з ґрунтом добрива концентруються в зоні, де знаходиться основна маса кореневої системи рослин картоплі.
Нарізання гребенів доцільно суміщу вати з суцільним обробітком ґрунту (культивацією) і локальним внесенням в гребені азотних мінеральних добрив.
Для нарізання гребенів найдоцільніше використовувати культиватор з шириною захвату 4,2 м в агрегаті з трактором класу 1,4, який нарізає чотири гребені висотою 12…14 см без стикових міжрядь, тому що трактор рухається по сліду, залишеному підгортачем із знятими полицями, встановленими на крайніх секціях культиватора замість маркерів.
При внесенні органічних і мінеральних добрив весною послідовність операцій підготовки ґрунту зберігається. У цьому випадку всі мінеральні добрива вносять локально одночасно з нарізанням гребенів.
В осінній і весняний періоди потрібно вносити на легких за механічним складом ґрунтах тільки органічні добрива, в яких відбулися мікробіологічні процеси. Як правило це компостовані органічні добрива. Норма внесення за умови концентрації їх в гребені – 25–30 т/га. За достатньої кількості органічних добрив норму їх збільшують.
На чорноземних ґрунтах Лісостепу і Степу також вирощують картоплю. Як правило, навесні ґрунт поспіває повільно, що затягує строки підготовки його і садіння картоплі. Глибокий весняний обробіток неспілого ґрунту призводить до утворення брил і грудок, внаслідок чого погіршуються умови для росту рослин, формування бульб і застосування комбайнів на збиранні врожаю. Щоб уникнути цього, операції по внесенню добрив та підготовці ґрунту необхідно виконувати тільки восени. Гребені нарізають восени після повної підготовки ґрунту.
Якщо з осені гребенів не нарізають, то після оранки поле культивують. Рано навесні на цих площах закривають вологу і після по співання ґрунт обробляють на глибину 10…14 см фрезою ФБН – 1,5 або культиватором КФГ – 3,6 в агрегаті з тракторами класу 3, та садять картоплю без нарізання гребенів.
Перевага попереднього нарізання гребенів полягає і в тому, що поле заздалегідь розмічають, що створює кращі умови для групової роботи картоплесаджалок. Одночасне з нарізанням гребенів локальне внесення мінеральних добрив скорочує кількість проходів агрегатів і дає можливість ефективніше використовувати добрива за рахунок рівномірного розподілу їх у зоні рядків бульб.
Крім того, при попередньому нарізанні гребенів створюються умови для нагромадження в них картоплі, що сприяє кращому збиранню комбайнами, бо при цьому підкопуються тільки гребені і зменшується кількість ґрунту, що потрапляє на робочі органи комбайна.