Розділ іі. Експериментальне дослідження міжособистісних стосунків учнів початкових класів

2.1 Опис методики дослідження міжособистісних стосунків в колективі.

Найважливіший колектив, якому належить учень і під впливом якого фор-мується його особистість – це шкільний клас. Для школяра важливо не просто виконання якоїсь соціальної ролі, але й те, щоб ця роль відповідала його індивідуальності. Він прагне, щоб структура ділових стосунків в класі максимально відповідала структурі міжособових стосунків. Але в той же час в межах організованого колективу “питання стосунків товариша до товариша – це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності” [35]. Критерії, які визначають соціометричний статус учня в його класному колективі, складні і багатогранні. По даним Коломенського, на першому місці тут стоїть вплив на однолітків (значення цієї якості з віком неухильно зростає); на другому місці – моральні якості, які безпосередньо проявляються в спілкуванні, і суспільна робота; далі йдуть інтелектуальні якості і добре навчання, працелюбство і навички праці, зовнішня привабливість; на останньому місці стоїть прагнення командувати. З цих даних видно, що соціометричний статус невід’ємно пов’язаний зі спілкуванням учнів. Для проведення експерименту були використані: метод соціометрії і проектна методика "Що мені подобається в школі?" (Н.Г. Лусканова). Соціометрія - метод, який вже традиційно використовується у вітчизняній психології при вивченні міжособистісних відносин в малій групі. Цей метод був уперше запропонований американським психологом і психіатром Дж. Морено для визначення характерних особливостей і оптимізації міжособових стосунків в групі, включаючи не лише визначення положення особи в системі стосунків, але і психограму. Основними принципами соціометрії є довірчість і конфіденційність результатів, які виходять в результаті цього методу. Якщо випробовувані довіряють дослідникові і упевнені в тому, що результати, отримані за допомогою цього методу, не використовуватимуться в практиці міжособової взаємодії, то достовірність цього методу значима. Етапи проведення соціометричного методу : I Проведення підготовчої бесіди (необхідно настроїти випробовуваних на співпрацю). Випробовуваним пропонуються питання наступного змісту : 1. З ким би ти хотів сидіти за однією партою? 2. З ким би ти хотів грати в одній команді? 3. Кого б ти запросив на свій день народження? 4. З ким ти дружиш? Випробовуваним пропонується вказати свої ініціали. II Складання соціометричної матриці. Підведення підсумків соціометричного дослідження (визначення соціометричного статусу кожного члена групи, коефіцієнт благополуччя стосунків в групі, коефіцієнт оптимальності стосунків, коефіцієнт " ізольованості", коефіцієнт взаємних виборів). Призначення методики "Що мені подобається в школі? " полягає у виявленні міжособистісних відносин в групі дітей, тобто виявляється тенденція, як часто під заданим знаком питання діти розуміють саме спілкування з друзями, з іншими дітьми, як часто діти малюють спільні ігри. 1.Невідповідність вказаній темі; 2. Переважання інших мотивів, наприклад, навчання. 3. Прояв дитячого негативізму. Дитина відмовляється малювати на цю тему, а малює те, що йому подобається. 4. Діти малюють ігри, ігрову кімнату, іграшки. 5. Діти малюють друзів. Останні критерії безпосередньо торкаються нашої проблеми дослідження, показують на значущість міжособових стосунків для групи однолітків і для кожного її члена окремо. Таким чином, представлені методи виявляють: - внутрішньогрупові зв'язки, -систему взаємовідносин, -систему спілкування, -значить, і структуру міжособових стосунків в групах однолітків, у тому числі в колективі молодших школярів.

2.2 Результати дослідження особливостей міжособистісних відносин в колективі молодших школярів. а) Констатувальний експеримент Проведення соціометричного дослідження серед дітей IV- го класу, у кількості 15 чоловік, Срібнянської ЗОШ I і III ступенів, показало наступні дані, представлені в соціометричній матриці. Таблиця 2.1 Соціометрична матриця результатів виборів

Імена учнів	№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Бирин В.	1					1			2							3
Буць Я.	2							3				2	1
Ганноченко В.	3				3	2				1
Голюшева А.	4	2				1										3
Гурбик В.	5	1			2				3
Дірюшкіна Р.	6				3			1				2
Желіба М.	7		3		2		1
Завгородня А.	8	2				1										3
Завгородня А.	9	1							2							3
Зінченко Л.	10	2							1							3
Коваленко В.	11						3	1						2
Коваль Я.	12						3	1				2
Кукало Д.	13						3	2				1
Маріненко Б.	14							1
Марухненко В.	15	1			2	3
Число отриманих		6	1	0	5	5	4	6	4	1	0	4	1	1	0	5
Число взаємних		3	1	0	2	3	2	2	2	0	0	2	0	1	0	2

За даними соціометричної матриці (Див. Додаток А): До першої статусної групи " зірок"(С1) відносяться: 1) Бирин Владік 2) Голюшева Аня; 3) Желіба Марина; 4) Марухненко Вадим; 5) Гурбик Віталій. До " тих, що віддається перевага " : 1) Дірюшкіна Руслана 2) Завгородня Альона.3) Коваленко Владік. До " тих, що нехтують": 1) Буць Яна 2) Завгородня Анастасія 3) Коваль Яна; 4) Кукало Дарина . До " ізольованих": 1) Маріненко Богдан; 2) Зінченко Ліза; 3) Ганноченко Вадим. Диференціація випробовуваних по статусних групах дозволяє визначити діагностичні індивідуальні і групові показники міжособистісних відносин учнів IV – го класу:

1.Коефіцієнт благополуччя стосунків. КБС = (С1+ С2) /n, де С1 - кількість " зірок", С2 - кількість " тих, що віддаються" перевага, а n - число учнів в класі. КБС = 5 + 3 /15*100 50% коефіцієнт благополуччя взаємовідносин (КБС = 0,5) досліджуваного класу визначається як високий.

2. Коефіцієнт оптимальності стосунків. КОС = (С2+ С3) /n, де С2 - кількість що віддаються перевага в цих. КОС = 3 3/15 = 0,4

3. Коефіцієнт " зоряності". КЗ = С1/n = 5/15 = 0,3

4. Коефіцієнт " ізольованості". КІ = С4/n, де С4 - кількість " ізольованих" в групі. КІ = 3/15 = 0,2

5. Коефіцієнт взаємності виборів обчислюється відношенням суми взаємних виборів в групі до суми усіх зроблених випробовуваними виборів. КВ = SВВ/SВ. У нашому дослідженні КВ = 20/43*100% = 50% коефіцієнт взаємності виборів учнів IV класу характеризується як високий.

6. Коефіцієнт усвідомленості. До = R0/Rx*100% , де R0 - число очікуваних виборів, що виправдалися, а Rx - число очікуваних виборів.

У нашому дослідженні До = 20/45*100%= 44,4% значить, коефіцієнт усвідомленості невисокий.

Аналіз статусної структури, отриманої за результатами соціометрії, показує, що вибори між учнями в класі розподіляються нерівномірно. У класі є діти усіх груп, тобто ті, хто отримав більше число виборів, - I група, ті, хто має середню кількість виборів - II група, і що отримали 1 - 2 вибори - III група, і учні, що не отримали жодного вибору, - IV група.

За даними соціометрії в досліджуваному IV класі до першої групи входить 2 людини, що складає 13,3% загальної кількості учнів в класі; друга група складає 40% загальної кількості учнів; третя група 26,7% , четверта група 20%.

Менше всього школярів знаходяться в крайніх I і IV групах. Найбільш численні по кількості II і III групи. У сприятливому положенні знаходиться біля 53% учнів класу. У несприятливому положенні опинилися 46% учнів.

В якості додаткового методу дослідження була використана методика "Що мені подобається в школі?"(див. Додаток Б).

За результатами дослідження було виявлено, що 60% піддослідних на поставлене питання намалювали саму школу; 20% - намалювали спортивний зал; 13% - себе і друзів; 7% - себе і школу. З цього виходить, що тільки 13% з школою асоціюють не лише навчання, але і спілкування. Одним з критеріїв аналізу дослідження є ігрова кімната. В даному випадку ігровою кімнатою є спортивний зал. Цей критерій припускає якусь ігрову діяльність, в якій мають місце і міжособистісні відносини. Цей критерій був відмічений 20% дітей

б) Формувальний експеримент 1)"Вигадаємо історію" Ведучий починає історію: "Жили-були."., наступний учасник продовжує, і так далі по кругу. Коли черга доходить знову до ведучого, він направляє сюжет історії, відточує його, робить більше осмисленим, і вправа триває. 2)"На що схожий настрій"? Учасники гри по черзі говорять, на яку пору року, природне явище, погоду схожий їх сьогоднішній настрій. Почати порівняння краще всього дорослому: "Мій настрій схожий на білу, пухнасту хмарку в спокійному блакитному небі, а твій"? Вправа проводиться по кругу. Дорослий узагальнює - який же сьогодні в усього колективу настрій: сумний, веселий, смішний, злий і так далі. Інтерпретуючи відповіді дітей, необхідно враховувати, що погана погода, холод, дощ похмуре небо, агресивні елементи свідчать про емоційне неблагополуччя. 3)Проведення ряду виховних годин. (Див. Додаток В)

в) Контрольний експеримент Соціометрична матриця результатів виборів (Див. Додаток А)

Імена учнів	№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Бирин В.	1					1			2							3
Буць Я.	2							3					1
Ганноченко В.	3				3					1
Голюшева А.	4	2				1						1				3
Гурбик В.	5	1			2				3
Дірюшкіна Р.	6				3			1				2		1
Желіба М.	7		3		2		1
Завгородня А.	8	1				1										2
Завгородня А.	9	1							2						1
Зінченко Л.	10	2							1							1
Коваленко В.	11						1	1						2
Коваль Я.	12							1				1
Кукало Д.	13						1	2				1
Маріненко Б.	14							1
Марухненко В.	15	1			2	3
Число отриманих виборів		6	4	4	7	6	7	6	4	1	4	4	2	4	0	5
Число взаємних виборів		3	0	4	5	3	2	2	2	2	0	2	0	1	0	2

Кінцевий результат нашого експерименту показав, що в першій статусній групі " зірок"(С1) опинилися: 1) Бирин Владік; 2) Голюшева Аня; 3) Желіба Марина; 4) Марухненко Вадім; 5) Гурбик Віталій; 6) Дірюшкіна Руслана, а наступні учні розташувалися таким чином: До «тих, що віддається перевага» : 1) Зінченко Ліза; 2) Завгородня Альона; 3) Коваленко Владік. 4) Буць Яна 5) Завгородня Анастасія; 6) Коваль Яна; 7) Кукала Дарина; 8) Ганноченко Вадім. До " тих, що нехтують": Маріненко Богдан До " ізольованих": ____________

Диференціація випробовуваних по статусних групах дозволяє визначити діагностичні індивідуальні і групові показники міжособистісних відносин учнів IV - го класу: Коефіцієнт благополуччя стосунків. КБО = (С1+С2) /n, де С1 - кількість " зірок", С2 - кількість " тих, що віддається перевага", а n - число учнів в класі. КБО = 6+ 8 /15*100%= 93% Коефіцієнт благополуччя взаємовідносин(КБС = 0,9) досліджуваного класу визначається як високий.

Коефіцієнт оптимальності стосунків. КОС = (С2+С3) /n де С2 – кількість, що віддається перевага КОС = 8+1/15 = 0,6 Коефіцієнт " зоряності". КЗ = С1/n = 6/15 = 0,4 Коефіцієнт " ізольованості". КІ = С4/n, де С4 - кількість " ізольованих" в групі. КІ = 0

До кінця експерименту до I групи, що вчаться, приєднався один учень, у складі II - III групи сталися зміни, діти з III і IV групи перейшли в II, групу " що віддається перевага", одна дитина з групи " ізольовані", увійшла до складу " тих, що нехтують" Отже, за даними соціометрії в досліджуваному IV класі до першої групи входить 6 чоловік, що складає 40% загальної кількості учнів в класі; друга група складає 53% загальної кількості учнів; третя група 7% ; четверта - група 0% .

Менше всього школярів знаходяться в крайніх I і IV групах. Найбільш численні по кількості II і III групи. У сприятливому положенні знаходиться біля 53% учнів класу. У несприятливому положенні опинилися 46% учнів.

В якості додаткового методу дослідження була використана методика "Що мені подобається в школі?"(див. Додаток Б). За результатами дослідження було виявлено, що 60% піддослідних на поставлене питання намалювали саму школу; 20% - намалювали спортивний зал; 13% - себе і друзів; 7% - себе і школу. З цього виходить, що тільки 13% з школою асоціюють не лише навчання, але і спілкування. Одним з критеріїв аналізу дослідження є ігрова кімната. В даному випадку ігровою кімнатою є спортивний зал. Цей критерій припускає якусь ігрову діяльність, в якій мають місце і міжособові стосунки. Цей критерій був відмічений 20% дітей.

Отже, за результатами дослідження ми бачимо, що рівень міжособистісних взаємовідносин учнів 4 класу значно покращився: