- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •3. Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Утворення слов'янських держав після Першої світової війни.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Суспільно-політична думка Росії в XIX ст.
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •"Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •Західні та південні слов'яни у Другій світовій війні.
- •3. Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •Наслідки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині XX ст.
- •Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •2. Головні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •Українська козацька держава за гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 рр.).
- •Політичне становище південних і західних слов'ян у складі Османської та Габсбурзької імперії.
- •Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •Генеза абсолютизму в Росії.
- •Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Католицька церква та її організація в епоху середньовіччя (хі-ху ст.).
- •Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія унр.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •1918-1935 Pp. - т. Масарик
- •1935-1948 - Е. Бенеш
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Утворення Російської централізованої держави.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. XX - початок XXI ст.).
- •Дайте характеристику змін в системі історичної освіти в 30-50-х рр. XX ст.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця XVIII - початку XX ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині XX - на початку XXI ст.
- •Кирило-Мефодіївське братство.
- •Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
Социально-политические преобразования в славянских государствах в конце 80-х – начале 90-х годов исследователи характеризуют как демократические революции. Следует подчеркнуть, в условиях высокой степени организованности оппозиционных сил, которые продемонстрировали свою способность к проведению массовых акций протеста, правящие коммунистические режимы проявили достаточную политическую гибкость, отказались от применения силы, пошли на уступки демократическому движению. Это позволило избежать масштабных социальных потрясений. Ученые и политики образно называют данные революции «бархатными», имея в виду ненасильственный переход к новому общественному и государственному строю.
Классический пример «бархатной» революции дают нам события в Чехословакии. 17 ноября 1989 г., после разгона властями студенческой манифестации, в Праге прошли стихийные демонстрации протеста. 19 ноября 1989 г. оппозиционные силы в Чехии объединились в рамках движения «Гражданский форум», а демократическое движение в Словакии возглавила организация «Общественность против насилия».
Ежедневные массовые манифестации, организованные оппозицией, заставили правящие круги дать гарантии лидеру «Гражданского форума» В. Гавелу о разрешении конфликта мирным путем, с помощью диалога с общественностью. Руководство правящей Коммунистической партии Чехословакии и президент страны Г. Гусак вынуждены были уйти в отставку. Сформированное в декабре 1989 г. правительство «национального согласия», в состав которого наряду с коммунистами вошли представители оппозиции, выступило с программным заявлением о переходе Чехословакии к рыночной экономике и парламентской демократии. 29 декабря 1989 г. Федеральное собрание единогласно избрало президентом страны Вацлава Гавела. В июле 1990 г. прошли первые свободные парламентские выборы, на которых «Гражданский форум» и «Общественность против насилия» одержали убедительную победу. Своеобразным закреплением итогов парламентских выборов стало повторное избрание В. Гавела на пост президента.
В Польше после организации массовых забастовок по всей стране было легализовано движение «Солидарность», как главная оппозиционная сила существующему режиму, а диалог между правящей Польской объединенной рабочей партии (ПОРП) и оппозицией в дальнейшем проходил в форме «круглого стола» (6 февраля – 5 апреля 1989 г.). В результате было принято решение о проведении досрочных парламентских выборов на основе реальной многопартийности, введении поста президента, восстановлении двухпалатной структуры парламента (создании второй палаты – сената), ликвидации Государственного совета. Вполне закономерно, что правящая партия, отказавшись от использования административного ресурса, проиграла парламентские выборы (июль 1989 г.), и к власти пришли оппозиционные силы. В 1990 г. состоялись всеобщие президентские выборы, победу на которых одержал лидер «Солидарности» Лех Валенса.
В Болгарии демократические преобразования также осуществлялись мирным путем, но проходили в условиях острых социальных и национальных конфликтов (проблема гражданских прав мусульман). В ноябре 1989 г. ушел в отставку Т. Живков, который возглавлял Болгарскую коммунистическую партию с 1954 г. Новое руководство БКП, подтвердив свою приверженность социалистическому курсу, заявило о необходимости перемен в обществе. Одновременно в декабре 1989 г. оппозиционные силы создали Союз демократических сил (СДС). В январе 1990 г. начался диалог коммунистов и оппозиции в формате Национального круглого стола. Оппозиция добивалась проведения демократических выборов на многопартийной основе. В результате были приняты новые законы о выборах и политических партиях, а в июне 1990 г. состоялись выборы в Великое народное собрание. Большинство голосов избирателей получила Болгарская социалистическая партия (созданная на основе прежней БКП), а президентом был избран лидер СДС Желю Желев. Таким образом, в Болгарии, в отличие от Чехословакии и Польши, коммунисты не потерпели сокрушительного поражения и сохранили значительное влияние.
В Югославии в связи с обострением межнациональных противоречий демократические преобразования привели к распаду федеративного государства и сопровождались кровопролитными военными действиями. Сразу же после смерти в 1980 г. бессменного руководителя югославских коммунистов и главы государства Иосифа Броз Тито, от авторитета которого во многом зависели стабильность и единство государства, СФРЮ столкнулась с целым рядом взрывоопасных проблем. В 1981 г. в автономном крае Косово в связи с волнениями албанского населения было введено чрезвычайное положение.
