Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_1.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
685.57 Кб
Скачать
  1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

У 13-15 вв. ослаблені золотоордынским ярмом, укр. землі стали об'єктом захоплення іноземними державами. Захоплення більшої частини укр. земель Великим Князівством Литовським (ВКЛ). Здійснення захоплення білоруських і укр. земель велося князями: Миндовгом (ЗО-сг. 13 в. - 1263; фундатором Литовської держави), що захватили «Чорну Русь» (сучасну Гродненскую область Білорусії); Витеном (1293-1316) і Гедимином (1316-1341), що захопили велику частину білоруських земель; Ольгердом (1345 - 1377), що захватили велику частину укр. ч частина російських земель (від сучасних Волыни до Білгородської області на сході, від Брянської області на півночі до Херсонської і Миколаївської на півдні; . Ольгердом був узятий Київ); Витовтом (1392 - 1430), що захватили південно-укр. степу аж до Чорного моря в районі Одеси. Причини швидкого захоплення: а) Русь була ослаблена золотоордынским ярмом; б) багато князівств добровільно входили до складу Литви, намагаючись спілкою з ній убезпечити свої землі від тиску Тевтонського ордена і монголо-татарського ярма. Політика Литви на захоплених землях - укр. і білоруські землі складали 9/10 території литовської держави: а) эго вносило специфіку в життя усього Великого князівства Литовського, державний мова - староруський, закони складені на основі «Російської правди» і ін.; б) У. К. Л, незважаючи на тенденції до централізації, що проявилися при Витовте, було схоже на федерацію численних земель, у внутрішнє життя яких литовський князь майже не втручався, і влада там була в руках місцевої укр.ой і білоруської знаті, що одержала значну автономію в справах. «Старе - не змінюємо, нове - не впроваджуємо» - такий був принцип правління литовських князів). Тому М. С. Грушевський вважав, що В.К.Л в більшого ступеня, ЧИМ Московия, зберегло традиції Київської Русі.

  1. Боротьба слов'янських народів за національне визволення у другій половині XIX ст.

Наприкінці 19 - поч. 20 сг. Османська та А-У імперії пригноблювали народи Півд, Та Сх. Європи (Чехів, словаків, укр., пол, румунів, сербів, хорватів, албанців, болгар, македонців та ін.)

У 70х рр. 19 ст. Османська імперія зазнала кріпи яка була пов'язана з розпадом феодально-абсолютиським устроєм, втратою контролю над деякими тер та піднесення національної боротьби балканських народів. 1875р повстання в Боснії та Герциговині - придушено.

У квітні 1977 Росія оголосила війиу Османською імперією - перемога - болгари створили власну державу, було визнано незал Сербії, Чорногорії та Румуігії. Остаточне визволення нар Пд.-Сх Європи було завершено на поч. 20 ст. коли Порта відмовилася від своїх володінь на Балканах та а Егейсьхому морі.

На поч. 2о ст. загострилися суперечності між Айстрією та Угорщиною, загострилися хорватсько-угорські відносини - постійні антиугорські виступи. 1899 р прийняте положення про культурно-національну автономію, проте це не вирішило національного питання. Підвищення національної активності в Угорщині на фоні Російської революції 1905-07рр. одним з актів придушення руху була анексія Боснія та Герцеговини 1908 р.

Своєрідними аграринмн колоніями Угорщини була Словаччина та Закарпатська Укр.

Польща була розділена між Австро-Угорщиною, Нім та Рос. У Пол землях що належали Німціям, німецькі колоніст витісняли Пол селян, промисловість. належала нім капіталістам. У Пол діяла впливова політ партія Соц-Дем яка співробітничала з Рос більшовиками. Під час револ 1905-07 рр в більшості міст відбулися збройні виступи проти рос – всі буди придушені. В 1916р було проголошено незалежне Королівство Польське.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]