Відносне вираження міри ознаки якісних прикметників.
Міра вияву ознаки шляхом прямого або прихованого зіставлення може виражатися категорією відносної міри якості прикметників. Зміст цієї категорії розкривається в українській мові у формах ступенів порівняння. Ступені порівняння - це такі граматичні форми прикметників, які дають кількісну характеристику якості предмета шляхом зіставлення її з такою ж якістю в іншому предметі або в цьому ж предметі в іншому часовому проміжку (у часовій перспективі). Для вираження відношення міри ознаки вживається дві форми:
вищого ступеня;
найвищого ступеня.
Вищий ступінь порівняння вказує на те, що якість в одному х порівнюваних предметі виражається більшою або меншою мірою або, що міра цієї ознаки змінилась у одного і того ж предмета порівняно з минулим чи зміниться у майбутньому.
Наприклад: Наука дужча від смерті (ознака в одному з порівнюваних предметів); Вона стала наче старше (у часовій перспективі).
Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми.
Проста форма вищого ступеня утворюється синтетично - шляхом приєднання до кореня суфіксів -ш-, -іш- : дешевий - дешевший, веселий - веселіший.
Від деяких прикметників можна утворити вищий ступінь порівняння і за допомогою суфікса -ш-, і за допомогою суфікса -іш-: тихий - тихший, тихіший, здоровий - здоровший, здоровіший.
Паралельне творення вищого ступеня порівняння від одного й того самого прикметника за допомогою суфікса -ш- і -іш- часто пов’язане з різним значенням, наприклад: гіркий - гірший (досвід) і гіркіший (перець); форми з суфіксом -іш- виражають значення конкретніші і вужчі, ніж форми з суфіксом -ш-.
Деякі прикметники вищого ступеня мають суплетивні форми (утворюються від інших основ): гарний - кращий; великий - більший; малий - менший; поганий - гірший.
За допомогою суфікса -ш- утворюються невеликі групи прикметників. Продуктивний - -іш-. Нові прикметники, що з’являться зараз, не утворюються за допомогою суфікса -ш-.
При утворенні ступенів порівняння за допомогою -ш- в основі відбуваються певні морфонологічні зміни:
у прикметниках з суфіксами -к-, -ок-, -ек- при ступенюванні суфікс втрачаються: далекий - дальший, низький - нижчий, глибокий - глибший;
при ступенюванні прикметників відбуваються зміни приголосних звуків
г, ж, з —»жч.
Якщо основа закінчується на С, то відбувається зміна на -шч-/іц : високий - вищий.
Прикметники вищий і нижчий вживаються в сучасній українській мові одночасно і як форми вищого ступеня, і як форми, що втратили значення вищого ступеня і закріпилися в стійких фразеологічних сполученнях: вищий орган, вища міра покарання, нижчий ґатунок.
Прикметники старший і молодший майже повністю втратили значення вищого ступеня і теж закріпилися в нерозкладних фразеологічних сполученнях: старший викладач, старший інспектор, молодший лейтенант, діти старшого і молодшого віку.
Якщо форми вищого ступеня вживаються із іменником, що є навою об’єкта порівняння, то це конструкції:
вищий ступінь + імен, з прийм. (за. від)
Наприклад: дорожчий за життя; старший від брата.
Складена форма вищого ступеня утворюється аналітично - сполучення слова більш / менш із звичайним прикметником, наприклад: більш відповідальний. За допомогою слова менш утворюється складена форма вищого ступеня на означення порівняння спадаючого вияву ознаки, наприклад: менш здатний.
Словом трохи послаблюється значення вищого ступеня: трохи сильніший, трохи дорожчий.
Найвищий ступінь порівняння вказує на те, що даному предмету (або предметам в ряді однорідних) властива в найбільшій мірі якість, позначувана прикметником.
Найвищий ступінь має три форми: дві синтетичні - просту та складну і аналітичну - складену.
Проста форма утворюється додаванням до прикметника простої форми вищого ступеня префікса най-. Сильніший - найсильніший.
Складна форма утворюється додаванням до прикметника простої форми найвищого ступеня часток що / як. Найкращий - щонайкращий, якнайкращий.
Складена форма утворюється додаванням до звичайного прикметника слів найбільш / найменш. Високий - найбільш / найменш високий.
Форма найвищого ступеня може теж втрачати значення порівняння і набувати значення граничної ознаки безвідносно до інших предметів. Таке значення називається елятивним. Усього найкращого. З найкращими побажаннями.