
- •1.2.1. Міжнародні економічні відносини: базові поняття, теорія і господарська практика.
- •1.2.2. Структура світового господарства.
- •1.2.3. Закони і закономірності розвитку світового господарства.
- •1.2.4. Міжнародна торгівля товарами та послугами.
- •1.2.5. Світова валютно-фінансова система.
- •1.2.6. Міжнародний рух капіталу.
- •1.2.7. Міжнародна міграція робочої сили.
- •1.2.9. Міжнародна економічна інтеграція.
- •1.2.10. Глобалізація економіки.
1.2.4. Міжнародна торгівля товарами та послугами.
Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.
Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.
Міжнародна торгівля послугами
Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.
Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, з якої витікають особливості міжнародної торгівлі послугами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок.
Міжнародний ринок послуг складається з: послуг фрахту; інших транспортних послуг; туризму; інших послуг, що надають державні організації (банківські, страхові, біржові, посередницькі, експорт технологій тощо); інших послуг, що надаються приватним сектором.
Основну роль в міжнародній торгівлі послуг грають туризм та транспортні послуги.
Показники міжнародної торгівлі
Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:
а) показники обсягів;(експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт,завнішньоторгівельний баланс, фізичний обсяг торговлі, загальна торгівля)
б) показники структури;(товарна структура, геогр. стр-ра, інституційна, видова)
в) показники динаміки;(темпі росту, темпи приросту)
г) показники результатів.(сальбо, індекси и тд.)
До основних експортерів послуг відносяться: США (18,9% від загального обсягу експорту), Німеччина (6,83%), Франція (6,72%), Великобританія (6,3%), Італія (5,62%), Японія (5,45%), Нідерланди (5,41%). Україна – 13 млрд. 697,6 млн. дол.
До основних імпортерів послуг відносяться: США (12,72%), Японія (10,43%), Німеччина (10,32%), Італія (5,42%), Великобританія (5,41%), Нідерланди (3,69%). Україна – 6 млрд. 248 млн. дол.
Дані на кінець 2011 року.
Основні експортери товарів: Китай – 1 трлн. 899 млрд. дол. або 10,4% (від загального обсягу світового ринку експорту товарів), США – 1 трлн. 481 млрд. дол. або 8,1%, Германія – 1 трлн. 474 млрд. дол. або 8,1%, Японія – 823 млрд. дол., Нідерланди – 660 млрд. дол., Франція – 597 млрд. дол., Південна Корея – 555 млрд. дол., Італія – 523 млрд. дол., Росія – 522 млрд. дол., Бельгія – 476 млрд. дол. України у першій трирядці рейтингу немає (68 млрд. 409,8 млн. дол.)
Основні імпортери товарів: США – 2 трлн. 265 млрд. дол. або 12,3% усього світового обсягу товарів, Китай – 1 трлн. 743 млрд. дол., Германія – 1 трлн. 254 млрд. дол.. В десятці лідерів опинилися: Японія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Італія, Південна Корея, Гонконг.
Згідно статистиці СОТ, Україна на протязі 2011 року імпортувала товарів на суму 82 млрд. 606,9 млн. дол., що більше показника за 2010 рік на 36% (0,6% загального світового обсягу). Український приріст є найбільшим серед країн першої тридцятки