Склад і структура товарної продукції

Таблиця №4

Продукція	2008		2009		2010
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Зернові і зернобобові	674	20,29	962,9	29,75	881,1	32,97
Картопля	1	0,03	3,2	0,10	0,2	0,01
цукрові буряки	519	15,62	250,2	7,73	414,7	15,52
овочі відкритого типу	2	0,06	8,7	0,27	12,7	0,48
інша продукція рослинництва	26	0,78	33,2	1,03	17,1	0,64
Всього по рослинництву	1240	37,33	1258,2	38,88	1325,8	49,60
Продукція скотарства, в т.ч	317	9,54	428	13,23	143,6	5,37
Прод-я свинарства	27	0,81	119,3	3,69	56,3	2,11
птиця всяка	1	0,03	1,7	0,05	4	0,15
інша продукція тваринництва	5	0,15	38,7	1,20	3,6	0,13
Всього по тваринництву	644	19,39	990,2	30,60	503,9	18,85
Промислова продукція	1358	40,88	1251,1	38,66	843,1	31,54
Реа-я ін. Прод-ї, робіт і послуг	80	2,41	6,7	0,21	x
Всього	3322	100	3236,2	100	2672,8	100

На основі структури грошових надходжень можна сказати, гоподарстві ім. 9 Січня що спеціалізується на виробництві зернових і зернобобових, цукрових буряків, і з розвиненим скотарством. Також велику питому вагу у виробництві має промислова продукція.

Отже, за загальними висновками можна зазначити наступне:

- досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення як рослинництва, так і всієї виробничої діяльності.

- спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та цукрових буряків, а також молочно - м’ясне скотарство.

- стан рослинництва можна визначити як задовільний, дещо повільно оновлюються основні фонди та урожайність культур спеціалізації має будо дещо вищою.

Організаційна структура управління – склад та підпорядкованість органів управління. Базою для побудови організаційної структури управління є організаційна структура виробництва та функцій управління. Організаційну структуру господарства ТОВ «Тур» можна розглянути на рис. 1.2.

Рисунок 1.2. Організаційна структура управління ТОВ «Тур».

В господарстві лінійна структура управління – управління дії проводиться одним керівником, який приймає рішення по всім питанням, несе повну відповідальність за результати діяльності. Зі сторони директора розробляються головні цілі, контроль, організація, координація дії спеціалістів. Аналіз прийнятих рішень проводить головний економіст з заступником, облік ведуть в бухгалтерії.

2.3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНИХ УМОВ ПРАЦЮЮЧИХ

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВАНТАЖНОГО АВТОТРАНСПОРТУ

3.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

У сільському господарстві важливу роль відіграють механічні засоби виробництва – трактори, автомобілі, та інші робочі і силові машини. Для здійснення процесу виробництва кожне сільськогосподарське підприємство повинно мати необхідну кількість відповідних засобів виробництва, і насамперед механічних. Для визначення потреби в окремих видах техніки необхідно розрахувати обсяг відповідних робіт за рік і знати нормативний річний виробіток однієї машини. Ці розрахунки здійснюються по господарству в цілому.

Потребу в машинах і знаряддях, для механізації виробничих процесів визначають кількома способами. Найбільш зручним є метод розрахунку за найнапруженішим періодом використання їх. Для наочності складають річні графіки потреби в тракторах кожної марки, де по вертикалі – потребу в тракторах. Напружена декада позначена найвищими „піком”. Потребу тракторів в напружену декаду можна зменшити шляхом: –      перенесення певних робіт на інші марки тракторів, які не завантаженні; –      збільшення коефіцієнта змінності; –      збільшення або перенесення строків виконання робіт в дотриманих    розмірах; –      підвищення змінних норм виробітку в дотриманих розмірах. Обсяг робіт, що їх виконують трактори, в цілому по господарству визначають в умовних гектарах (це орання одного фізичного гектара в еталонних умовах, тобто на стерні полосових культур при вологості 20-22%, питомому опорі 0,5 кг/см² , швидкості 5км/год, довжини гонів 800м і прямокутній формі ділянки) за технологічними картами в рослинництві і тваринництві, а для обслуговуючих виробництв та інших потреб за спеціальними розрахунковими таблицями.

Залежно від обсягу робіт, середньопрогресивні норми виробітку на 1 еталонний трактор і коефіцієнта технічної готовності обчислюють потребу в еталонних тракторах на плановий період. На основі графіків узгодження операцій і добового графіка потреби в машинах складають розрахунок річної потреби в сільськогосподарській техніці:

К=О/ВД , де:

К – загальна потреба в тракторах;

О – обсяг робіт, які потрібно виконати;

В – денний виробіток агрегату;

Д – технологічно можливі строки виконання робіт.

Крім того, потребу в тракторах можна обчислити за укрупненими нормативами 100га. землі, обсягом робіт у найбільш напружений період, за загальним обсягом робіт в умовних гектарах і комбінованим способом, коли одночасно використовується кілька способів. Комбінований спосіб найчастіше застосовується при оптимізації складу машинно-тракторного парку.

Правильне комплектування МТП має забезпечити повне використання його поширеності, робочої швидкості, ширини захвату та інших показників техніко-експлуатаційної характеристики трактора.

М=Т₃ – С₃/С_м , де:

М – розрахунок кількості машин;

Т₃ – типове зусилля трактора (коефіцієнти його використання у розрахунках беруть, як правило 0,90 – 0,95);

С₃ – опір зчеплення;

С_м – типовий опір робочої машини.

За всіх методів визначення потреби в тракторах слід з корегувати на коефіцієнти їх технічної готовності (0,8 – 0,9). Потребу в самохідних комбайнах та інших сільськогосподарських машинах, які використовуються сезонно, визначають діленням відповідного обсягу робіт на норматив сезонного виробітку машин. Цей норматив розраховують множенням змінної норми виробітку на кількість днів роботи за сезон і на коефіцієнти змінності.

При цьому можна використати таку формулу:

М = О/Н₃×Д×К , де:

М – потрібна кількість машин;

О – обсяг роботи, (га, т);

Н₃ – змінна норма виробітку;

Д – кількість днів роботи;

К – коефіцієнт змінності.