Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966

(International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights) — основоположний міжнар.-правовий документ у галузі міжнар. захисту екон., соціальних і культурних прав та осн. свобод людини. Прийнятий ГА ООН 16.ХІІ 1966. Набув чинності 3.1 1976. Ратифікований Україною у 1973. Складається з преамбули і 31 статті. За Пактом, кожна д-ва, яка бере в ньому участь, «зобов'язується в індивідуальному порядку та в порядку міжнародної допомоги і співробітництва, зокрема в економічній і технічній галузях, вжити у максимальних межах наявних ресурсів заходів для того, щоб забезпечити поступово повне здійснення визнаних у цьому Пакті прав» (ст. 2). Документ визнає право на працю, включаючи право кожного на одержання можливості заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає і на яку він вільно погоджується. Держави-учасниці повинні забезпечувати це право шляхом здійснення програм проф.-тех. навчання і підготовки, досягнення неухильного екон., соціального і культурного розвитку та повної вироб. зайнятості в умовах, які гарантують основні політ, та екон. свободи людини (ст. 6). Пактом встановлені також права кожного на справедливі та сприятливі умови праці, які забезпечують справедливу зарплату та рівну винагороду за працю рівної цінності без будь-яких відмінностей, причому гарантуються жінкам умови, не гірші від тих, якими користуються чоловіки, з рівною платою за рівну працю. Зафіксоване право на відпочинок, дозвілля і розумне обмеження роб. часу та оплачувану періодичну відпустку, також як і на винагороду за працю у святкові дні (ст. 7). Для захисту своїх екон. і соціальних інтересів трудящим гарантується можливість створювати профспілки, а останнім — нац. федерації або конфедерації, які можуть засновувати міжнар. професійні орг-ції або приєднуватися до них. Проголошено право на страйки за умови його здійснення згідно з законами кожної країни. В документі закріплено ін. важливі права: на соціальну безпеку, в т. ч. соціальне страхування (ст. 9); на найширший по можливості захист сім'ї, особливо матерів протягом розумного періоду до і після пологів, а також матерів, котрі працюють і яким має надаватися оплачувана відпустка; на захист дітей і підлітків від екон. експлуатації та будь-якої дискримінації (ст. 10); на гідний життєвий рівень, який включає достатнє харчування, одяг, житло; на свободу від голоду, що передбачає поліпшення методів в-ва, зберігання та розподілу продуктів харчування шляхом широкого використання тех. і наук, знань, поширення знань про принципи харчування та вдосконалення або реформи агр. систем таким чином, щоб досягти найефективнішого освоєння та використання природ, ресурсів (ст. 11); на найвищий досяжний рівень фіз. та псих, здоров'я, у т. ч. зниження дит. смертності, поліпшення усіх аспектів гігієни зовн. середовища та гігієни праці в пром-сті, запобігання та лікування епідемічних, ендемічних, професійних та ін. хвороб, створення умов, які забезпечували б усім періодичну допомогу і мед. лікування в разі хвороби (ст. 12).

Пактом взято під захист право кожного на освіту. У ст. 13 сказано, що освіта повинна дати всім можливість бути корисними учасниками вільного сусп-ва, сприяти взаєморозумінню, терпимості та дружбі між націями, расовими, етн. та реліг. групами і допомагати роботі ООН у підтриманні миру. Держави-учасниці визнали, що для повного здійснення права на освіту поч. освіта повинна стати обов'язковою та безплатною для всіх; середня освіта в її різних формах, включаючи проф.-тех. середню освіту, має бути відкритою та доступною для всіх шляхом вжиття необхідних заходів, зокрема поступового введення безплатної освіти; вища освіта має стати однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного шляхом вжиття відповідних заходів і, зокрема, поступового введення безплатної освіти. Кожна держава-учасниця зобов'язалася протягом 2 років з моменту підписання нею Пакту розробити програму обов'язкової безплатної поч. освіти (ст. 14). Згідно з Пактом держави-учасниці повинні забезпечувати право кожної людини на: участь у культур, житті; користування результатами наук, прогресу та їх практ. застосування; захист моральних та матеріальних інтересів, які виникають у зв'язку з будь-якими наук., літ. або худож. творами, а також поважати свободу, необхідну для наук, досліджень і творчої діяльності. Контроль за виконанням положень Пакту був покладений безпосередньо на Економічну і соціальну раду ООН (ЕКОСОР). Д-ви повинні періодично подавати до ЕКОСОР доповіді про виконання ними положень цього документа через Ген. секретаря ООН (ст. 15-25). З метою поглибленого і детального контролю за додержанням осн. положень Пакту, їх імплементації у нац. зак-во держав-учасниць ЕКОСОР утворила 28.V 1985 Комітет з екон., соціальних та культурних прав, що складається з 18 незалежних експертів, які призначаються державами-учасницями. Він діє з 1987. Комітет збирається у м. Женеві (Швейцарія) і щорічно подає доповіді ЕКОСОР про хід виконання державами-учасницями положень Пакту.