Роль і місце банків в кредитній системі
Кредитна система України — це мережа кредитних установ на чолі з Національним банком України та інші організації (наприклад, кредитні спілки, ломбарди).
Банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків різних видів і форм власності.
Перший рівень — Національний банк України. Національний банк України є центральним банком, її емісійним центром, знаходиться у власності Української держави і підзвітний Верховній Раді України, провадить єдину державну грошову та кредитну політику, регулює діяльність банківської системи в цілому, організовує і здійснює міжбанківські розрахунки.
Другий рівень банківської системи — комерційні банки, що створюються на акціонерних або пайових засадах.
Прийнятий Верховною Радою України Закон «Про банки і банківську діяльність» дає змогу банкам виконувати лише такі банківські операції:
— залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів;
— здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та 'їх касове обслуговування;
— ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;
— фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;
— випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо);
— купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операцій з ними;
— видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;
— придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);
— придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);
— купівля в організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;
— купівля і продаж в Україні і за кордоном монетарних металів;
— залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки і вклади та інші операції з цінностями відповідно до міжнародної банківської практики;
— довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та ін.) за дорученням клієнтів;
— надання консультаційних послуг;
— проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку України;
— здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України.
В межах єдиної кредитної системи України виникають правові відносини між Національним банком України і комерційними банками при: наданні комерційним банкам кредитів на строк за домовленістю з позичальниками та кредитів під заставу векселів і цінних паперів; веденні рахунків банків-кореспондентів;
В сучасних умовах комерційні банки безперечно знаходяться в центрі усього господарського життя і є найважливішою ланкою кредитної системи. Провідна роль комерційних банків в ринковій економіці пояснюється рядом причин:
1.Банки фактично мають право створювати платіжні засоби, на базі їх операцій виникають кредитні гроші (чеки, банківські векселя).
2.Неминуче стають центрами організації розрахунків, пов’язаних з комерційними платежами підприємств та витратою коштів споживачами. Тим самим ці кредитні установи стають центрами перерозподілу грошових потоків, і отже, - самими потужними розрахунково-касовими центрами.
3.Займають центральне місце в системі кредитування підприємств, населення і держави.
4.Представляють собою унікальну модель кредитних установ універсального типу. Часто комерційні банки називають «фінансовими супермаркетами», оскільки їх активні операції характеризуються, як правило, найбільшою диверсифікацією. Самий наглядний приклад універсального банку - об’єднання в одній установі депозитно-позичкових операцій та операцій з цінними паперами. Така диверсифікація послуг обумовлює більш стійкі позиції великих банків і сприяє подальшому росту їх економічного потенціалу.
5.Завжди знаходяться «проміжною ланкою» між центральним банком і будь-яким із спеціалізованих приватних кредитних установ.
В результаті вказаних факторів провідні кредитні установи світу перетворились в гігантські резервуари грошового капіталу, активи кожного із них нараховують сотні мільярдів доларів, що сприяє посиленню концентрації і централізації банківського капіталу.