2.4 Розрахунок собівартості проектованого приладу

Після обґрунтування доцільності проектування досліджуваного приладу необхідно розрахувати його собівартість.

Визначення кількості необхідного технологічного обладнання та його вартості.

Вибір технологічного обладнання проводиться на підставі технологічного процесу, що розробляється. Розрахункову кількість технологічного обладнання при виконанні і-ої технологічної операції необхідно визначити за формулами:

для умов серійного виробництва

, шт. (2.16)

для умов масового виробництва

, шт. (2.17)

де С_рі - розрахункова кількість технологічного обладнання при виконанні і-ої технологічної операції;

t_ji - штучно-калькуляційний (штучний) час виконання ji-ої детале-операцій;

N_j- річна програма випуску j-ої номенклатурної виробничої програми;

F - річний фонд часу роботи одиниці технологічного обладнання;

r_j - такт випуску j-ої номенклатурної виробничої програми;

Кві - коефіцієнт виконання норм при виконанні і-ої технологічної операції.

Прийнята кількість технологічного обладнання при виконанні і-ої операції С_nрі визначається шляхом округлювання розрахункової кількості до ближчого більшого цілого числа:

С_nрі = ] С_рі[

Визначивши розрахункову та прийняту кількість обладнання, розраховується коефіцієнт завантаження при виконанні і-ої технологічної операції.

, (2.18)

Де К_зі - коефіцієнт завантаження обладнання при виконанні і-ої технологічної операції;

С_рі - розрахункова кількість технологічного обладнання при виконанні і-ої технологічної операції.

Результати розрахунків кількості та вартості технологічного обладнання зводиться у таблицю 2.3.

Визначення вартості будівель та споруд

Загальна вартість будівель /виробничого та побутового призначення/ розраховується наступним чином:

К_буд. = Н_д*S_д*Ц_в.п+Н_п.к*S_п.к*Ц_п.к, грн., (2.19)

де К_буд. - вартість будівель та споруд;

Н_д - висота виробничих будівель;

S_д - площа виробничих будівель;

Н_п.к - висота побутових та конторських будівель;

S_п.к - площа побутових та конторських будівель;

Ц_в.п, Ц_п.к - вартість 1м³ виробничої площі та побутових приміщень.

Таблиця 2.3- Кількість та вартість основного технологічного обладнання

Назва обладнан ня	Потуж- ність одиниці обладнан ня, кВт	Прийнята кількість обладнан- ня	Загальна потужніст, кВт	Вартість одиниці обладнання(з коефіцієнтом 1,05-1,21,15)	Загальна вартість обладнан ня

Виробнича площа, а також об’єм будівель та споруд визначається із заводських даних. Вартість 1м³ будівель визначається із кошторисних норм та уточнюється в процесі проходження практики. У приблизних розрахунках можна приймати для виробничих будівель: одноповерхових 10-12 грн/м³; багатоповерхових 12-16 грн/м³; побутових приміщень 15 грн/м³.

Площа побутових приміщень приймається 30% виробничої площі.

Визначення вартості підйомно-транспортних засобів та передаточних пристроїв. Вартість підйомно-транспортних засобів та передаточних пристроїв може бути встановлена на основі їх кількості та прейкурантних цін при плануванні проектної дільниці. При відсутності прейскурантів розрахунок може бути зроблений укрупненим способом. У механічних цехах середнього машинобудування ця вартість становить приблизно 15% від вартості основного обладнання.

Вартості контрольно-вимірювальних приладів і апаратури визначається з розрахунку 120-140 грн. на одиницю устаткування. На приладобудівних підприємствах вартість довгочасного та дороговартісного інструменту та пристроїв становить 4-5% вартості технологічного обладнання. На деяких підприємствах використовуються середні нормативи річних витрат інструменту та пристроїв (кг) на один верстат і дані про середні ціни 1 кг інструменту і пристроїв.

Нормативні витрати на господарський інвентар - 25 грн. на одного основного робітника. Витрати на виробничий інвентар складають 2-3% від величини витрат на устаткування.

Сумарні капітальні вкладення в основні виробничі фонди визначаються у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Вартість основних фондів проектної дільниці

Назва групи основних фондів	Загальна вартість	% до підсумку	Річна норма амортизації (%)	Річні суми амортизаційних відрахувань
Будівлі та споруди виробничого та побутового призначення
Основне технологічне обладнання
Підйомно-транспортні засоби та передаточні пристрої
Контрольно-вимірювальні прилади та апаратура
Інструменти та пристрої
Виробничий та господарський інвентар
Разом

Розрахунок вартості матеріалів та комплектуючих

Витрати на основні матеріали розраховуються, якщо це потрібно для виконання технологічного процесу.

Витрати на основні матеріали за кожним елементом складають:

М=Н_м*Ц_м*К_тз - Н_в*Ц_в, грн. (2.20)

де Н_м - норма витрат матеріалу (кг);

Ц_м - ціна матеріалу за 1 кг. (грн/кг);

К_тз -коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (1.04-1.1);

Н_в - маса зворотніх відходів (кг);

Ц_в - ціна зворотніх відходів (грн/кг).

Основою визначення норм витрат основних матеріалів є детальний розрахунок по технологічній документації.

Розрахунок витрат на матеріали і комплектуючі зводиться у таблицю 2.5.

Потреба у допоміжних матеріалах визначається виходячи з встановлених норм витрат на один вид обладнання чи на одного робітника. Приблизні витрати на один легкий універсальний верстат дорівнюють 200 грн. на рік. Потреба у допоміжних матеріалах є складовою частиною кошторису витрат на експлуатацію обладнання.

Таблиця 2.5 - Витрати на основні матеріали та комплектуючі

Назва номен клатур ної позиції вироб ничої програми	Кількість на програму	На одиницю номенклатурної позиції, грн				Сума на програму випуску, грн.				Всього витрат
		Норма витрат матеріалу (з ураху- ванням Кт.з)	Вартість комплектуючих (з урахуван ням Кт.з)		Реалізовані від ходи	Матеріали		Комплектуючі	Реалізовані відходи
Всього

Витрати на електроенергію

Основою встановлення витрат на силову електроенергію є встановлена потужність обладнання та час його роботи.

,Квт.год. (2.21)

де W_с. - витрати силової електроенергії;

N_вст.- встановча потужність електродвигунів всього обладнання (табл. 4.1);

F - річний фонд часу роботи одиниці обладнання;

К_з- середній коефіцієнт завантаження обладнання;

К_од-коефіцієнт одночасної роботи обладнання (для верстатів -0,6-0,7);

К_с - коефіцієнт, що враховує втрати у мережі (0,96);

К_м - КПД моторів (0,9-0,95).

Річні витрати на силову електроенергію

S_с = W_с * Ц_е, грн., (2.22)

де S_с - річні витрати на силову електроенергію;

W_с - витрати силової електроенергії;

Ц_е - ціна Квт.год. електроенергії (за даними практики).

Витрати електроенергії для освітлення встановлюється за формулою:

, кВт.год. (2.23)

де Wу - питомі витрати електроенергії на освітлення;

t - довготривалість освітлення в рік, год.;

V - площа дільниці, м².

Загальні річні витрати на освітлення:

З_о = W_о * Ц_о, грн. (2.24)

де: W_о - витрати електроенергії для освітлення;

Ц_о - ціна електроенергії для освітлення.

Орієнтовно слід приймати у розрахунках наступну довготривалість освітлювального навантаження (в год.):

- при роботі в одну зміну 800 год.;

- при роботі в дві зміни 2400 год.;

- при роботі в три зміни 4100 год.;

- для зовнішнього освітлення 3300 год.

Річні витрати стисненого повітря, які використовуються для обдувки пристроїв у пневматичних інструментах визначається за формулою:

З_с.п. = Н_с.п.*Ф*М_о*К_з(1+К_у.п./100)*Ц_с.п. грн. (2.25)

де Н_с.п. - норма витрат стисненого повітря за 1 год. роботи обладнання м³/год.;

Ф - річний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.;

М_о - кількість однорідних одиниць обладнання, які споживають стиснене повітря (10-15% всього обладнання);

К_з - середній коефіцієнт завантаження обладнання;

К_у.п. - коефіцієнт витрат повітря у трубопроводі (5%);

Ц_с.п - ціна 1 м³ повітря, грн.(за даними практики);

Норма витрат стисненого повітря у м³/год.:

- для обладнання - 1,0;

-у пневмоциліндрах запускних пристроїв - 0,1-0,15;

-у пневматичних інструментах - 4,0;

-у розпилювачах фарби (на одне сопло) - 2,0.

Вода витрачається як для виробничих, так і для побутових потреб.

Витрати води для виробничих потреб, наприклад для виготовлення охолоджених сумішей розраховується за формулою:

м³, (2.26)

де Н_в.о. - норма витрат для охолодження сумішей на 1 верстат в літрах на годину;

М - кількість верстатів, що працюють з охолодженням;

К_з - середній коефіцієнт завантаження обладнання;

Ф - річний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.

Умовно можна прийняти норму витрат для охолодження одного верстату - 0,6 л/год.

Витрати води для побутових потреб розраховується за формулою:

м³, (2.27)

де Н_в.п. - норма витрат води на 1 працівника у зміну, літрів;

Ф - кількість робочих днів у рік;

К - загальна кількість працівників.

Середня норма витрат води для побутових потреб на одного працівника у зміну – 25-40 л.

Загальні річні витрати води визначаються за формулою:

В_вод. = (Q_ох. + Q_поб.)*Ц_вод. грн. (2.28)

де Ц_вод. - ціна 1м³ води (0,4 грн./м3).

Витрати пари розраховуються за наступною формулою:

W_пар. = Q_пар.*Ц_пар. грн. (2.29)

Де Q_пар. - витрати пари на опалення, т.;

Ц_пар. - ціна 1т. пари, (по даним практики, чи або 0,08 грн./т.).

Витрати пари на опалення дорівнюють:

m, (2.30)

де Н_п. - питомі витрати тепла (ккал-год.) на 1 м³ будівель (приблизно 15 ккал. год. у приміщеннях без штучної вентиляції і 25 ккал.год. у приміщеннях з вентиляцією);

Ф_о. - кількість годин опалювального сезону (4320 год.);

V_б - об’єм будинку, м³;

u - теплота випаровування, 540 ккал/кг.

Витрати на допоміжні матеріали та енергії всіх видів на річну програму зводяться у таблицю 2.6.

Розрахунок чисельності персоналу та фонду заробітної плати

Чисельність промислово-виробничого персоналу дільниці визначають за категоріями: основні, допоміжні робітники, керівники, фахівці, професіонали, технічні службовці. Підсумком розрахунку повинен бути обліковий склад працівників.

Таблиця 2.6 - Витрати допоміжних матеріалів та енергії всіх видів

Назва	Одиниця вимірювання	Ціна одиниці	Річна потреба у натуральному виразі	Всього на річну програму тис. грн.
Вартість допоміжних матеріалів
Витрати на електроенергію: а) силову б) освітлення
Витрати стисненого повітря
Витрати на воду: а) для виробничих потреб б) для побутових потреб
Витрати пари на опалення
Всього

Розрахунок чисельності персоналу та фонду заробітної плати

Чисельність промислово-виробничого персоналу дільниці визначають за категоріями: основні, допоміжні робітники, керівники, фахівці, професіонали, технічні службовці. Підсумком розрахунку повинен бути обліковий склад працівників.

Кількість основних робітників розраховують за формулою (для кожної професії та розряду робіт):

(2.31)

де К_об.-облікова кількість основних робітників даної категорії, чол.;

К_d - кількість детале-операцій, закріплених за робочим місцем;

N_j - річна програма випуску j-ої номенклатурної позиції виробничої програми;

t_ij - норма калькуляційного часу ij-ої детале - операцій;

F - річний фонд часу роботи одного робітника;

К_ві - коефіцієнт виконання норм при виконанні і-ої операції

Підсумки розрахунків основних робітників-відрядників зводяться до таблиці 2.7.

Таблиця 2.7- Розрахунок чисельності основних робітників

Розрахункові величини	Професії робітників за розрядами робіт
	токарі			складальники			шліфувальники
Розряд	11	22	44	22	44	66	44	65	66
Назва детале-операцій та їх кількість на річну програму
Трудомісткість робіт
Коефіцієнт виконання норм
Всього нормо-годин
Річний фонд часу одного робітника
Облікова розрахункова кількість робітників
Облікова прийнята кількість робітників

Для основних робітників необхідно розрахувати їх середній розряд за формулою:

, (2.32)

де Ч_р1,Ч_р2, ... , Ч_р8 - чисельність робітників всіх професій по кожному розряду;

і - 1,2, .... , 8 - розряди робітників;

Ч_рі - загальна чисельність робітників.

Кількість допоміжних робітників може визначатися розрахунковим методом, або у відсотках до кількості основних робітників.

Загальна кількість допоміжних робітників в механооброблювальних дільницях серійного виробництва може бути прийнята 18-25% від кількості основних робітників, в масовому 35-50%. Як правило робітники, які обслуговують обладнання складають 60% від загальної чисельності основних робітників.

Керівники та фахівці становлять 11-13 % від загальної кількості робітників, а службовці – 4-5%.

Результати розрахунків заносять в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 - Кількість працівників

Категорії працюючих	Всього,осіб	Структура, %
		до робітників	до підсумку
Основні робітники
Допоміжні робітники
Всього робітники
Керівники та фахівці
Службовці
Всього працюючих

Розрахунок річного фонду заробітної плати ведеться з урахуванням чисельності працюючих по категоріях (основні і допоміжні робітники, керівники та фахівці, службовці) і у відповідності з діючими в галузі розрахунковими умовами (тарифні сітки, ставки, доплати тощо). Річний фонд заробітної плати виробничого персоналу дільниці складається з:

- річного фонду основної заробітної плати основних та допоміжних робітників, керівників, професіоналів, фахівців, службовців;

- додаткової заробітної плати перелічених категорій працюючих.

Річний фонд основної заробітної плати основних робітників визначається на основі штучної розцінки (заробітної плати за обробку однієї деталі) і кількості деталей у річній програмі.

Штучна розцінка розраховується за формулою:

грн/шт., (2.33)

де С_р - погодинна тарифна ставка відповідного розряду роботи;

Н - норма часу (штучно-калькуляційний час) по детале-операції, хв/шт.

Сума штучних розцінок по операціях номенклатурної позиції виробничої програми становить відрядну розцінку за обробку і-ої деталі.

Тарифна заробітна плата за обробку всіх деталей (номенклатурних позицій) по річній програмі дорівнює:

, грн. (2.34)

де З_т.в. - фонд тарифної заробітної плати по відрядній системі;

Р_і - відрядна розцінка за обробку і-ої деталі, грн./шт.;

N_і - річна програма випуску і-ої деталі, шт.;

К_d - кількість номенклатурних позицій виробничої програми.

При погодинній оплаті визначення тарифного фонду основної заробітної плати допоміжних робітників здійснюється за формулою:

З_т.п. = К_об.*С_ср.*F, грн. (2.35)

де К_об. - облікова кількість робітників, чол.;

С_ср. - середня часова тарифна ставка, грн.;

F - річний фонд часу одного робітника, год.

, грн. (2.36)

де К_і. - кількість робітників і-го розряду, чол.

Крім цього, до основної заробітної плати відносяться всі доплати за преміальними системами і оплата виконання бригадирських обов’язків. Укрупнено їх величина приймається 15-20% тарифу.

Додаткова заробітна плата основних робітників включає в себе: оплати всіх відпусток, доплати за скорочений робочий день підліткам, оплати часу за виконання державних та громадських доручень. Додаткова заробітна плата береться у відсотках до основної зарплати кожної категорії робітників (12-15%).

Додаткова заробітна плата допоміжних робітників складає 12-15% від основної зарплати.

Річний фонд зарплати керівників та фахівців складається з місячних фондів та кількості працюючих по кожній категорії штатної посади (приймати згідно заводських нормативів).

Премії приймаються у відсотках до місячних фондів-окладів (згідно заводських нормативів). Додаткова зарплата керівників та фахівців становить10-15 % від основної зарплати.

Основна зарплата категорії службовців визначається, виходячи з штатного розпису з врахуванням премій (згідно заводських нормативів). Додаткова зарплата 10-12 % від їх основної зарплати.

Загальний фонд заробітної плати складається з суми фондів зарплати (основної та додаткової), всіх розглянутих категорій працюючих: робітників (основних та додаткових), керівників та фахівців, службовців.

Від загальної суми річного фонду заробітної плати визначається розмір нарахувань на заробітну плату. Всі виконані розрахунки зводяться у таблицю 2.9.

Таблиця 2.9. - Загальні річні фонди заробітної плати.

Категорії працівників		Кількість чоловік	Основна заробітна плата		Додаткова зарплата	Загальний фонд заробітної плати	Середньомі сячна зарплата
			Тарифний річний фонд зарплати	Доплати та премії всіх видів
Основні робітники
Допоміжні робітники
Керівники та фахівці

Продовження таблиці 2.9

Службовці
Всього
Нарахування на зарплату
Всього

Витрати на обслуговування виробництва. Для їх визначення складаються відповідні кошториси (таблиця 2.10, таблиця 2.11).

Таблиця 2.10 - Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Назва статей	Сума, тис. грн.	Обгрунтування розрахунку
Амортизація обладнання, транспортних засобів, контрольно-вимірювальних приладів та цінного інструменту		Таблиця 4.2
Капітальний та поточний ремонт обладнання, транспортних засобів, контрольно-вимірювальних приладів та цінного інструменту		Для обладнання та транспортних засобів 13-17% їх початкової вартості.Для контрольно-вимірювальних приладів та цінного інструменту 20-35% їх початкової вартості.
Експлуатація обладнання		Витрати на допоміжні матеріали, силову електроенергію, стиснене повітря, воду для виробничих потреб, зарплату наладчикам, черговим слюсарям, електрикам та нарахування на зарплату.
Знос малоцінного та швидкозношуваного інструменту та пристроїв		10-20 грн. на одного основного робітника на рік
Інші витрати		Згідно матеріалів переддипломної практики.
Разом

Таблиця 2.11 - Кошторис цехових витрат

Назва статей	Сума тис. грн.	Обгрунтування розрахунку
Заробітна плата основна та додаткова: - керівників та фахівців - службовців		Таблиця 2.9
Нарахування на зарплату		Таблиця 2.9
Амортизація будівель, споруд та інвентарю.		Таблиця 2.10
Утримання будівель, споруд та інвентарю		Витрати на електроенергію для освітлення, воду для побуту, пару для опалення, вартість допоміжних матеріалів (3% від вартості будівель), витрати на утримання інвентарю (1% від вартості обладнання та будівель)
Поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю		Витрати приймаються 1% від їх початкової вартості.
Випробування, дослідження раціоналізація та винахідництво		Від 15-25 грн. на одного працівника на рік.
Охорона праці		Від 45-60 грн. на одного працівника на рік.
Знос малоцінного та швидкозношуваного інвентарю		Від 15-25 грн. на одного працівника на рік.
Інші витрати		За матеріалами переддипломної практики
Разом

Проведені розрахунки потрібно занести до таблиці 2.12 та провести розрахунок виробничої собівартості та операційної діяльності

Таблиця 2.12- Калькуляція виробничої собівартості приладу та операційної діяльності

Калькуляційні статті витрат	Сума витрат на програ-му	Витрати на одиницю номенклатури	Обгрунтуван-ня розрахунку
1 Матеріали з врахуванням транспортно-заготівельних витрат			Таблиця 2.5
2 Куповані комплектуючі та напівфабрикати з урахуванням транспортно-заготівельних витрат			Таблиця 2.5
3 Зворотні відходи (віднімаються)			Таблиця 2.5
4 Основна зарплата основних робітників			Таблиця 2.9
5 Додаткова заробітна плата основних робітників			Таблиця 2.10
6 Нарахування на зарплату			Таблиця 2.10
7 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання			Таблиця 2.11
8 Цехові витрати			Таблиця 2.11
9 Цехова собівартість			Сума п.п.1-8
10 Загальновиробничі витрати			У%до п.1+2+3
11 Втрати від браку
12 Інші виробничі витрати
13 Супутня продукція
14 Виробнича собівартість			п(9+10+11+ +12)-13
15 Адміністративні витрати
16 Витрати на збут продукції
17 Витрати операційної діяльності			14+15+16

Витрати операційної діяльності в подальшому використовують для розрахунку ринкової ціни товару.