7.Поняття і ознаки громадянського суспільства

Громадянське суспільство — це спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина.

Ознаками громадянського суспільства є:

· приватна власність, вільна праця, підприємництво;

· існування вільних політичних партій, громадських організацій, трудових колективів та інших об'єднань громадян .на добровільній основі;

· багатоманітність виховання, освіти, науки, культури;

· наявність незалежної системи засобів масової інформації;

· вільний розвиток сім'ї як первинної основи співжиття людей;

· переважне регулювання поведінки людини з допомогою етичних норм і здійснення людиною своїх потреб та інтересів у решті сфер приватного і суспільного життя на засадах свободи, незалежності та недоторканності.

У громадянському суспільстві повинна існувати правова держава, себто така, в якій лише юридичними засобами забезпечуються зверхність права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист і поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави і особи, контроль і нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів.

8. Поняття і ознаки права

Право формується у державно організованому суспільстві як основний нормативний регулятор суспільних відносин. Звичаї, моральні і релігійні норми додержавного суспільства мають другорядне значення, перевага надається правовому регулюванню суспільних відносин.

У сучасній юридичній науці термін «право» використовується декількох значеннях:

- загально-соціальне право - можливості людей, націй, цілого людства. Ці можливості належать їх носіям від природи, незалежно від державної волі та є загальними й рівними для всіх однойменних суб'єктів (право людини на здоров'я, право нації на самовизначення

- юридичне право в об'єктивному розумінні (система юридичних норм). Право є об'єктивним, оскільки державні загальнообов'язкові правила поведінки існують незалежно від волі і свідомості окремих суб'єктів (учасників суспільного життя);

- юридичне право в суб'єктивному розумінні характеризує певні можливості, які належать суб'єктам і залежать від їх волі та свідомості (право громадян на працю, відпочинок та ін.. право власності організацій).

Визначаючи ознаки права як державного регулятора суспільних відносин, ми характеризуємо саме юридичне право в об'єктивному розумінні. Отже:

- норми права встановлюються або санкціонуються державою:

- норми права охороняються і забезпечуються, крім інших засобів, державним примусом:

- право являє собою єдину систему норм, котра є обов'язки новою для всього населення, що проживає на території певної держави;

- право - це система загальнообов'язкових правил, норм, зміст яких чітко визначено у тексті правового документу;

- право виражає загальну волю громадян держави.

Право - це система загальнообов'язкових правил поведінки (правових норм), котрі встановлюються і охороняються державою, виражають загальні інтереси населення держави, спрямовані на регулювання суспільних відносин та задоволення загальносоціальних потреб.

Основні напрямки впливу права на людину і суспільство окреслюють поняттям функції права. Виділяють такі види функцій права:

- регулятивна (спрямована на позитивний правовий вплив з метою упорядкування суспільних відносин шляхом встановлення заборон, дозволів тощо):

- охоронна (здійснюється органами держави, які приймають індивідуально-владні рішення, виконання яких гарантується державним примусом);

- виховна (виховання поваги до права за допомогою якості законів, їх справедливого змісту);

- інформаційна (право інформує людей про волю законодавця);

- оціночна (право виступає як критерій правомірності чи неправомірності дій).