38. Спадкування за законом

Спадкоємство за законом має місце в тих випадках, коли: заповіту немає; заповіт визнано недійсним; спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкоємця; день, коли набирає чинності рішення суду про оголошення особи померлою. Спадкодавцями як за законом, так і за заповітом можуть бути тільки громадяни, а не юридичні особи. Спадкоємцями можуть бути громадяни, юридичні особи та держава. Суб'єктивне право на спадщину у спадкоємців виникає в разі смерті спадкодавця або визнання його в установленому порядку померлим. До громадян як спадкоємців належать особи, які були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті за життя і народжені після його смерті Цивільне законодавство встановлює суворі обмеження щодо спадкоємців. Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги. Згідно з чинним законодавством в Україні встановлено дві черги спадкоємців. До першої черги належать: діти (в тому числі усиновлені); дружина та батьки (усиновлювачі) померлого; дитина померлого, яка народилася після його смерті; онуки і правнуки, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем. До другої черги належать: брати і сестри померлого;дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері.Окрім цього, до гурту спадкоємців за законом належать утриманці, тобто непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті (ст. 531 ЦК України).

39. Порядок укладання шлюбу. Шлюбний договір

У відповідності зі статтею 173 КпШС України особи, які бажають вступити до шлюбу, подають заяву в орган реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання одного з них або за місцем проживання їх батьків.

Коли вступаючі до шлюбу подають заяву в орган ЗАГСу за місцем проживання батьків або одного з них, повинен бути пред'явлений паспорт з відміткою про прописку в даній місцевості. За згодою з особами, що бажають вступити до шлюбу, орган ЗАГСу призначає час реєстрації шлюбу, про що робиться відмітка у заяві, а також в журналі обліку заяв.

Час реєстрації шлюбу призначається з таким розрахунком, щоб він не співпадав з реєстрацією інших актів громадянського стану (особливо смерті).

При призначенні часу реєстрації шлюбу орган ЗАГСу повинен з'ясувати у громадян, що вступають до шлюбу, чи бажають вони зареєструвати його в святковій обстановці. Реєстрація шлюбу в святковій обстановці відбувається лише при згоді на це осіб, що вступають до шлюбу.

Реєстрація шлюбу за бажанням осіб, що вступають до шлюбу, проводиться в присутності родичів, знайомих. Число

свідків, які розписуються в книзі запису акту про укладання шлюбу, як правило, не повинно перевищувати двох. Присутність свідків при реєстрації шлюбу не обов'язкова.

При подачі заяви повинні бути пред'явлені документи, що посвідчують осіб, вступаючих до шлюбу: паспорт, посвідчення особи офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби, військовий квиток військовослужбовців строкової служби і військових будівельників.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 p., особи, які фактично перебували в шлюбних відносинах до видання цього Указу, можуть оформити свої відносини шляхом реєстрації шлюбу з зазначенням строку фактичного спільного життя.

Час виникнення фактичних шлюбних відносин вноситься зі слів кожного з подружжя до запису про одруження і в свідоцтво про одруження.

Крім того. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 листопада 1944 р. «Про порядок визнання фактичних шлюбних відносин в разі смерті чи пропажі без вісті на фронті одного

з подружжя» визначено, що встановлення фактичних шлюбних відносин, які існували на 8 липня 1944 p., можливе і в разі смерті одного з подружжя чи його безвісної відсутності. Однак встановлення фактичних шлюбних відносин в цих випадках може бути здійснено лише в судовому порядку.

Згідно ст.14 КпШС укладення шлюбу проходить по закінченні місячного строку з дня подачі бажаючими одружитися заяви в державний орган ЗАГСу.

Орган ЗАГСу, отримавши заяву про вступ до шлюбу, перевіряє документи, що посвідчують особу заявника, повноту і правильність документів, що додаються до заяви.

Особи, які перебували раніше в зареєстрованому шлюбі, повинні пред'явити органу ЗАГСу документ, який підтверджує припинення попереднього шлюбу. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя або рішення суду про визнання шлюбу недійсним.

При прийомі заяви орган ЗАГСу повинен ознайомити осіб, що бажають вступити до шлюбу, з порядком і умовами реєстрації шлюбу, роз'яснити їм права і обов'язки як майбутнім батькам і подружжю.

У документах, що посвідчують особу тих, які одружилися, проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.

Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або, особи права та інтереси якої порушені цим договором, може бути визнаний недійсним з підстав, встановлених ЦК України.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально засвідчується. Тепер цей документ може регулювати майже всі сфери сімейних стосунків. 

Після того, як всі умови узгоджені та шлюбний договір підписано, то він одразу набирає чинності: якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу; якщо ж шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального засвідчення. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. Також у шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

40. Підстави припинення шлюбу Під припиненням шлюбу розуміється припинення правовідносин між подружжям, зумовлене настанням певних юридичних фактів. Залежно від настання певного юридичного факту можна назвати такі підстави припинення шлюбу (ст. ст. 104- 105 СК). Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Громадянин може бути оголошений померлим у судовому порядку в разі, коли за місцем його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування протягом трьох років або якщо він пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю (землетрус, паводок, обвал тощо) чи дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку (пожежа, повітряна, залізнична чи автомобільна катастрофа) - протягом шести місяців. В особливу групу закон виділяє осіб, які пропали безвісти в зв'язку з воєнними діями. Такі особи можуть бути оголошені померлими не раніше, ніж по закінченні двох років з дня припинення воєнних дій. Згідно зі ст. 264 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України рішення суду про оголошення громадянина померлим є підставою для реєстрації смерті в державних органах РАЦСу і видачі Свідоцтва про смерть. Тобто у разі смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, правовідносини між подружжям припиняються, і другий з подружжя може вступити в інший шлюб, не порушуючи питання про розірвання шлюбу. В разі з'явлення одного з подружжя, оголошеного у встановленому законом порядку померлим, і скасування відповідного рішення суду шлюб вважається поновленим, якщо другий з подружжя не вступив у новий шлюб (ст. 118 СК). Якщо особа, що була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їх заявою за умови, що ніхто не перебуває у повторному шлюбі. У випадках, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 118 СК, державний орган РАЦСу анулює запис акта про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі. При житті подружжя шлюб припиняється шляхом його розірвання в судовому порядку або через державні органи РАЦСу. Якщо один з подружжя помер до набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. Якщо в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.