23. Загальна характеристика органів місцевої влади та місцевого самоврядування

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють обласні та районні, Київська та Севастопольська місцеві державні адміністрації (ст. 118 Конституції України).  Місцеві державні адміністрації – це державні органи виконавчої влади в областях, районах, в районах Автономної Республіки Крим, а також в містах Києві та Севастополі, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених законами “Про місцеві державні адміністрації” і “Про місцеве самоврядування в Україні”.  Місцева державна адміністрація є місцевим органом в системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вона виконує повноваження державної влади та делеговані їй відповідними радами виконавчі функції через створювані управління, відділи та інші структурні підрозділи та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації.  Саме місцеві державні адміністрації реалізують принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, покладений в основу побудови територіального устрою України (ст. 132 Конституції України).  Отже, можна зробити висновок, що управління місцевими справами здійснюється через органи державної адміністрації на місцях, які виступають у якості периферійної ланки виконавчого апарату, призначаються з центру та формуються за участю представницьких органів, що обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Такий підхід у повній мірі відповідає змісту управління місцевими справами, якого додержується більшість країн сучасного світу.  Під місцевим управлінням, звичайно, розуміють органи, які призначаються з центру і представляють на місцях державну адміністрацію, а під місцевим самоврядуванням – місцеві представницькі органи.  Уявляється правильним не протиставляти місцеве самоврядування місцевому управлінню, а розглядати їх у контексті відношення частина – ціле. Місцеве управління – складний і гнучкий механізм. Він може включати в себе як державну адміністрацію на місцях, так і місцеві представницькі органи – ради (органи самоврядування).

24.Всеукраїнський і місцевий референдум

Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів та інших рішень з найважливіших питань загальнодержавного або місцевого значення.

Умови проведення референдуму і його процедура регулюється Конституцфією та законодавством країни.

Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України , місцеві референдуми - відповідними місцевими Радами народних депутатів. Можуть проводитись: всеукраїнські та місцеві референдуми.

Право голосу на референдумах мають громадяни України ,які на день їх проведення досягли 18 років. Не мають права голосу громадяни , яких визнано судом недієздатними.

Всеукраїнський референдум може бути призначений за народною ініціативою за вимогою не менш ніж 3 млн громадян, які мають право голосу , за умовою , що підписи щодо його призначення зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області. Тільки Всеукраїнський референдум вирішується питання про зміну територію України .

Предметом місцевого референдуму є питання , що віднесені до відання місцевого самоврядування . Виключно місцевими референдумами вирішується питання про найменування населених пунктів , про об’єднання в одну однойменних адміністративних одиниць.

Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків , бюджету, та адміністрації. Крім того на референдум не виносять питання: віднесені до відання суду і прокуратури; про введення надзвичайного стану ; про обрання ,призначення чи звільнення посадових осіб. закони і рішення прийняті на Всеукраїнському референдумі мають найвищу юридичну силу. Закони і рішення прийняті референдумом не потребують затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише самим референдумом або відповідною радою., якщо за це проголосувало не менше ніж дві третини від загальної кількості депутатів.