Вищі полісахариди
Вищі
полісахариди — високомолекулярні
речовини, молекули
яких містять від декількох десятків до
багатьох тисяч залишків
моносахаридів. Вивчення цих полісахаридів
ускладнюється труднощями
їх очищення і одержання у чистому
вигляді, оскільки
в клітині вони звичайно зв'язані з іншими
вуглеводами, білками,
мінеральними речовинами. При вивченні
вищих полісахаридів
використовують метод введення в їхні
молекули різних радикалів
(-СН3,
-СОСН3),
що дозволяє легше очистити отриманий
препарат, вивчити його будову і зв'язки
між залишками моносахаридів.
Використовують також метод м'якого
кислотного або
ферментного гідролізу полісахаридів,
що дозволяє встановити склад їх мономерів.
Вищі
полісахариди поділяють на дві групи:
гомо- і гетерополісахариди. Молекули
гомополісахаридів побудовані із за
лишків одного цукру. Так, із залишків
глюкози складаються
крохмаль,
целюлоза, глікоген, калоза, ліхенін, а
із залишків фруктози
— інулін, леван. До складу молекул
гетерополісахаридів входять
залишки різних моносахаридів та їхніх
похідних — геміцелюлози, гумі, слизи.
Молекули
вищих полісахаридів можуть бути як
лінійними, так
і розгалуженими. Усі полісахариди цієї
групи не мають відновних властивостей,
тому що у зв'язках між залишками цукрів
беруть
участь глікозидні гідроксили.
Крохмаль
—
головний запасний полісахарид рослин,
який відкладається у клітинах органів
у вигляді крохмальних зерен (насіння,
плоди, корені, бульби, кореневища,
стебла). Особливо багато крохмалю
в насінні рису (60-80 %), кукурудзи і, пшениці
(60-70 %), менше у бульбах картоплі (20-22%).
Крохмальні
зерна не розчиняються у воді, а тільки
набрякають. Якщо
завись крохмальних зерен у воді
поступово нагрівати, то може бути
досягнута температура, при якій крохмаль
утворює колоїдний
розчин— крохмальний клейстер.