18. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.
Омоніми—це слова, які однаково звучать, але мають різне значення.(ключ,замок,коса,лавка,грати,мати)Омонімія - наслідок випадкового збігу звучання.Джерелами омонімії є:
-випадковий збіг неспоріднених слів: термін (слово)-термін (строк);
-розпад багатозначного слова: сісти (про людину) - сісти ( про батарейку);
-словотворчі процеси: винний (вина) - винний (вино);
-збіг абревіатури та вже наявного в мові слова:СТО(станція технічного обслуговування)- сто(100);
-збіг українського та іншомовного слова:клуб(диму)-клуб (- приміщення);
Пароніми-слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням.(музичний–музикальний,засвоювати–освоювати,зумовлювати- обумовлювати ,виплата -оплата )
22. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ сучасної української мови, варіанти норм.
Іменник - це самостійна повнозначна частина мови, яка виражає значення предметності в граматичних категоріях роду, числа, відмінка і відповідає на питання хто? що?
Особливості вживання іменників в ОДС.
Надавати перевагу абстрактним не емоційним однозначним словам книжного походження:автор,біографія,довідка,анонімний лист,а не анонімка,маршрутне таксі,а не маршрутка.
Ім. на позначення професії,посади,звання,статусу узгоджуються у чоловічому роді:викладч, а не викладачка
Збірні ім.. замінюються ім. у формі множини:не студентство,а студенти
Вживати форму кличного відмінка наз статус,посаду,звання,професію,І ПБ:слюсарю,голово,директоре
Уникати двозначності та багатозначності ім.:на сходах стояв дипломат.
Вказуючи час за роком узгоджувати із числівн у Р.в.,а не у М.в.:дві тисячі першого року,ане у дві тисячі першому році
Дотримання граматичних норм числа:шкіряні меблі,червоне чорнило
В О.в. множ ім.2 відм та множ мають закінч ами,има.з нашими гостями,гаманець з грошима.
Надавати перевагу не дієсл,а віддієслівним ім.:не допомагати,а надавати допомогу
Прикметник - це самостійна частина мови, яка виражає постійну ознаку предмета в граматичних категоріях роду, числа та відмінка
Особливості вживання прикметників в ОДС:
Надавати перевагу прикм книжного походж:валютний,працьовитий,а не роботящий
Надавати перевагу аналітичним формам вищого чи найвищого порівняння прикм:більш вдалий,найбільш доцільний
Прикм двосторонній вживається тільки тоді коли стосується 2х сторін у значенні особа,група осіб,організація
У М.в. одн. Чол.. і сер. Роду використ слід закінч ому :на новому обладнанні
Уникати вживання присвійник прикметників,замінюючи їх іменниками:досягнення студента,а не студентові досягнення
Прикм узгодж з ім.. на означення професії,посади,звання жінок лише у чол. Роді:новий професор
Числівник - це самостійна частина мова, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено - роду та числа.
23.Синтаксичні норми суч укр. Мови
Синтаксис- це розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв'язку слів у словосполученні й реченні.
Розпочинати текст з Н.в.(Головний конструктор Олена Ігорівна запропонувала нове рішення)
Вживати відповідні приймен (незважаючи на обмежене фінансування)
Перевагу надавати простим реченням із прямим порядком слів(підмет,а потім присудок)
Уникати зайвих слів,непотрібних стійких словосполучень.
Уникати тавтології( звільняти із займаної посади)
Узгодження підмета з присудком:
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю,то присудок ставиться у формі однини:21 студент склав залік;161 делегат зареєструвався на конференції
Якщо перед підметом стоять займенники-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2 Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у формі множини. Однина можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру, напр.: Було звільнено три працівники.
4.Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок - однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання; )
5.При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний,є додатком, тоді присудок узгоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).
6.При підметі, вираженому займенником то, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7.Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок вживається в однині (Дехто з присутніх участі у голосуванні не брав).
8.Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова.
24.ДОКУМЕНТ-ОСНОВНИЙ ВИД ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ.Загальні вимого до складання документів.
Документ- це основний вид писемного ділового мовлення, що є засобом фіксації на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та результати розумової діяльності людини. Він оформлений у встановленому порядку і відповідно до чинного законодавства має юридичну силу.
класифікація:
1.За способом фіксації інформації:-письмові -графічні -фото- й кінодокументи
2.За призначенням:організаційні - розпорядчі - інформаційні
3.За назвою:-заява;-автобіографія;-резюме;-протокол;-наказ;-доручення;-розписка .
4.За походженням:-службові -особисті –
5.За місцем складання:
-внутрішні - -зовнішні
6.За формою:
-стандартні - індивідуальні
7.За терміном виконання:.-нетермінові - термінові
8.За ступенем гласності:-несекретні -секретні або цілком секретні .
9.За стадіями створення:
-оригінали -копії-
10.За складністю:-прості -складні –
11.За терміном зберігання:-тимчасового зберігання -тривалого зберігання -постійного зберігання
12.За технікою відтворення:-рукописні;-відтворені механічним способом;-відтворені електронним способом.
13.За спеціалізацією:-загальні;-з адміністративних питань;-спеціалізовані
Реквізити:
1. Державний герб України.
2. Емблема організації чи підприємства.
3. Зображення державних нагород.
4. Код установи, організації чи підприємства за Українським класи-фікатором підприємств і організацій (УКПО).
5. Код форми документа за Українським класифікатором управлін¬ської документації (УКУД).
6. Назва міністерства або відомства.
7. Повна назва організації, установи чи підприємства.
8. Назва структурного підрозділу.
9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер телефону, факсу, номер рахунка в банку, електронна адреса.
10. Назва виду документа.
11. Дата.
12. Індекс (вихідний номер документа).
13. Посилання на індекс і дату вхідного документа.
14. Місце укладання або видання.
15. Гриф обмеження доступу до документа.
16. Адресат.
17. Гриф затвердження.
18. Резолюція.
19. Заголовок до тексту.
20. Відмітка про контроль.
21. Текст.
22. Відмітка про наявність додатка.
23. Підпис.
24. Гриф погодження.
25. Віза.
26. Печатка.
27. Відмітка про засвідчення копії.
28. Прізвище виконавця та номер його телефону.
29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.
30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.
31. Відмітка про надходження документа.