Основною умовою формування поля тріангуляції є:

• наявність у всіх пеленгуючих підрозділів РЛС одного діапазону;

• можливість збору, обробки пеленгуючої інформації підрозділів на одному КП;

• орієнтування поля тріангуляції в напрямку очікуваних дій ПАП;

• відповідність бази між пеленгуючими підрозділами межі поля, що вимагається, на висоті польоту ПАП.

Взаємне торкання чи перекриття полів тріангуляції забезпечує створення суцільного поля тріангуляції цього угрупування.

Поле тріангуляції може бути суцільним чи осередковим.

Суцільне поле тріангуляції – це область простору, в якій забезпечується виявлення та безперервне супроводження ПАП чи інших цілей.

Воно характеризується:

• границею поля тріангуляції на даній висоті і є замкнутою лінією, що описує зовнішню межу полів тріангуляції на тій же висоті;

• висотою нижньої межі зони тріангуляції, яка називається мінімальна висота, відрахована від рельєфу місцевості, на якій забезпечується безперервна тріангуляція ПАП хоча б одним тріангуляційним елементом в кожний даний момент часу.

Висота верхньої границі тріангуляції називається максимальна висота, відрахована від рівня моря, на якій забезпечується безперервна тріангуляція ПАП хоч би одним тріангуляційним елементом в кожний даний момент часу.

Таким чином параметри радіолокаційного поля як активної так і пасивної локації - важливі характеристики, які використовуються для тактичних розрахунків бойових можливостей радіотехнічних підрозділів.