Проблемні завдання на уроках математики як необхідна умова розвитку творчого мислення молодших школярів

Важливу роль у підготовці до творчої праці грає початкова школа. Саме в молодшому шкільному віці закладається психологічна основа для такої діяльності. Розвиваються уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість, формується вміння спостерігати й аналізувати явища, проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки. Починають складатись і диференціюватись інтереси, схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості.

Майбутнє освіти знаходиться в тісному зв’язку з перспективами проблемного навчання. Ціль проблемного навчання широка: засвоєння не тільки результатів наукового пізнання, але і самого шляху одержання цих результатів.

Необхідність проблемних методів навчання знайшла своє відображення в державних нормативних документах. Зокрема, у Державному стандарті початкової загальної освіти та програмі з математики зазначається, що учень має не лише засвоювати готову інформацію, але й брати безпосередню участь у її «відкритті» шляхом вирішення проблемних завдань [3, с. 4].

Використання проблемних завдань на уроках математики в початковій школі лежить в основі досліджень багатьох науковців.

Зокрема, В. Оконь під проблемним навчанням розуміє «сукупність таких дій, як організація проблемних ситуацій, формулювання проблем, надання учням необхідної допомоги в рішенні проблем, перевірка цих рішень і, нарешті, керівництво процесом систематизації і закріплення отриманих знань».

И. Я. Лернер сутність проблемного навчання бачить у тім, що «учні під керівництвом учителя беруть участь у рішенні нових для нього пізнавальних і практичних проблем у визначеній системі, що відповідає освітньо-виховним цілям сучасної школи».

М. И. Махмутов визначає проблемне навчання як тип розвиваючого навчання, у якому сполучаться систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, а система методів побудовані з обліком цілеспрямування і принципу проблемності; процес взаємодії викладання і навчання орієнтований на формування світогляду учнів, їхньої пізнавальної самостійності, стійких мотивів навчання і розумових (включаючи і творчі) здібностей у ході засвоєння наукових понять і способів діяльності детермінованого системою проблемних ситуацій.

Велику теоретичну цінність і практичну значущість у вивченні даного питання являють роботи таких спеціалістів, як Ш. Амонашвілі, М. Богданович, В. Сухомлинський, Л. Коваль, С. Скворцова та інших [1].

Метою даної статті є дослідження процесу розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики за умови використання проблемних завдань.

Проблемна ситуація і навчальна проблема є основними поняттями проблемного навчання. Навчальна проблема розуміється як відображення логіко-психологічного протиріччя процесу засвоєння, що визначає напрямок розумового пошуку, що будить інтерес до дослідження сутності невідомого і веде до засвоєння нового поняття або нового способу дії. Існує дві основні функції навчальної проблеми:

1) визначення напрямку розумового пошуку, тобто діяльності учня по знаходженню способу вирішення проблеми;

2) формування пізнавальних здібностей, інтересу, мотивів діяльності учня по засвоєнню нових знань.

Для учителя вона є засобом: керування пізнавальною діяльністю учня; формування його розумових здібностей.

У діяльності учня — служить стимулом активізації мислення, а процес її рішення — способом перетворення знань у переконання.

Проблемна ситуація — засіб організації проблемного навчання, це початковий момент мислення, що викликає пізнавальну потребу навчання і створює внутрішніх умов для активного засвоєння нових знань і способів діяльності.

Проблемна ситуація може бути різною. По змісту невідомого проблемні ситуації поділяються: невідома мету; невідомий об’єкт діяльності; невідомий спосіб діяльності; невідомі умови виконання діяльності.

Особливість проблемних методів полягає в тому, що методи засновані на створенні проблемних ситуацій, активної пізнавальної діяльності учнів, що складаються в пошуку і рішенні складних питань, що вимагають актуалізації знань, аналізу, умінь бачити за окремими фактами явища, закону.

У сучасній теорії проблемного навчання розрізняють два види проблемних ситуацій: психологічні і педагогічні. Перша стосується діяльності учнів, друга представляє організацію навчального процесу.

Педагогічна проблемна ситуація створюється за допомогою дій, що активізують, питань учителя, що підкреслюють новизну, важливість, красу й інші відмітні якості об’єкта пізнання. Створення психологічної проблемної ситуації сугубо індивідуально. Ні занадто важке, ні занадто легке пізнавальне завдання не створює проблеми для учнів. Проблемна ситуація може створювати на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні, контролі.

Учитель створює проблемну ситуацію, направляє учнів на її вирішення, організовує пошук вирішення. Таким чином, дитина стає в позицію навчання і як результат у неї утворюються нові знання, вона опановує нові способи дії. Проблемна ситуація спеціально створюється вчителем шляхом застосування особливих методичних прийомів:

• учитель підводить школярів до протиріччя і пропонує їм самим знайти спосіб його розв’язку;

• зіштовхує протиріччя практичної діяльності;

• викладає різні точки зору на той самий питання;

• пропонує класові розглянути явище з різних позицій;

• спонукує тих, кого навчають, робити порівняння, узагальнення, висновки із ситуації, зіставляти факти;

• ставить конкретні питання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку міркування;

• визначає проблемні теоретичні і практичні завдання;

• ставить проблемні задачі (з недостатніми або надлишковими вихідними даними; з невизначеністю в постановці питання; із суперечливими даними; зі свідомо допущеними помилками; з обмеженим часом вирішення; на подолання психічної інерції й іншим).

Проблемне навчання не може бути однаково ефективним у будь-яких умовах. Практика показує, що процес проблемного навчання породжує різні рівні як інтелектуальних утруднень учнів, так і їхній пізнавальній активності і самостійності при засвоєнні нових знань або застосуванні колишніх значень у новій ситуації. Відповідно до видів творчості можна виділити три види проблемного навчання.

Перший вид — теоретична творчість — це теоретичне використання, тобто пошук і відкриття учнем нового для нього правила, закону, теореми і так далі. В основі цього виду лежить постановка і рішення теоретичних навчальних проблем.

Другий вид — практична творчість — це пошук практичного вирішення, тобто пошук способу застосування відомого знання в новій ситуації, конструювання, винахід. В основі цього виду проблемного навчання лежить постановка і рішення практичних навчальних проблем.

Третій вид — художня творчість — це художнє відображення дійсності на основі творчої уяви, що включає літературні твори, малювання, написання музичного твору, гру і так далі.

Усі види проблемного навчання характеризуються наявністю продуктивної, творчої діяльності учня, наявністю пошуку і рішення проблеми. Перший вид найчастіше буває на уроці, де спостерігається індивідуальне, групове або фронтальне вирішення проблеми; другий вид — на лабораторних, практичних заняттях, гурткові, факультативі, на виробництві; третій вид — на уроці або позаурочних заняттях.

Отже, математика починається зовсім не з рахунку, що здається очевидним, а з загадки, проблеми. Щоб у молодшого школяра розвивалося творче мислення, необхідно, щоб він відчув подив і цікавість, повторив шлях людства в пізнанні. Тільки через подолання труднощів, рішення проблем, дитина може ввійти у світ творчості.

Література

1. Коваль Л. В., Скворцова С. О. Методика навчання математики: теорія і практика: Підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання», освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» [2-ге видання допов. І переробл.] / Коваль Л. В., Скворцова С. О. — Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2011. — 414 с.

2. Савченко О. Я. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверенітету України: методологічний, законодавчий, дидактичний аспекти. /Савченко О. Я. // Початкова школа. — 2011. — №8. — С. 25-30.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти. — 2011. — http://www.mon.gov.ua

4. Математика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів для 1-4 класів. www.mon.gov.ua/images/files/navchalni_programu/2012/ukr/04_matem.pdf

5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки. http://guonkh.gov.ua/content/documents/16/1517/Attaches/4455.pdf

Зубок Т. А.,

студентка 44 групи

факультету початкового навчання

ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка