26. Планування навчального процесу з іноземної мови

Успішність планування навчального процесу забезпечується урахуванням таких умов:

- цілей навчання ІМ,

- психологічних закономірностей та основних етапів формування мовленнєвих навичок і вмінь,

- наявних засобів навчання,

- основних методичних вимог до сучасного уроку ЇМ,

- психологічних факторів навчання (вік учнів, рівень їх загального розвитку, коло інтересів, бажань, нахилів) і педагогічних факторів навчання (ступінь навчання, мовна та мовленнєва підготовка учнів).

Система планування в середній школі охоплює послідовне планування в межах усього курсу навчання, чвертей, циклу уроків та окремого уроку, виходячи з конкретних цілей кожного відрізка навчального процесу. Розрізняють календарно-річний план, що включає

• плани на чотири чверті (піврічні плани),

• тематичний план або план циклу уроків та

• поурочний план.

Календарно-річний план - це проект, в якому подаються теми, визначаються загальні дидактичні завдання, встановлюються терміни вивчення тем, поділяється за чвертями навчальний матеріал, визначаються способи підсумкового та тематичного контролю, вказуються основні дидактичні засоби.

Основою для календарно-річного плану є навчальна програма з ІМ та навчальний план.

Календарно-річний план складається учителем на основі орієнтовного плану, який міститься в книжках для вчителя певного класу.Тематичне планування є дещо конкретнішою розробкою календарно-тематичного плану. Головне завдання тематичного планування - визначення кінцевих цілей в результаті вивчення певної теми. В тематичному плані розкривається конкретна тема та підтеми, визначається послідовність формування навичок та вмінь, а також кількість уроків, що відводяться на досягнення активних цілей циклу уроків, вказуються способи контролю та завдання |дому, додається перелік засобів навчання. При поурочному плануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання.

27. Вимоги до уроку іноземної мови.  1. Комунікативна спрямованість уроку ІМ. Кожен урок повинен мати конкретні практичні цілі. Комунікативна атмосфера на уроці повинна пронизувати весь урок, починаючи з повідомлення вчителем завдань уроку і закінчуючи підсумком уроку, коли вчитель оцінює роботу учнів, наголошуючи на їх досягненнях саме в оволодінні комунікацією. 2. Комплексність уроку ІМ. У мовленні всі види діяльності взаємодіють, сприяють формуванню один одного. Отже, навчання видів мовленнєвої діяльності є взаємопов’язаним.  3. Іноземна мова є метою і засобом навчання. Ця вимога до уроку пов’язана з використанням засобів мовної наочності для оволодіння іншомовною діяльністю, що реалізується завдяки мовленню вчителя. Мовлення вчителя виконує дві важливі функції. По-перше, воно використовується для організації вчителем навчання та виховання на уроці. Отже воно має бути виразним, переконливим, грамотним, економним. По-друге, мовлення вчителя ІМ, на відміну від учителів інших предметів, є засобом навчання, тобто зразком для наслідування, опорою, яку може використати учень, стимулом, який спонукає до мовлення, отже, воно має бути нормативним, автентичним, адаптивним, різноманітним за засобами вираження думки і не повинно займати більше 10% часу уроку. Решта часу повинна бути видведена мовленню учнів. 4. Висока активність мовленнєвої діяльності учнів. Ефективність уроку визначається ступенем мовленнєвої активності учнів, тому завдання вчителя полягає також у залученні школярів до активної внутрішньої розумової і зовнішньої мовленнєвої діяльності та підтриманні її протягом року. Домінувати на уроці повинен учень, а не вчитель.  5. Різноманітність форм роботи учнів. Вимога різноманітності форм роботи є особливо важливою для навчання усного мовлення, адже на відміну від аудіювання і читання, які легко організувати як синхронну діяльність, усне мовлення потребує взаємних контактів, які й повинен забезпечити вчитель на уроці. Особливий ефект дає поєднання індивідуальних форм роботи з колективними. Оскільки колективні форми роботи учнів є перспективними для навчання спілкування, вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів, але й знижують стан тривожності, допомагають подолати страх перед помилками, формують в учнів почуття колективізму. 6. Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності. а) Матеріал, що використовується на уроці, має бути цікавим, відповідати смакам та уподобанням учнів. б) Прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні приваблювати учнів. Цьому сприяють колективні форми роботи, де учень відчуває себе суб’єктом спілкування, навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольові ігри, буквені ігри, слухові ігри, рухові ігри тощо). в) Учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні ІМ, тому що це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в учінні. Успішність учня досягається доступними та посильними навчальними завданнями, які готує учитель. г) На мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці. Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємної довіри, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Сприятливий вплив здійснюють також моменти релаксації: музичний фон, фізкультпаузи, що знімають втому в учнів, підвищують їхній загальний тонус і мотивацію. Знання вчителем мотиваційних засобів та особливостей їхнього застосування може гарантувати успішне навчання ІМ.