Тема 14. Правові відносини

Правові відносини розглядаються як особливий різновид суспільних відносин, що виникають на основі норм права, учасники яких мають суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки.

Склад правовідносин характеризує їх з точки зору структури, будови і включає такі елементи: суб’єкти правовідносин, об’єкти правовідносин та зміст правовідносин. Суб’єктами правовідносин можуть бути індивіди , організації та об'єднання, соціальні спільності. Суб’єкти правовідносин наділені особливою властивістю – правосуб'єктністю, тобто здатністю бути суб’єктом права.

Об’єктами правовідносин є : засоби виробництва, предмети споживання, продукти інтелектуальної творчості людини, особисті немайнові блага та ін.

Суб’єктивне юридичне право – це вид і міра можливої або дозволеної поведінки учасників правовідносин, яка передбачена нормами права і забезпечується державою.

Суб’єктивний юридичний обов’язок – це міра необхідної поведінки учасників правовідносин, яка передбачена нормами права і забезпечується державою.

Процес виникнення, зміни і припинення правовідносин пов’язують із реальними життєвими обставинами, які називаються юридичними фактами.

Тема 15. Правова поведінка, правопорушення і юридична відповідальність

Правова поведінка – це різновид соціальної поведінки, яка представлена у вигляді дій або бездіяльності, має свідомо – вольовий характер і регламентується нормами права. Вона розподіляється на правомірну і неправомірну, а також зловживання правом.

Складовими елементами правової поведінки є: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна, об’єктивна сторона.

Юридична відповідальність – це різновид соціальної відповідальності. Вона є реакцією держави і суспільства на вчинені правопорушення та проявляється у застосуванні до правопорушника заходів державного впливу і у зв’язку з цим зазнанням винним втрат особистого, організаційного або матеріального характеру.

Залежно від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно – правову, кримінальну.

Тема 16. Законність і правопорядок

При розумінні законності слід звернути увагу на те, що законність – це такий режим державного і суспільного життя, за якого забезпечується повне і неухильне дотримання та виконання законів, підзаконних актів всіма без винятку суб’єктами суспільно життя.

Розрізняють такі принципи законності: єдності, загальності, охорони прав і свобод громадян, верховенство права, єдності, законності і доцільності, невідворотність юридичної відповідальності, право громадян на захист.

Гарантії законності – це умови суспільного життя, які створюються державою для забезпечення режиму законності. Їх можна поділити на загально – соціальні та юридичні. До загально – соціальних належать: політичні, економічні, ідеологічні та ін. Юридичними гарантіями законності є передбачені законодавством і державою спеціальні засоби, які застосовуються в разі порушення та відновлення режиму законності.

Кінцевим етапом впровадження в життя режиму законності є правопорядок, який розглядається як стан правової упорядкованості системи суспільних відносин, що складається в умовах реалізації законності.