- •Навчально-методичний комплекс дисципліни
- •Структура та зміст навчально – методичного комплексу
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет, метод та функції науки теорії держави і права
- •Тема 2. Поняття, походження і розвиток держави
- •Тема 3. Суспільство, держава, право, громадянин
- •Тема 4. Держава і політична система суспільства
- •Тема 5. Форма держави.
- •Тема 6. Функції держави.
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Поняття, походження, розвиток і структура права
- •Тема 9. Норми права в системі соціальних норм
- •Тема 10. Система права і система законодавства
- •Тема 11. Правоутворення та форми права
- •Тема 12. Реалізація норм права
- •Тема 13. Тлумачення норм права
- •Тема 14. Правові відносини
- •Тема 15. Правова поведінка, правопорушення і юридична відповідальність
- •Тема 16. Законність і правопорядок
- •Тема 17. Правова свідомість і правова культура
- •Тема 18. Правове регулювання та його механізм
- •Тема 19. Юридичний процес
- •Тема 20. Основні правові системи сучасності
- •Тема 21.Основні сучасні концепції держави і права
- •Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно – модулною системою
- •1 Семестр
- •2 Семестр
- •Тема 1. Предмет, методи та функції теорії держави та права
- •Тема 2. Поняття, походження і розвиток держави
- •Тема 3. Суспільство, держава, право, громадянин
- •Тема 4. Держава і політична система суспільства
- •Тема 5. Форми держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Поняття, походження, розвиток і структура права
- •Тема 9. Норми права в системі соціальних норм
- •Щодо співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту і способів викладення норм права, то:
- •Тема 10. Система права і система законодавства
- •Тема 11. Правоутворення та форми права
- •Тема 12. Реалізація норм права
- •Тема 13. Тлумачення норм права
- •Тема 14. Правові відносини
- •Тема 15. Правова поведінка, правопорушення і юридична відповідальність
- •Тема16. Законність і правопорядок
- •Тема 17. Правова свідомість і правова культура
- •Тема 18. Правове регулювання та його механізм
- •Тема 19. Процесуальне право та його характеристика
- •Тема 20. Основні правові системи сучасності
- •Тема 21. Основні сучасні концепції теорії держави і права.
- •Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи
- •Тема 1. Предмет, методи та функції науки теорії держави і права
- •Тема 2. Поняття походження і розвиток держави.
- •Тема 3. Суспільство, держава, право і громадянин
- •Тема 4 Держава і політична система суспільства
- •Тема 5 Форми держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7 Механізм держави
- •Тема 8 Поняття, походження, розвиток і структура права
- •Тема 9 Норми права в системі соціальних норм
- •Тема 10 Система права і система законодавства
- •Тема 11 Правоутворення та форми права
- •Тема 12. Реалізація норм права
- •Тема 13. Тлумачення норм права
- •Тема 14. Правові відносини
- •Тема 15. Правова поведінка, правопорушення і юридична відповідальність
- •Тема 16. Законність і правопорядок
- •Тема 17. Правосвідомість і правова культура
- •Тема 18. Правове регулювання та його механізм
- •Тема 19. Процесуальне право та його характеристика
- •Тема 20. Основні правові системи сучасності
- •Тема 21. Основні сучасні концепції держави і права
Тема 14. Правові відносини
Семінар
План семінарського заняття
1. Правовідносини: поняття, ознаки та види.
2. Характеристика структурних елементів правовідносин.
3. Правосуб’єктність фізичних та юридичних осіб.
4. Юридичні факти: поняття та види.
Правовідносини –це особливий різновид суспільних відносин, які виникають на основі норм права і охороняються державою.
Перш за все правовідносини, як і юридичні норми, можна класифікувати за галузевою ознакою на державні, адміністративні, фінансові, цивільні, трудові, сімейні і т.д. Також розрізняють регулятивні правовідносини. По мірі конкретизації і суб'єктному складу правовідносини поділяються на абсолютні, відносні. У абсолютних точно визначена лише одна сторона. У відносних – чітко визначено обидві сторони (наприклад, "боржник-кредитор", "продавець-покупець").
За характером обов'язків правовідносини поділяються на активні і пасивні. Крім того розрізняють прості правовідносини (між двома суб'єктами) і складні (між декількома або навіть необмеженим числом); короткочасні і довготривалі.
До складу правовідносин входять наступні елементи: 1) суб' єкт; 2) об' єкт; 3) суб' єктивне право; 4) суб’єктивний юридичний обов'язок. Учасниками правовідносин є суб' єкти права, під якими розуміються люди і їх об' єднання, що виступають носіями передбачених законом прав і обов' язків. Суб' єкти права поділяються передусім на індивідуальні (фізичні особини) і колективні (юридичні особини). До індивідуальних відносяться: а) громадяни України; б) іноземці; в) особини без громадянства (апатриди); г) особини з подвійним громадянством (біпатриди). Колективні суб'єкти права розподіляються на наступні види: держава, державні органи і установи, громадські об' єднання, релігійні організації, спеціальні суб' єкти (юридичні особини). У правових відносинах виділяється фактичний, юридичний і вольовий зміст. Зміст правовідносин - це поведінка суб'єктів правовідносин, в рамках якої реалізуються їх юридичні права і обов'язки по відношенню один до одного.
Юридичні факти - це певні життєві обставини (умови, ситуації), з якими норми права пов'язують виникнення, припинення або зміну правовідносин. За вольовою ознакою юридичні факти поділяються на події і дії. Серед юридичних фактів виділяють також правові стани (знаходження на військовій службі, в шлюбі, в спорідненості, в розшуку, на посаді і т.д.). За характером наслідків розрізняють правотворчі, правоприпиняючі і правозмінюючі факти. Також особливу роль в динаміці правовідносин відіграють так звані юридичні склади або складні комплексні факти, коли для виникнення певних правовових відносин потрібна не одна, а декілька умов (сукупність фактів).
Самостійна робота
Характеристика правосуб’єктності юридичних осіб
Правосуб'єктність юридичних осіб – це правоздатність і дієздатність державних і недержавних організацій: державних органів, державних підприємств і установ, громадських об'єднань, комерційних корпорацій, релігійних організацій. Правосуб'єктність юридичних осіб виникає з моменту реєстрації особи в органах юстиції. Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно і припиняються з моменту реєстрації факту ліквідації особи. В тому випадку, якщо має місце реорганізація юридичної особи, правоздатність і дієздатність реорганізуємої особи передаються знов створюваній юридичній особі в порядку процедури правонаступництва.
Індивідуальні робота
Юридичні презумпції і фікції
Теорія зафіксувала в правовій дійсності феномени, які, не будучи юридичними фактами, проте, можуть породжувати юридичні відносини. Це презумпції і фікції.
Презумпції – припущення про наявність чи відсутність певних фактів, яке базується на зв’язку між припустимими фактами та фактами наявними і підтверджується попереднім досвідом. Правовій презумпції характерні такі риси: 1) прямо чи непрямо закріплюються в праві; 2) в будь-якому випадку має значення для правового регулювання; 3) викликає правові наслідки і т.д.
Під правовою фікцією розуміють положення, яке в дійсності не існує, але якому право надає значення факту. Правові фікції, як і правові презумпції, усувають невизначеність у правових відносинах, вносять чіткість і стабільність в правове регулювання.
Питання для самоконтролю
Чи всі суспільні відносини можна вважати правовими?
Які є передумови виникнення та функціонування правовідносин?
Які є види суб'єктів правовідносин?
Які відмінні властивості суб'єктивного права та юридичного обов'язку?
Чим відрізняється правосуб'єктність юридичних та фізичних осіб?
Чи можна обмежити правоздатність та дієздатність фізичної особи?
Яка структура правовідносин?
Які життєві обставини називають юридичними фактами і чому?
Чи можуть декілька юридичних фактів викликати один юридичний наслідок?
В чому полягає співвідношення юридичних презумпцій і юридичних фікцій?