
- •Завдання на курсовий проект
- •1. Магістральний, дорожній і відділковий зв’язок
- •1 .1 Обгрунтування і перелік необхідних видів відділкового телефонного оперативно-технологічного зв’язку та кіл автоматики
- •2. Проектування кабельної лінії зв’язоку на основі електричного кабелю
- •2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії
- •2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам
- •2.3 Розрахунок індукованих впливів тягових мереж змінного струму
- •2.3.1 Розрахунок небезпечних впливів
- •2.3.2 Розрахунок заважаючих впливів
- •2 .4 Схема відгалужень кабельної лінії
- •2.5 Утримування кабелю під надлишковим тиском
- •3. Проектування магістральної кабельної лінії зв'язку на основі оптичного кабелю
- •3.1 Вибір типу і ємності оптоволоконного кабелю
- •3.2 Вибір джерела випромінювання, приймача випромінювання
- •3.3 Розрахунок швидкодії системи
- •4. Вибір траси і прокладання підземного кабелю
- •Список літератури:
2. Проектування кабельної лінії зв’язоку на основі електричного кабелю
2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії
Ланцюги
відділкового зв'язку, що використовуються
безпосередньо для організації руху
поїздів і оперативного управління
роботою ділянки залізниці, вводяться
в численні пункти, розташовані вздовж
кабельної лінії на перегонах і станціях.
Наприклад, в релейну шафу (РШ) кожної з
сигнальних точок автоблокування
встановлюють телефон перегінного
зв'язку і заводять ланцюг міжстанційного
зв'язку на випадок організації на
перегоні тимчасового роздільного
пункту, що обслуговується. В пунктах
тягової мережі (ПСКЦ) встановлюють
телефони постанційного енергодиспетчерского
зв'язку. В ці пункти заводять також
ланцюги телеуправління (ТУ) і
телесигналізації (ТС) тягової мережі.
Види відділкового телефонного зв'язку і поїзного радіозв'язку, якими обладнуються залізничні лінії, залежать від конкретних особливостей ділянки залізниці і визначаються вимогами ПТЕ [1].Крім того, в кабельній лінії необхідно передбачати ланцюги автоматики і телемеханіки.В проміжні пункти ланцюги відділкових видів зв'язку можуть вводитися або шлейфом (з розрізом лінійних проводів), або паралельно (паралельним підключенням до лінії приладів зв'язку). Введення ланцюгів шлейфом складніше і вимагає наявності більшого числа жил у кабелі відгалуження, однак має експлуатаційні переваги, оскільки дозволяє робити заміну пошкоджених ділянок одних видів зв'язку справними ланцюгами інших, відключати пошкоджені прилади зв'язку із збереженням нормальної роботи інших приладів, організовувати необхідні види зв'язку з місцями відновних робіт та ін.Ланцюги перегінного і міжстанційного зв'язку вводяться тільки шлейфом.На станціях, де немає підсилювальних пунктів всі ланцюги відділкового зв'язку вводяться в пасажирський будинок або пост ЕЦ тільки шлейфом. За наявності підсилювального пункту відгалуження від кабелю в межах станції не роблять, а необхідні ланцюги зв'язку і автоматики
передають від підсилювального пункту кабелем вторинної комутації.
Окремі відгалуження не робляться також в тих випадках, коли лінійні об'єкти розташовуються один від одного на відстані меншій ніж 100м. В цих випадках встановлюється один загальний відпай від кабелю і відгалуження закінчується на найближчому з об'єктів. Для передачі необхідних ланцюгів до другого об'єкту прокладається кабель вторинної комутації.
Відгалуження ланцюгів СЦБ здійснюється завжди шлейфом.
Один з варіантів схеми організації зв'язку і кіл СЦБ на перегоні для прикладу показаний на рисунку 2.
У даному розділі пояснювальної записки треба навести вибрані з ПТЕ необхідні для заданої ділянки залізниці види відділкового зв'язку і вказати їхнє призначення, а також особливості введення ланцюгів зв'язку і СЦБ в окремі пункти.
Рисунок 2 – Схема організації кабельних ліній зв’язку
2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам
Для кабельних ліній, що прокладаються вздовж електрифікованих залізниць, призначених для організації відділового ОТЗ і кіл СЦБ, використовують низькочастотні кабелі дальнього зв'язку у ТЗ з пористою поліетиленовою ізоляцією в алюмінієвій і поліетиленовій оболонках: ТЗПАП, ТЗПАПБП. ТЗПАПБПЖ (для прокладання вздовж залізниць, що електрифіковані змінним струмом), ТЗПАКП. Практично усі види зв'язку й автоматики вимагають 1 пару проводів, за винятком СЦБ(6 пар), ПГС(2 пари) і ПРС(2 пари), та необхідна сумарна кількість жил повинна дорівнювати:
11x2 + 6x2 + 2x2 + 2x2 = 42.
Для задоволення перспективи розвитку на даній ділянці ми передбачаємо запас жил кабелю в розмірі 15% від 42, тобто:
42 + 42×0,15 = 48,3 жил чи 13 четвірок.
Таким чином для здійснення проекту можна вибрати кабель ТЗПАПБПЖ 14x4x0,9. Приведемо стислу характеристику його конструктивних елементів, виходячи з маркірування:
призначення кабелю - ТЗ - низькочастотний кабель далекого зв'язку;
матеріал ізоляції жил - П - поліетилен;
алюмінієва оболонка - А
поліетиленова оболонка - П
броньований - Б - двома сталевими стрічками;
поліетиленова оболонка - П
специфікація - Ж - залізничний;
діаметр жили - 0,9мм;
ємність - 14 четвірок.
Таблиця 5 – Розподіл ланцюгів зв’язку і СЦБ по четвірках
Номер і колір четвірок |
Використання пар у кабелі |
|
Резерв |
|
ДБК, ВГЗ |
|
ПРЗ, ПРЗ |
|
ЕДЗ, ПЗ |
|
ПДЗ, ЛПЗ |
|
ЗЕМ, МЖЗ |
|
Резерв |
|
Резерв |
|
ПГЗ, ПГЗ |
|
ТУ, ТС |
|
Пр-зд, резерв |
|
СЦБ, СЦБ |
|
СЦБ, СЦБ |
|
СЦБ, СЦБ |
Рис 3 - Розцвічення та нумерація четвірок у кабелі ТЗПАПБПЖ 14x4x0,9
Перелік основних електричних характеристик кабелю ТЗПАПБПЖ 14x4x0,9 [2]:
електричний опір жили постійному струму - 28,5 Ом/км;
електричний опір ізоляції - 1000 МОм/км;
робоча ємність пари жил на частоті 0,8 кГц - 31 нФ/км;
зовнішній діаметр - 39мм; маса - 2,0 т/км;
коефіцієнт ємнісного зв'язку на будівельну довжину при частоті 0,8 кгц - 100пФ;
коефіцієнт загасання на частоті 0,8 кГц - 0,6 Дб/км;
коефіцієнт загасання на частоті 150 кГц - 3,5 Дб/км;
хвильовий опір на частоті 0,8 кГц - 620 Ом;
хвильовий опір на частоті 150 кГц - 158 Ом;
іспитова застосована напруга протягом 2 хвилин:
між жилами - 0,5 кВ,
між жилами й оболонкою - 2,0 кВ.