- •Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •5.1 Характеристика робочих умов застосування информаційно-вимірювального комплексу
- •5.2 Характеристика можливих небезпечних і шкидливих виробничих факторів
- •5.3 Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях
- •5.4 Заходи зі створення безпечних та здорових умов праці, передбачені проектом
- •5.5 Протипожежні заходи
Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
5.1 Характеристика робочих умов застосування информаційно-вимірювального комплексу
-Температура навколишнього повітря від 10 до 35 С;
-відносна вологість повітря 80% при температури 25 С;
-атмосферний тиск від 84 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.);
-напруга мережі живлення (220+22) В та напруга 380 В з допустимим відхиленням від плюс 10% до мінус 15% від номінального значення частотою (50+1) Гц.
5.2 Характеристика можливих небезпечних і шкидливих виробничих факторів
В процесі гідровипробувань персонал піддається впливу різноманітних шкідливих та небезпечних факторів (ГОСТ 12.0.003-91):
-підвищенний рівень шуму. Цей фактор впливає на діяльність сердечно-судинної и нервової системи, травних и кровотворних органів;
-підвищенний рівень вібрації. Вібрація впливає на центральну нервову систему, шлунково-кишковий тракт, органи рівноваги, викликає запаморочення.
5.3 Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях
Зважаючи на небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій, які в хімічних виробництвах імовірніше пов’язані із витіканням, випаровуванням летких
рідин та утворенням вибухонебезпечних пароповітряних сумішей при аваріях, слід виконати оцінку можливих наслідків таких ситуацій. Для цього у вигляді таблиці наведемо перелік застосовуваних у технологічному процесі речовин (матеріалів), зазначимо агрегатний стан, основні показники пожежонебезпечності горючих речовин, які слід узяти із довідника [2] або виробничої технічної документації.
Таблиця 5.1 – Основні показники пожежонебезпечності горючих речовин
Речовина |
Температура, С |
Концентраційні межі вибуху,% об. |
||
спалаху |
самозаймання |
нижня |
верхня |
|
(горючий газ) |
|
|
|
|
Природний газ |
273 |
650 |
3,8 |
13,2 |
(горюча рідина) |
|
|
|
|
Аміак водний |
36,2 |
750 |
17 |
28 |
Розрахуємо надлишковий тиск вибуху найбільш пожежонебезпечноїречовини згідно варіанту індивідуального завдання:
16. рідина – бензин, довжина -12 м , ширина- 12 м , висота-7,2 м
Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:
(5.1)
де Р – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші, кПа:
(5.2)
Р0 – початковий тиск, 101 кПа;
Тв – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
Т0 – початкова температура, 293 К;
х, у – кількість молей речовин до та після вибуху, визначити із рівняння повного окислення одного моля рідини;
m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у повітря приміщення за рахунок випаровування, кг:
(5.3)
m= 0,000333∙3600∙300 = 359,64кг
де W – інтенсивність випаровування рідини, кг· с–1· м–2;
– тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;
S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у приміщення внаслідок аварії, м2:
(5.4)
S = 1∙300 = 300 м2
де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м2· л–1;
Vp– об’єм рідини, що витекла з апарату, л;
Площа підлоги Sп = 12∙24 =288 м2
Якщо величина розрахункової площі випаровування S перевищує площу підлоги Sп, то слід прийняти, що S=Sп.
Тоді S=Sп=288 м2
Якщо розрахункова маса пари горючої рідини m перевищує масу рідини mp, то слід прийняти, що
(5.5)
m = mp = 730∙ 0,3 = 219 кг
де – густина рідини, кг· м–3 ;
Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші, для пари горючих рідин, 0,3;
Vв – вільний об’єм приміщення, м3; його можна прийняти як 80% від геометричного об’єму приміщення;
п – густина пари, кг· м–3;
, (5.6)
ρn= кг· м–3
де М – молярна маса рідини, кг·кмоль–1;
Мпов – молярна маса повітря, 28,966 кг·кмоль–1;
пов – густина повітря, 1,2 кг· м–3;
Сст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;
(5.7)
Сст=
де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
(5.8)
β = 7 + 10,5
де nС, nН, nО, nГ – кількість атомів вуглецю, водню, кисню та галогенів у молекулі горючої речовини;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадиабатичність процесу горіння, 3.
С7Н14 + 10,5 О2 = 7СО2 + 7Н2О
До вибуху х = 1 + 10,5 = 11,5 моль;
Після вибуху у = 7+ 7 = 14 моль.
Підставимо дані у формулу (1.2) отримаємо:
Рmax=
Підставимо дані у формулу надлишкового тиску вибуху горючої речовини (5.1) отримаємо:
До можливих негативних наслідків вибуху відноситься ступень баричної дії вибуху на людину, в моєму випадку при надлишковому тиску Р = 346,5кПа, наслідок – безумовно смертельне ураження. Ступінь руйнування для типу будівлі: залізобетонні монолітні з багатьма поверхами - при надлишковому тиску Р = 346,5 кПа, наслідок – повна руйнація. І відносні збитки від руйнування будівель – в моєму випадку при повній руйнації будівлі - 100% збитку