Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
диплом3.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

2.2. Аналіз основних показників діяльності тов «Лівобережне»

Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції є ожним із основних показників, що характиризують діяльність підпримств. Від його величини залежить обсяг реалізації продукції, а значить і ступінь задовволення потреби населення в продуктах харчування, а промисловості в сировтні.

Від обсягів виробництва продукції залежить також рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підриємства, його платоспроможність та інші економічні показники.

Тому аналіз господарської діяльності потрібно почати з вивчення обсягів виробництва продукції, зокрема продукції рослинництва.

Аналіз виробництва продукції рослинництва слід проводити по окремих культурах в динаміці (Таблиця 2.3.)

Таблиця 2.3 - Виробництово продукції рослинницва ТОВ "Лівобережне"

№ ПП

Види культур

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, тонн

2009

2010

2011

2009

2010

2011

2009

2010

2011

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

Зернові та зернобобові всього

з ниних:

1448

1655

2241

60,8

68,2

59,79

88053

112939

134001

2

Пшениця озима

500

56

47

36,4

42,8

28,1

18200

2397

1320

3

Кукурудза на зерно

838

1599

2194

77

61,1

60,5

68353

110542

132621

4

 Ріпак озимий

183

-

-

 

 

 

1180

-

-

Для більш детального вивчення виробництва продукції рослинництва слід проводити оперативний аналіз. Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпосередньо в процесі діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінювати ситуацію з формуванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції.[2, с.48] Він має більше значення ніж підсумковий, тому що він дозволяє своєчасно виявляти і усувати недоліки, прорахунки, помидки. Оперативний аналіз повинен проводитись на протязі року і здійснювати діючий контроль за термінами виконання окремих видів робіт згідно технологічної карти вирощування культур, використанням трудових і матеріальних ресурсів. Для цього в кожному підрозділі повинні вести документи: аналіз-графік виконання робіт по вирощуванню кукурудзи та озимої пшениці, аналіз виконання плану робіт по кожній культурі.

Достатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності виробництва. Зокрема, віж забезпеченості господарства трудовими ресурсами і ефективності їх використання залежить обсяг і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, ефективність використання техніки і як результат обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші економічні показники.

Кількість відпрацьованих людино-годин одним працівником з кожним роком зростає і в 2010 році становить 1830 людино-годин. Має позитивну динаміку використання робочого часу. Один працівник в 2010 році відпрацював 229 днів, тривалість робочого дня в середньому становить 8 годин щорічно. Ефективність праці працівників можна визначити розглянувши показники продуктивності праці (Таблиця 2.5.).

Таблиця 2.5 - Показники продуктивності праці та оплати праці

№ ПП

Показники

2009

2010

2011

Відхилення +/-

2010/2009

2011/2010

1

2

3

4

5

7

6

1

Середньорічна чисельність працівників

30

36

52

6

16

2

Відпрацьван днів 1 працівником

213

214

229

1

15

3

Відпрацьовано л/годин

51150

61857

95160

10707

33303

4

Середня тривалість робочого дня, год.

8

8,03

7,99

0,03

-0,04

5

Валова продукція вспівставлених цінах за рік, тис.грн

5114,0

8563,4

17117,8

3449,40

8554,4

6

Виробіток на 1 прац. за рік, тис.грн. (5/1)

170,5

237,9

329,2

67,4

91,3

7

Виробіток за 1 л/день, грн. (6/2)

800,3

1111,6

1437,5

311,2

326,0

8

Виробіток за 1 л/год., грн.(7/4)

100,0

138,4

179,9

38,4

41,5

9

Витрати на оплату праці, тис. грн.

676,6

980

1470

303,4

490

10

Середньорічна оплата праці 1 прац., грн (9/1)

22553

27222

28269

4669

1047

11

Середньоденна оплата праці, грн (10/2)

105,9

127,2

123,4

21,3

-3,8

12

Середньогодинна оплата праці, грн (11/4)

13,2

15,8

15,5

2,6

-0,4

Як показують розрахунки в таблиці 2.5. продуктивність праці по роках різко змінюється в зв’язку із зміною обсягів виробництва валової продукції. У 2011 році одним працівником було вироблено продукції на суму 329,2 тис.грн., тоді як у 2010 році лише 237,8 тис.грн., наочно дана зміна зображена на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3. Виробіток валової продукції одни робітником. за рік, тис.грн.

Безумовно, причиною таких змін частково є ціновий фактор, що вплинув на обсяги валової продукції, тому що кількість працівників, кількість відпрацьованих людино-годин одним працівником зростає рівномірно.

Рівномірно зростає і середньорічна оплата праці з 22553 грн. до 29269 грн. на одного працівника. Середньоденна оплата праці складає більше 100 грн., а в 2011році – 123,4 грн. (Рисунок 2.4.).

Рисунок 2.4. Середньоденна та середнього динна оплата праці, грн.

Ці показники дозволяють зробити висновок, що трудові ресурси на підприємстві використовуються ефективно. Робітники мають належну оплату праці (123,4 грн. за день), працюють нормований робочий день (8 год.) і зацікавлені в роботі.

При сучасному високому технічному рівні виробництва величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан значною мірою визначає потенційні можливості підприємства, його потужність, забезпеченість сільськогосподарських підприємств основними засобами та ефективність їх використання є важливими факторами, від яких залежать результати господарської діяльності, зокрема якість, повнота та своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, а від так, і обсяги виробництва продукції, її собівартість, фінансовий стан підприємства.

Розглянемо показники структури та динаміки основних фондів на підприємстві ТОВ «Лівобережне» (Таблиця 2.6.)

Таблиця 2.6 - Наявність і структура основних фондів

№ ПП

Види основних фондів

2009

2010

2011

На початок року, первісна вартість, тис.гон

Стуктура, %

На початок року, первісна вартість, тис.гон

Стуктура, %

На початок року, первісна вартість, тис.гон

Стуктура, %

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Будинки, споруди та передавальні пристрої

20

2

45

3,5

99

6,3

2

Машини і обладнання

890

91

1138

87,3

1261

79,9

3

Транспортні засоби

40

4,1

69

5,3

127

8

4

Інструменти, прилади

26

2,7

48

3,7

69

4,4

5

Малоцінні необоротні активи

2

0,2

4

0,3

22

1,4

Разом

978

100

1304

100,0

1578

100

За даними розрахунків на підприємстві «Лівобережне» щорічно відбувається збільшення основних фондів. В 2011 році у 1,21 рази порівняно з 2010 роком, і в 2010 році в 1,33 рази порівняно з 2009 роком. Відбувається збільшення всіх видів основних фондів. Проаналізуємо рух основних фондів в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 -Наявність і структура основних фондів

№ ПП

Види основних фондів

На початок року, первісна вартість, тис.грн

Надійшло за рік, тис.грн.

Вибуло за рік, тис.грн.

Залишилося на кінець року тис.грн.

Коефіцієнт оновлення

Коефіцієнт вибуття

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Будинки, споруди та передавальні пристрої

99

17

-

116

0,15

-

2

Машини і обладнання

1261

3477

6

4732

0,73

0,005

3

Транспортні засоби

127

82

6

203

0,40

0,05

4

Інструменти, прилади

69

21

42

48

0,44

0,61

5

Малоцінні необоротні активи

22

-

-

22

-

-

 

Разом

1578

3597

54

5121

0,70

0,03

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.[12, с.329] Обчислюється діленням вартості нововведених в експлуатацію основних виробничих фондів за звітний пе-ріод на початкову вартість усіх основних ви-робничих фондів підприємства за станом на кінець звітного періоду.[31]

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів.[12, с.330] Обчислюється діленням вартісті основних фондів, що вибули на первісна вартість всіх основних фондів на початок року. [32]

За даними таблиці можна зробити висновок, що підприємство працює на перспективу. В 2011 році оновило основні засоби на 70%, зокрема машини та обладнання на 73%, інструменти та прилади на 43%, транспортні засоби на 40%.

Придатність основних засобів визначають шляхом ділення залишкової вартості на первісну вартість, або 1 – коефіцієнт зносу.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Він визначається шляхом ділення суси зносу на повну вартість основних засобів. Отже, на підприємстві на початок 2011 року коефіцієнт зносу складає 0,22 (355:1578) тобто основні засоби зношені на 22%, на кінець року 0,217 (1115:5121), тобто, після оновлення основних засобів їх коефіцієнт зносу дещо зменшився і складає 21,7%.

Проведемо аналіз забезпеченості підприємства основними засобами та ефективність їх використання.

Таблиця 2.8 - Аналіз забезпечення підприємства основними засобами та ефективність їх використання

№ ПП

Показники

2009

2010

2011

Відхилення +/-, 2011/2010

Зростання %, 2011/2010

1

2

3

4

5

6

7

 

Вихідні дані:

 

 

 

 

 

1

Виручка від реалізації, тис.грн.

5114

946

37638

36692

39,79

2

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.

1141

1441

3350

1909

2,32

3

Площа с/г угідь, га

1631

1655

2241

586

1,35

4

Середньорічна к-сть працівників, осіб

30

36

52

16

1,44

 

Забезпеченість основними засобами:

 

5

Фондозабезпеченість п-ва, тис.грн. на 1 га (р.2/р.3)

0,7

0,87

1,49

0,62

1,72

6

Фондоозброєнісь праці тис.грн. на 1 працівника (р. 2/р.4)

38,0

40,0

64,4

24,40

1,61

 

Ефективність використання основних засобів:

 

 

 

7

Фондовіддача (р.1/р.2)

4,48

0,66

11,24

10,58

17,11

8

Фондомісткісь (р.2/р.1)

0,22

1,52

0,09

-1,43

0,06

Аналіз таблиці 2.8. свідчить про те. що забезпеченість підприємства основними засобоми з кожним роком покращується. Так у 2011 році на 1 га. сільськогосподарських угідь припадає 1,49 тис.грн. фондів, що в 1,72 рази більше ніж у 2010 році. Це відображає такий показник, як фондозабезпеченість підприємства. Вона характеризує забезпеченість господарства основними фондами і рівень його інтенсивності. Фондозабезпеченість обчислюється відношенням вартості основних фондів до земельної площі (на 1 га або на 100 га ріллі) сільськогосподарських угідь. Обчислюється за формулою.

(2.1)

де ФЗ – фондозабезпеченість;

ОФ − вартість основних фондів с⁄г призначення,грн.;

П − площа с⁄г угідь або ріллі,га.

Фондоозброєність – це вартість основних засобів праці, що припадає на середньорічного робітника господарства. Обчислюється як відношення середньорічної вартості діючих основних фондів с/г призначення до середньорічної чисельності працівників, за формулою:

(2.2)

де ФД − фондоозброєність, грн.;

ОФ − вартість основних фондів с⁄г призначення,грн.;

К − кі-сть середньорічних працівників, зайнятих в с/г виробництві (Ф№5).

Фондоозброєність праці зростає у 2011 році на 24,4 тис. грн., або в 1,61 рази порівняно з 2010 роком.

Підвищення цих показників сприяло збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів у 2011 році 2,32 рази порівняно з 2010 роком (рисунок 2.6.).

Рис. 2.6. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.

В умовах ринкових відносин особливої активності набуває питання підвищення економічної ефективності основних виробничих фондів. Аграрним підприємствам важливо знати, якою ціною виробляється валовий продукт, скільки основних фондів брало участь у його створені, відповідь на ці питання можна дістати визначивши показник фондовіддача. Фондовіддача (F) — це узагальнюючий економічний показник використання фондів, який характеризують величиною вартості валової продукці, одержаної на 1 грн. основних фондів, використаних для її виробництва. Визначається як відношення товарної продукції підприємства у вартісному вимірюванні за розрахунковий період (ТП) до середньорічної вартості основних фондів (ОФ).[13, ст.235]

(2.3)

В 2011 році фондовіддача 11,24 − це означає, що кожна гривня вартості основних фондів виробляє продукції на суму 11,24 грн., порівняно з 2010 роком фондовіддача зросла в 17,1 рази.

Фондомісткість це обернений показник до фондовіддачі. Він указує, скільки було використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривні продукції. Тобто це відношення середньорічної вартості основних фондів до обсягу товарної продукції у вартісному вимірюванні в розрахунковому році.

(2.4)

В нашому господарстві 9 коп. фондів було використано на виробництво 1 грн. продукції у 2011 році. Це говорить про ефективне використання основних фондів на підприємстві.

Серед показників, що характеризують діяльність підприємства, прибуток займає особливе місце. Він є найбільш узагальнюючим результативним показником і характеризує ефективність використання капіталу.

Прибуток є джерелом зростання власного капіталу, за рахунок прибутку формуються показники фінансової стійкості підприємства. В умовах ринку підприємець вкладає капітал в ті галузі, що дають максимум прибутку. Тому під час аналізу прибуток досліджують особливо детально з метою виявлення резервів його зростання.

На суму прибутку покожному виду реалізованої продукції впливають три фактори: кількість реалізованої проукції, середня реалізаційна ціна за 1 ц., виробнича собівартість одиниці продукції. Розглянемо фінансові результати від реалізації продукції (Таблиця 2.9.)

Таблиця 2.9 - Фінансові результати від реалізації продукції

№ ПП

Показники

Реалізовано, ц

Виручка, тис.грн. всього

Повна собівартість тис.грн.

Прибуток (збиток) тис.грн., +/- (4-6)

Рентабельність %, +/-

Всього

За 1 ц.

Всього

За 1 ц.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

2009

1

Зернові та зернобобові

88053

4019,8

45,65

3983,6

45,2

36,2

0,9

2

Зних: озима пшениця

18200

749,0

41,15

1034,7

56,8

-285,7

-27,6

3

кукурудза на зерно

68353

3194,5

46,7

2813,2

41,15

381,3

13,6

2010

1

Зернові та зернобобові всього

7323

607,9

83,0

591,6

80,78

16,3

2,8

2

Зних: озима пшениця

2250

108,4

48,18

162,0

72,0

-53,6

-33,1

3

кукурудза на зерно

5073

499,5

98,46

429,6

84,68

69,9

16,3

2011

1

Зернові та зернобобові всього

239862

30926,1

128,93

24767,6

103,25

6158,5

24,9

2

Зних: озима пшениця

1320

67,5

51,13

97,6

73,9

-30,1

-30,8

3

кукурудза на зерно

238542

30858,6

129,36

24670

103,42

6188,6

25,1

По даним таблиці 2.9. видно, що на підприємстві найбільш прибутковим є є виробництво кукурудзи на зерно.

В 2011 році від реалізації кукурудзи на зерно було отримано 6188,6 тис.грн. прибутку, рентабельність становить 25,1%. Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу). Як видно рентабельність та прибуток порівняно з попередніми роками та іншими культурами у 2011 році покращились, тому що в цьому ж році виробництво озимої пшениці було збиткове (30,1 тис.грн. збитку). Хоча тут спрацював більше ціновий фактор, тому що в 2011 році вироблено кукурудзи 132681 ц. (табл. 2.3.), а реалізовано 238542 ц., тобто реалізували майже весь урожай кукурудзи 2010 року.Зміна реалізації сільськогосподарських культур представлена на рис. 2.6.

Р ис. 2.6. Реалізація сільськогосподарських культур, ц.

Дослідимо вплив вплив факторів на грошову виручку від реалізації продукції (Таблиця 2.10.)

Таблиця 2.10 -Вплив факторів на грошову виручку від реалізації продукції

№ ПП

Види продукції

Кількість, ц

Реалізаційна ціна, грн.

Грошова виручка, тис.грн.

Відхилення, +/-

2010

2011

2010

2011

2010

умовно (4х5)

2011

Всього

За рахунок кількості

За рахунок ціни

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Озима пшениця

2250

1320

48,18

51,13

108,4

63,5976

675,0

566,6

-44,8024

611,4024

2

Кукурудза на зерно

5073

238542

98,46

129,36

499,5

23486,845

30858,6

30359,1

22987,345

7371,7547

Провівши розрахунки в таблиці 2.10. можна відмітити, що на підприємстві виручка від реалізації кукурудзи на зерно в 2011 році порівняно з 2010 роком зросла на 30359,1 тис. грн. за рахунок кількості проданої продукції виручка збільшилась на 22987,345 тис.грн., а за рахунок зміни ціни на 7371,7547 тис.грн. Від реалізації озимої пшениці виручка за рахунок зміни ціни збільшилась на 611,4024 тис.грн.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є прибуток. Його визначають під час складання звіту про фінансові результати. А тому аналіз суми прибутку доцільно почати з вивчення звіту про фінансові результати, де дано алгоритм формування суми чистого прибутку.

Звіт про фінансові результати підприємства побудований з урахуванням видів діяльності. Вона поділяється на звичайну та надзвичайну. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або які виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. Надзвичайна діяльність — це операції і події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати внаслідок таких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел, враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності.

Проведемо аналіз показників звіту про фінансову діяльність (таблиця 2.11.)

Таблиця 2.11 - Звіт про фінансову діяльність ТОВ "Лівобережне"

№ ПП

Показники

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2009/2008

2010/2009

1

2

3

4

5

6

7

1

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт послуг )

5114

946

37638

-4168

36692

2

Податок на додану вартість

852

158

6271

-694

6113

3

Акціизний збір

-

-

-

-

-

4

Інші вирахування з доходу

-

13

-

13

-13

5

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

4262

775

31367

-3487

30592

6

Собівартість реалізованої продукції

2425

649

22055

-1776

21406

7

Валовий прибуток

1837

126

9312

-1711

9186

 

збиток

-

-

-

-

-

8

Інші операційні доходи

-

3866

4222

3866

356

9

Адміністративні витрати

314

617

850

503

233

10

Витрати на збут

-

962

1618

962

656

11

Інші операційні витрати

1513

2302

1438

789

-864

12

Фінансові результати від операційної діяльності:

 

 

 

 

 

 

Прибуток

10

111

9628

101

9517

 

Збиток

-

-

-

-

-

13

Дохід від участі в капіталі

-

-

-

-

-

14

Інші фінансові доходи

-

-

-

-

-

15

Інші доходи

-

12

6

12

-6

16

Фінансові витрати

-

-

553

-

553

17

Втрати від участі в капіталі

-

-

-

-

-

18

Інші витрати

-

11

4

11

-7

19

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

 

 

 

 

 

 

Прибуток

10

112

9077

102

8965

 

Збиток

-

-

-

-

-

20

Податок на прибуток

10

-

-

-10

-

21

Надзвичайні доходи

-

-

-

-

-

 

витрати

-

-

-

-

-

22

Чистий прибуток

0

112

9077

112

8965

 

збиток

-

-

-

-

-

По даним таблиці 2.11. можна зробити висновок, що товариство «Лівобережне» у 2011 році має позитивні результати фінансової діяльності. Виручка від реалізації продукції збільшилась на 36692 тис.грн. проти 2010року.

Мають місце на підприємстві в 2011 році фінансові витрати 553 тис.грн. в минулих роках їх не було. Детальне вивчення цих витрат слід провести провести по даним аналітичного та синтетичного обліку.

Зростання витрат на збут можна пояснити тим. що значно зросли у 2011 році обсяги реалізації продукції на 36692 тис.грн. Якщо розрахувати витрати на збут в розрахунку на 1 грн. виручки (витрати на збут/дохід від реалізації) то маємо: в 2011 року – 0,043, а в 2010 році – 1,02, тобто в 2011 році на 1 гривню виручки було понесено витрат на збут 4,3 копійки,а в 2010 році відповідно – 1 грн. 02 коп.

Аналітично можна детально проаналізувати зміни статті адміністративні витрати:

(2.5)

2009 рік:

2010 рік:

А отже відбуваються позитивні зміни щодо економії адміністративних витрат.

Із звіту видно, що в ТОВ «Лівобережне» відсутня інвестиційна діяльність – немає ні доходів ні витрат від участі в капіталі.

Для виживання підприємства в умовах постійного зростання конкурентної боротьби необхідно вміти реально оцінити фінансовий стан як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин суттєвого розширення прав підприємства в галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання його майна та капіталу, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств різноманітних форм власності, осу\кільки жоден власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку фірми, які можна виявити, тільки своєчасной об’єктивнопроаналізувавши фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. [14, ст.328-329]

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої, комерційної то фінансово-господарської діяльності. Зміцненню фінансового стану підприємства сприяють безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як звичайно, чим вищими є показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт послуг і нижчою їх собівартість, тим вищою буде прибутковість підприємства, а це також позитивно впливатиме на його фінансовий стан.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарськоїдіяльності. Тому, оцінку фінансового стану підприємства об’єктивно здійснювати не через один, навіть найголовніший показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Розглянемо показники прибутковості підприємства та порядок їх розрахунку в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 - Показники прибутковості підприємства та порядок їх розрахунку

№ ПП

Показник

Порядок розрахунку

1

2

3

1

Прибутковісь інвестицій

2

Головний показник прибутковості

3

Прибутковість активів

4

Оборотність матеріальних активів

5

Прибутковість реалізації

Аналіз комплексу п’яти показників уможливить оцінювання прибутковості підприємства за основними її складовими і визначення можливих резервів її підвищення.

Розглянемо показники прибутковості ТОВ «Лівобережне» (Таблиця 2.13.)

Таблиця 2.13 - Показники прибутковості

№ ПП

Показники

Роки

Відхилення +/-

2009

2010

2011

2010/2009

2011/2010

1

2

3

4

5

6

7

1

Прибутковісь інвестицій

-

-

255,8

-

255,8

2

Головний показник прибутковості

-

1

37,5

1

36,5

3

Прибутковість активів

-

1

37,5

1

36,5

4

Оборотність матеріальних активів

0,85

0,06

10,58

-0,79

10,52

5

Прибутковість реалізації

-

14,5

29,7

14,5

15,2

Як видно з розрахунків (Таблиця 2.13.) в 2011 році відбуваються позитивні зміни прибутковості підприємства. Тільки в 2011 році на 1 грн. вкладних інвестицій підприємство одержало 2,55 грн. прибутку, за минулі періоди інвестиції не вкладались.

Прибутковість активів в 2011 році зросла на 36,5 пунктів тобто в 37,5 рази, що також є позитивним.

Оборотність матеріальних активів протягом 3-х років коливається. В 2011 році матеріальні активи обернулись 10,58 разів, що є найкращим показником за всі три роки.

А прибутковість реалізації за останні 2 роки зросла в двічі. На кожній гривні виручки підприємство має 0,297 грн. в день прибутку, а в минулому році лише 0,14 грн.

Фінансовий стан підприємства на короткострокову перспективу оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість підприємства своєчасно і в повному обсязі погасити поточні зобов’язання перед контр агентами.

Ліквідність – здатність підприємства виконувати свої зобов’язання по всім видам платежів за рахунок оборотних активів.

Статті в активі балансу показані (зверху вниз) по наростаючійліківдності активів (від нематеріальних активів до грошових коштів і їх еквівалентів). До самих ліквідних відносяться: грошові кошти, поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість запаси.

Основною ознакою ліквідності являється перевищення оборотних активів над короткостроковими (поточними) пасивами.

Платоспроможність – можливість підприємства провести розрахунки по всім короткостроковим зобов’язанням.

Основними ознаками платоспроможності являються:

  • наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, яких достатньо для розрахунку по кредиторській заборгованості, яка вимагає негайного погашення;

  • відсутність простроченої кредиторської заборгованості;

  • Підприємство вважається платоспроможним,якщо сума оборотних активів перевищує або дорівнює сумі його обов’язків.[15, ст. 214-215]

На основі всебічної і ретельної оцінки за цими показниками можна не тільки оцінити в динаміці стан і тенденції ліквідності, платоспроможності і кредито спроможності підприємства, а й визначити «вузькі» місця, розв’язавши проблеми яких можна поліпшити ці показники (Таблиця 2.15.)

Таблиця 2.15 - Розрахунок показників ліквідності, платоспроможності та кредито спроможності

№ ПП

Показники

Роки

Відхилення +/-

2009

2010

2011

2010/2011

2011/2010

1

2

3

4

5

6

7

1

Величина власних оборотних коштів тис.грн.

-1140

-1084

8081

56,00

9165,00

2

Маневреність власних оборотних коштів

-0,001

-0,03

0,01

-0,03

0,04

3

Коефіцієнт покриття

0,89

0,94

1,67

0,04

0,73

4

Коефіцієнт покриття проміжний

-

-

-

-

-

5

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,0001

0,002

0,007

0,002

0,004

6

Коефіцієнт платоспроможності

0,0001

0,002

0,007

0,002

0,004

7

Частка оборотних коштів у активах

0,89

0,93

0,83

0,04

-0,1

8

Частка виробничих запасів у поточних активах

0,52

0,84

0,15

0,32

-0,69

9

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів

-0,23

-0,08

2,73

0,15

2,80

10

Коефіцієнт покриття запасів

-0,23

-0,08

2,73

0,15

2,80

11

Коефіцієнт швидкої ліквідності (критичної оцінки)

0,43

0,15

1,42

-0,27

1,27

12

Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів

-

0,006

0,38

-

0,37

13

Оборотність матеріальних запасів

0,85

0,06

10,58

-0,79

10,52

Провівши розрахунки показників, можна зробити висновок, що на кінець 2011 року ТОВ «Лівобережне» має не достатньо коштів для покриття поточних зобов’язань. Коефіцієнт платоспроможності дуже низький протягом 3-х років, в 2011 році 0,007 – це означає, що на кінець року на 1 гривню поточних зобов’язань підприємство має 0,6 копійки коштів. Якщо залучити інвестиції, повернути дебіторську заборгованість, яка на кінець 2011 року складає 15354 тис.грн. то підприємство може покрити свої зобов’язання на 142%, тобто коефіцієнт швидкої ліквідності становить у 2011 році 1,42 проти 0,43 та 0,15 в минулих роках. Отже, слід дослідити причини та терміни погашення дебіторської заборгованості і застосувати відповідні міри щодо іі своєчасного погашення.

Слід звернути увагу на наявність власних оборотних коштів, де спостерігається позитивна динаміка. Якщо в 2009, 2010 роках на підприємстві цей показник був мінусовий, то в 2011 році він становить 8081 тис.грн. і коефіцієнт покриття запасів становить 2,73.

Підприємство недостатньо успішно маневрує власними коштами. Якщо нормативний коефіцієнт маневреності повинен бути >0,3 то на підприємстві він дуже низький і становить 0,01. Отже, працівникам економічної служби слід своєчасно проводити аналіз фінансового стану з метою усунення недоліків, які мають місце на підприємстві.

Нині, за умов нестабільного фінансового стану багатьох підприємств, можливості їхнього банкрутства, особливого значення набуває систематично (не рідше одного разу на квартал) оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства. Так оцінку доцільно здійснювати за показниками, порядок розрахунку яких наведено в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 - Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства

№ ПП

Показник

Порядок розрахунку

Джерело одержання вихідних даних

1

2

3

4

1

Коефіцієнт автономії (незалежнос­ті/концентрації власного капіталу)

2

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

3

Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу

4

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

5

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства

6

Коефіцієнт фінансової залежності

7

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу

8

Коефіцієнт структури позичкового капіталу

9

Показник поточної заборгованості кредиторам

Деталізований аналіз в динаміці фінансової стійкості і стабільності підприємств, за сукупністю перелічених показників уможливлює всебічну оцінку стану і тенденції зміни фінансової стійкості підприємства будь-якої сфери діяльності, форми влачності, та визначення наявних потенційних можливостей (резервів) підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Таблиця 2.17 - Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства

№ ПП

Показники

Роки

Відхилення +/-

2009

2010

2011

2010/2009

2011/2010

1

2

3

4

5

6

7

1

Коефіцієнт автономії (незалежнос­ті/концентрації власного капіталу)

0,002

0,01

0,38

0,01

0,37

2

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

399,16

8,16

1,31

-391,00

-6,85

3

Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу

-

-

0,24

-

0,24

4

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,98

-0,06

2,02

0,92

2,08

5

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства

0,12

0,08

0,20

-0,04

0,12

6

Коефіцієнт фінансової залежності

400,16

128,85

2,62

-271,31

-126,23

7

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу

1,00

0,99

0,62

-0,01

-0,37

8

Коефіцієнт структури позичкового капіталу

-

-

0,19

-

0,19

9

Показник поточної заборгованості кредиторам

61,76

92,89

39,41

31,13

-53,482

По даним таблиці 2.17 можна зробити висновок, що підприємство має позитивну динаміку показників фінансової стійкості та стабільності.

Коефіцієнт автономії становить 0,38, хоча він і не досягнув нормативного значення ≥0,5 але порівняно з попереднім роком зріс у 38 разів.

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів у 2011 році становить 1,31тобто на 1 грн. власних коштів припадає 1 грн. 31 коп. позикових, тоді як у 2010 році на 1 грн. власних коштів припадало 8 грн. позикових. Позитивні зміни характеризують і інші показники.

Отже, підприємство набирає старт фінансової стабільності, і це великі досягнення, особливо в сучасних економічних умовах.

Обов’язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства. Рентабельність є одним із основних показників ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства. Життєздатність підприємства залежить саме від того, який досягається рівень рентабельності.

Отже, для об’єктивної оцінки ефективності роботи підприємства не достатньо знати лише абсолютну величину отриманого прибутку. Необхідно володіти інформацією щодо його рентабельністі, тобто вивчати відносні показники ефективності діяльності. Для цього необхідно отримані прибутки порівняти із вкладеним капіталом, ресурсами, понесеними витратами.[16, ст.283]

Динаміка показників рентабельності дасть змогу визначити конкретні резерви її підвищення. Розглянемо порядок розрахунку показників оцінки рентабельності підприємства в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Порядок розрахунку показників оцінки рентабельності

№ ПП

Показник

Порядок розрахунку

Джерело одержання вихідних даних

1

2

3

4

1

Рентабельність продажу

2

Рентабельність реалізованої продукції

3

Рентабельність основного капіталу

4

Рентабельність власного капіталу

5

Період окупності власного капіталу

6

Рентабельність капіталу підприємства

7

Рентабельність перманентного капіталу

Проведемо розрахунки показників оцінки рентабельності підприємства ТОВ «Лівобережне» (Таблиця 2.19.)

Таблиця 2.19 - Показники оцінки рентабельності підприємства

№ ПП

Показники

Роки

Відхилення +/-

2009

2010

2011

2010/2009

2011/2010

1

2

3

4

5

6

7

1

Рентабельність продажу

-

0,14

0,29

-

0,14

2

Рентабельність реалізованої продукції

-

17,10

43,65

-

26,55

3

Рентабельність основного капіталу

-

0,09

2,27

-

2,17

4

Рентабельність власного капіталу

-

0,81

0,98

-

0,18

5

Період окупності власного капіталу

-

1,24

1,02

-

-0,23

6

Рентабельність капіталу підприємства

-

0,01

0,38

-

0,37

7

Рентабельність перманентного капіталу

-

0,01

0,75

-

0,74

По даних розрахунків можна зробити висновки, що в 2011 році порівняно з 2010 роком всі показники мають тенденцію до покращення. Рентабельність діяльності у 2011 році становить 0,29 проти 2010 року зросла в 2 рази. Це означає, що на 1 грн. виручки підприємство має 29 коп. прибутку. Рентабельність реалізації продукції зросла у 2,5 рази, рентабельність основного капіталу становить 2,27, проти 2010 року зросла у 25 разів.

Період окупності власного капіталу зменшився до 1, 02 року проти 1,24 роки в 2010 році. Це позитивні зміни по яких можна зробити висновок, що підприємство не виживає, а працює.

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показник ділової активності. Ділова активність – це виробничі досягнення підприємства, основними критеріями котрих являються показники, котрі характеризують об’єм виробництва: фондовіддача, оборотність активів, запасів, засобів в розрахунках і т.д.

Аналіз цих показників дає змогу оцінити вдинаміці оборотність всього власного капіталу, мобільних оборотних коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, фондовіддачі основних засобів. На цій основі можна зробити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже – щодо стану його ділової активності.

Фінансове положення підприємства залежить безпосередньо від того, наскільки швидко засоби, вложені в активи, перетворюються в реальні гроші.[15, ст.224]

Розглянемо порядок розрахунку показників ділової активності підприємств (Таблиця 2.20.)

Таблиця 2.20 - Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки ділової активності підприємств

№ ПП

Показник

Порядок розрахунку

Джерело одержання вихідних даних

1

2

3

4

1

Загальна оборотність і капіталу

2

Оборотність оборотного капіталу

3

Оборотність матеріальних оборотних коштів

4

Оборотність готової продукції

5

Оборотність дебіторської заборгованості

6

Середній сірок обороту дебіторської заборгованості

7

Оборотність кредиторської заборгованості

8

Середній строк обороту кредиторської заборгованості

9

Фондовіддача основних засобів та інших необоро­тних активів

10

Оборотність власного капіталу

Проведемо розрахунки ділової активності ТОВ «Лівобережне» (Таблиця 2.21.)

Таблиця 2.21.

Таблиця 2.21 - Показники ділової активності

№ ПП

Показники

Роки

Відхилення +/-

2009

2010

2011

2010/2011

2011/2010

1

2

3

4

5

6

7

1

Загальна оборотність і капіталу

0,39

0,04

1,30

-0,35

1,25

2

Оборотність оборотного капіталу

0,44

0,05

1,55

-0,40

1,51

3

Оборотність матеріальних оборотних коштів

0,85

0,06

10,58

-0,79

10,52

4

Оборотність готової продукції

-

0,07

-

-

-

5

Оборотність дебіторської заборгованості

0,93

2,96

2,02

2,03

-0,94

6

Середній строк обороту дебіторської заборгованості

388,07

121,70

178,53

-266,37

56,82

7

Оборотність кредиторської заборгованості

0,40

0,04

2,59

-0,35

2,55

8

Середній строк обороту кредиторської заборгованості

910,42

8254,92

138,78

7344,49

-8116,14

9

Фондовіддача основних засобів та інших необоро­тних активів

3,65

0,63

7,83

-3,02

7,20

10

Оборотність власного капіталу

157,84

5,58

3,40

-152,26

-2,17

З даних розрахунків можна зробити висновок, що показники ділової активності ТОВ «Лівобережне» мають позитивну тенденцію. Оборотність оборотного капіталу в 2011 році становить 1,55 і зросла порівняно з 2010 роком в 31 раз. Оборотність матеріальних активів становить 10,58 і зросла порівняно з з 2010 роком в 176 раз. Оборотність дебіторської заборгованості в 2011 році становить 2,02, що в 1,5 раза менше ніж у 2010 році. тривалість одного обороту становить 178,53 дні проти 212,7 днів в 2010 році. Це не бажані зміни, потрібно вивчити причини по кожному дебітору, зокрема застосувати міри для прискорення повернення дебіторської заборгованості. А от кредиторська заборгованість має більшу оборотність 2,59 проти 0,04 2010 року. Це говорить про те, що підприємство своєчасно сплачує свої поточні зобо’язання.

Зіставляючи фактичні показники оцінки ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості і стабільності кожного підприємства з наведеними нормативними значеннями можна зробити висновок про відповідність фактичних значень оцінених показників нормативним значенням, а отжк – про необхідність та резерви поліпшення відповідних складових оцінки фінансового стану.