40. Методи визначення щільності будови ґрунту.

Залежно від особливостей його генетичної породи ( піщаний ,щільний або сильно щебенистий) використовують такі методи: буровий, фіксажний, метод витіснення рідин, вазеліновий, піщаний, гемаскопічний метод,розрахунковий.

41. Прикладне та агроекологічне значення щільності будови ґрунту.

Щільність будови ґрунту , як одна х характеристик його складення , широко використовується в ґрунтознавстві, землеробстві та меліорації ґрунтів. Вона чітко характеризує профіль ґрунту, ви являючи у ньому ущільнені ілювіальні горизонти, пухкість або ущільненість орного шару. На підставі даних щільності будови крім шпаруватості грунту, запасів у ньому поживних речовин, гумусу в т /га , запасів води у мм. Вод.ст. або м 3/га.розраховують вагу окремих ґрунтових горизонтів або шарів.

42. Шпаруватість ґрунтів і її ґенеза. Шпаруватість - це відношення сумарного об’єму шпар ґрунту до його загального об’єму(виражають у відсотках). Окремі гранулометричні елементи і структурні агрегати в грунті нещільно прилягають один до одного.Між ними утворюються проміжки, різні за величиною і формою, які називаються шпарами. Сумарний об’єм усіх шпар між частинками твердої фази грунту складає його шпаруватість. Вона залежить від гранскладу, структурно-агрегатного стану, діяльностігрунтової фауни, вмісту органічних речовин, обробітку. Від шпаруватості залежить як кількісне співвідношення, так і умови переміщення водної, повітряної і живої фаз грунту. Тому вона багато в чому визначає його водні і теплові властивості, поживний режим, впливає на родючість.

43. Типи шпаруватості ґрунтів.

Виділяють 9 категорій шпаруватості: загальна шпаруватість Зш=(а-в)/а*100%, шпаруватість агрегату Ша=(а-в)/а*100% цей показник визначають використовуючи фіксажний метод дослідження агрегатів; шпаруватість агрегатна, або сумарна Шс=Ша(100-Шз)/100-Ша; шпаруватість міжагрегатна Шм.а.=Шз-Шс; об’єм шпар, зайнятий міцно зв’язаною (максимально гігроскопічною) водою; об’єм шпар, зайнятих неміцно зв’язаною водою;об’єм шпар, зайнятих капілярною водою; об’єм шпар, зайнятих водою усіх категорій; шпаруватість аерації Шаер.=Шз-Шw, де Шw-об’єм шпар, зайнятих водою. а-щільність твердої фази, в- щільність будови.

44. Загальна шпаруватість і методи її визначення. Загальна шпаруватість-сумарний об’єм усіх проміжків між частинками твердої фази, виражений у відсотках до загального об’єму ґрунту. Зш = (1-а/в)*100%-загальна шпаруватість, а-щільність будови ґрунту, в-щільність твердої фази. Величина загальної шпаруватості знаходиться в функціональній залежності від щільності твердої фази та щільності будови ґрунту. Найнижчу загальну шпаруватість мають безструктурні глейові горизонти, без гумусні горизонти(30-35%). Найвища і стабільна в часі шпаруватість характерна для високо гумусних верхніх горизонтів(цілинні чорноземи, дерново- карбонатні грунти-50-60%. Шпаруватість характеризують кількісно-метод парафінування і якісно-кількісно-метод мікроскопіювання.

45. Загальна шпаруватість і агроекологічні властивості ґрунтів.

46. Шпаруватість аерації ґрунтів, її значення і методи визначення. Шпаруватість аерації-частина шпарового простору,зайнята повітрям. Виражається в відсотках від загального об’єму грунту. Шаер.=Шз-Шw, де Шз-загальна шпаруватість, Шw-об’єм шпар, зайнятих водою; Шw=W*в, де W-польова вологість,в-щільність будови грунту. Шпаруватість аерації знаходиться у прямій залежності від величини польової вологи ґрунту. Встановлено, що із збільшенням польової вологи відбувається зменшення шпаруватості аерації.