- •1. Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі ґрунтознавчих наук.
- •2. Об’єкт і предмет дослідження, завдання фізики ґрунтів як науки.
- •3. Місце фізики ґрунтів в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •4. Розкрийте взаємозв’язки фізики ґрунтів з математичними, природничими, технічними та сільськогосподарськими науками.
- •5. Коротка історія зародження і розвитку фізики ґрунтів як науки.
- •8. Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •9. Значення фізики ґрунтів для меліорації.
- •10. Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •11. Основні фази ґрунту, та їхнє співвідношення.
- •14. Міжфазові поверхні ґрунту, їхнє значення для властивостей ґрунтів.
- •15. Сили, що діють на міжфазових поверхнях ґрунту.
- •18. Елементарні ґрунтові частинки.
- •19. Генезис елементарних ґрунтових частинок.
- •21. Класифікаційні шкали елементарних ґрунтових частинок.
- •22. Класифікація елементарних ґрунтових частинок за н.А. Качинським.
- •23. Гранулометричний склад ґрунтів.
- •24. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •25. Гранулометричний аналіз ґрунтів.
- •26. Польові методи гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •27. Лабораторні методи гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •30. Мікроагрегатний склад ґрунтів.
- •31. Властивості ґрунтових мікроагрегатів.
- •35. Загальні фізичні властивості ґрунтів.
- •37. Методи визначення щільності твердої фази ґрунту.
- •38. Щільність твердої фази і властивості ґрунтів.
- •40. Методи визначення щільності будови ґрунту.
- •41. Прикладне та агроекологічне значення щільності будови ґрунту.
- •43. Типи шпаруватості ґрунтів.
- •45. Загальна шпаруватість і агроекологічні властивості ґрунтів.
- •47. Структурно–агрегатний склад ґрунту.
- •50. Властивості ґрунтових агрегатів.
- •51. Структурно–агрегатний аналіз. Сухе просіювання.
- •52. Структурно–агрегатний аналіз. Мокре просіювання.
- •53. Оцінка структурно–агрегатного складу ґрунтів.
- •54. Структурно–агрегатний склад і властивості ґрунтів.
- •55. Агроекологічне значення ґрунтової структури.
- •58. Структурні меліорації ґрунтів, їхні види.
- •59. Штучне оструктурення ґрунтів.
- •60. Фізичні властивості ґрунтів і процеси водної ерозії.
- •61. Фізичні властивості ґрунтів і вітрова ерозії.
21. Класифікаційні шкали елементарних ґрунтових частинок.
22. Класифікація елементарних ґрунтових частинок за н.А. Качинським.
Ефективний діаметр механічних елем, грун мм |
Механічний елемент |
Більше 3 |
Камяниста частина грунту |
3-1 1-0,5 |
Гравій Пісок грубий |
0,5-0,25 0,25-0,05 |
Пісок середній Пісок дрібний |
0,05-0,01 0,01-0,005 |
Пил грубий Пил середній |
0,005-0,001 Менше 0,001 |
Пил дрібний мул |
0,001-0,0005 0,0005-0,0001 Менше 0,0001 |
Мул грубий Мул тонкий Мул колоїдний |
Більше 0,01 Менше 0,01 |
Фізичний пісок Фізична глина |
23. Гранулометричний склад ґрунтів.
Гранулометричним складом ґрунту називають відносний по масі вміст груп частинок або фракцій ґрунту різної величини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого ґрунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки
24. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
Найбільш досконалими класифікаціями ґрунтів по гранулометричному складу є трьох- або чотирьохчленні, основані на врахувані співвідношень в їх складі трьох (піщана, полова та глиняна) або чотирьох (гравіцна, пісчана, пилова, глиняна) фракцій. Ґрунт має основну назву за вмістом фізичного піску і фізичної глини і додаткову за вмістом фракції, що переважає: гравійної (3-1 мм), піщаної (1-0,05 мм), крупнопилуватої (0,05-0,01 мм), пилуватої (0,01-0,001 мм) і мулистої (0,001 мм).
Вміст ФІЗИЧНОЇ ГЛИНИ (частинок, менших 0.01 мм) 2степового типу ґрунтоутворення, чорноземи, жовтоземи, дернові,3 солонці й сильно- солонцюваті 1 підзолистого типу ґрунтоутворення (не насичені основами) 1 2 3
Пісок пухкий 0-5 0-5 0-5
Пісок зв’язний 5-10 5-10 5-10
Супісок 10-20 10-20 10-15
Суглинок легкий 20-30 20-30 15-20
Суглинок середній 30-40 З0-45 20-30
Суглинок важкий 40-50 45 60 30-40
Глина легка 50-65 60-75 40-50
Глина середня 65-80 75-85 50-65
Глина важка 80 - 10085-10065-100
25. Гранулометричний аналіз ґрунтів.
Завдання гранулометричного аналізу полягає в тому, щоб розділити ґрунт на гранулометричні фракції, визначити їх розмір, кількість, встановити співвідношення між окремими фракціями і правильно назвати ґрунт. Перш ніж приступити до гранулометричного аналізу, необхідно провести підготовку ґрунту. Суть підготовки полягає в тому, щоб зруйнувати структурні грудочки(агрегати) до гранулометричних елементів, тобто розірвати зв'язок між частками, яких обумовлений наявністю в ґрунті двовалентних катіонів кальцію та магнію і одержати ґрунт в диспергованому стані. в зв'язку з цим гранулометричний аналіз складається з двох частин: 1. Підготовка ґрунту до аналізу. 2. Гранулометричний аналіз. Існує два методи підготовки ґрунту до гранулометричного аналізу .Гранулометричним аналізом визначають кількість та розмір гранулометричних елементів, що входять до складу твердої фази ґрунту. Принцип методу ґрунтується на законах падіння твердих тіл в рідкому середовищі (воді). Швидкість їх падіння залежить: від величини тіла, його форми і питомої ваги. Тверді частки ґрунту мають різну питому вагу, форму і величину. Фізичні властивості цих часток ґрунту обумовлюють їх відношення до води.при певній температурі. Від форми, величини і питомої ваги гранулометричних елементів залежить швидкість їх падіння в рідкому середовищі (від розміру і форми часток залежить величина тертя, від величини питомої ваги – прискорення.
