- •1. Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі ґрунтознавчих наук.
- •2. Об’єкт і предмет дослідження, завдання фізики ґрунтів як науки.
- •3. Місце фізики ґрунтів в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •4. Розкрийте взаємозв’язки фізики ґрунтів з математичними, природничими, технічними та сільськогосподарськими науками.
- •5. Коротка історія зародження і розвитку фізики ґрунтів як науки.
- •8. Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •9. Значення фізики ґрунтів для меліорації.
- •10. Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •11. Основні фази ґрунту, та їхнє співвідношення.
- •14. Міжфазові поверхні ґрунту, їхнє значення для властивостей ґрунтів.
- •15. Сили, що діють на міжфазових поверхнях ґрунту.
- •18. Елементарні ґрунтові частинки.
- •19. Генезис елементарних ґрунтових частинок.
- •21. Класифікаційні шкали елементарних ґрунтових частинок.
- •22. Класифікація елементарних ґрунтових частинок за н.А. Качинським.
- •23. Гранулометричний склад ґрунтів.
- •24. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •25. Гранулометричний аналіз ґрунтів.
- •26. Польові методи гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •27. Лабораторні методи гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •30. Мікроагрегатний склад ґрунтів.
- •31. Властивості ґрунтових мікроагрегатів.
- •35. Загальні фізичні властивості ґрунтів.
- •37. Методи визначення щільності твердої фази ґрунту.
- •38. Щільність твердої фази і властивості ґрунтів.
- •40. Методи визначення щільності будови ґрунту.
- •41. Прикладне та агроекологічне значення щільності будови ґрунту.
- •43. Типи шпаруватості ґрунтів.
- •45. Загальна шпаруватість і агроекологічні властивості ґрунтів.
- •47. Структурно–агрегатний склад ґрунту.
- •50. Властивості ґрунтових агрегатів.
- •51. Структурно–агрегатний аналіз. Сухе просіювання.
- •52. Структурно–агрегатний аналіз. Мокре просіювання.
- •53. Оцінка структурно–агрегатного складу ґрунтів.
- •54. Структурно–агрегатний склад і властивості ґрунтів.
- •55. Агроекологічне значення ґрунтової структури.
- •58. Структурні меліорації ґрунтів, їхні види.
- •59. Штучне оструктурення ґрунтів.
- •60. Фізичні властивості ґрунтів і процеси водної ерозії.
- •61. Фізичні властивості ґрунтів і вітрова ерозії.
14. Міжфазові поверхні ґрунту, їхнє значення для властивостей ґрунтів.
15. Сили, що діють на міжфазових поверхнях ґрунту.
16. Розкрити суть поняття про подвійний електричний шар. Подвійний електричний шар (ПЕШ)-тонкий шар на межі двох фаз із просторово розділених електричних зарядів протилежного знаку. ПЕШ складається з йонів одного знаку, які міцно зв'язані з дисперсною фазою (потенціалвизначальні йони), і еквівалентної кількості протилежно заряджених йонів, які знаходяться у рідкому дисперсійному середовищі біля міжфазної поверхні (протийони).Заряд на поверхні твердої фази розглядається як поверхневий заряд. Утворення ПЕШ суттєво впливає на стійкість дисперсних систем, змочуваність тіл, адсорбцію, коефіцієнт тертя на межі двох фаз та інші властивості міжфазної границі і відповідно, процеси, які пов'язані з міжфазними ефектами.
17. Тверда фаза, генезис і властивості ґрунтів. Тверда фаза ґрунту – це його основа (матриця), яка формується в процесі ґрунтоутворення з материнської гірської породи, у значній мірі зберігає її склад та властивості. Це полідисперсна й полікомпонентна система, що утворює твердий каркас ґрунту. Вона складається з первинних і вторинних мінералів, органічних залишків, частково розкладених і перетворених у гумус. Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість. Щільність твердої фази - інтегрована щільність всіх компонентів твердої фази ґрунту (уламки гірських порід, новоутворені мінерали, органічні частки). Щільність ґрунту - маса одиниці об'єму ґрунту в непорушеному і сухому стані. Щільність ґрунту - маса одиниці об'єму ґрунту в непорушеному і сухому стані. Завдяки наявності пор, виповнених повітрям, щільність ґрунту значно менша, ніж щільність його твердої фази. Пористість ґрунту - сумарний об'єм всіх пор між частками твердої фази одиниці об'єму.
18. Елементарні ґрунтові частинки.
Первинні ґрунтові часточки, представлені мінеральними зернами, органічними та органо-мінеральними гранулами, що вільно суспендуються у воді після руйнування клейких матеріалів, називаються механічними (гранулометричними) елементами або елементарними ґрунтовими частинками (ЕҐЧ). Гранулометричний склад переважної більшості ґрунтів приблизно на 90% представлений ЕГЧ мінеральної природи. ЕГЧ можуть мати будь-яку геометричну форму: шар, куб, призма тощо
19. Генезис елементарних ґрунтових частинок.
20. Властивості елементарних ґрунтових частинок. Первинні ґрунтові часточки, представлені мінеральними зернами, органічними та органо -мінеральними гранулами, що вільно суспендуються у воді після руйнування клейких матеріалів, називаються механічними (гранулометричними) елементами або елементарними ґрунтовими частиками (ЕГЧ). Основною є класифікація елементарних ґрунтових частинок за Н. Л. Качинським. Крім того, М.М.Сибірцев усі механічні елементи ґрунту поділив на дві групи фракцій: фізичний пісок (>0,01 мм) і фізичну глину (<0,01 мм), відокремивши в складі ЕГЧ скелет (часточки крупніші 1 мм) і дрібнозем (менші 1 мм). Кожна фракція володіє певними характерними властивостями, по різному впливає на властивості ґрунтів. Фракція каміння представлена переважно уламками гірських порід. За тином каменястості ґрунти можуть бути валунні, галечникові та щебенюваті. Гравій-складається з уламків первинних мінералів. Високий уміст гравію в ґрунтах створює несприятливі властивості, такі як низька вологоємність, провальна водопроникність і відсутність водопідйомної здатності. Піщана фракція - складається з уламків первинних мінералів-кварцу та польових шпатів. Ця фракція володіє високою водопроникністю,не набухає, не пластична, а також володіє деякою вологоємністю та капілярністю. Мул складається переважно з високодисперсних вторинних мінералів. Мулиста фракція займає провідне місце у формуванні фізико-хімічних властивостей ґрунтів.
