- •1. Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі ґрунтознавчих наук.
- •2. Об’єкт і предмет дослідження, завдання фізики ґрунтів як науки.
- •3. Місце фізики ґрунтів в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •4. Розкрийте взаємозв’язки фізики ґрунтів з математичними, природничими, технічними та сільськогосподарськими науками.
- •5. Коротка історія зародження і розвитку фізики ґрунтів як науки.
- •8. Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •9. Значення фізики ґрунтів для меліорації.
- •10. Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •11. Основні фази ґрунту, та їхнє співвідношення.
- •14. Міжфазові поверхні ґрунту, їхнє значення для властивостей ґрунтів.
- •15. Сили, що діють на міжфазових поверхнях ґрунту.
- •18. Елементарні ґрунтові частинки.
- •19. Генезис елементарних ґрунтових частинок.
- •21. Класифікаційні шкали елементарних ґрунтових частинок.
- •22. Класифікація елементарних ґрунтових частинок за н.А. Качинським.
- •23. Гранулометричний склад ґрунтів.
- •24. Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •25. Гранулометричний аналіз ґрунтів.
- •26. Польові методи гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •27. Лабораторні методи гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •30. Мікроагрегатний склад ґрунтів.
- •31. Властивості ґрунтових мікроагрегатів.
- •35. Загальні фізичні властивості ґрунтів.
- •37. Методи визначення щільності твердої фази ґрунту.
- •38. Щільність твердої фази і властивості ґрунтів.
- •40. Методи визначення щільності будови ґрунту.
- •41. Прикладне та агроекологічне значення щільності будови ґрунту.
- •43. Типи шпаруватості ґрунтів.
- •45. Загальна шпаруватість і агроекологічні властивості ґрунтів.
- •47. Структурно–агрегатний склад ґрунту.
- •50. Властивості ґрунтових агрегатів.
- •51. Структурно–агрегатний аналіз. Сухе просіювання.
- •52. Структурно–агрегатний аналіз. Мокре просіювання.
- •53. Оцінка структурно–агрегатного складу ґрунтів.
- •54. Структурно–агрегатний склад і властивості ґрунтів.
- •55. Агроекологічне значення ґрунтової структури.
- •58. Структурні меліорації ґрунтів, їхні види.
- •59. Штучне оструктурення ґрунтів.
- •60. Фізичні властивості ґрунтів і процеси водної ерозії.
- •61. Фізичні властивості ґрунтів і вітрова ерозії.
8. Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
Вивчення фізики ґрунтів значною мірою впливає на ведення сільського господарства. З удосконаленням своїх знань про фізичні властивості ґрунту як багатофазової системи ми можемо значно ефективніше вести сільське господарство. Так, наприклад, щільність ґрунту значною мірою впливає на ріст і розвиток кореневих систем рослин і, відповідно, з удосконаленням нашого знання про щільність будови ґрунту ми зможемо значно ефективніше планувати посіви. Також, варто розуміти той факт, що вивчення, наприклад, тої ж щільності твердої фази з часом дасть можливість знаходити оптимальні діапазони щільності для певних видів рослин і відповідні методи для приведення ґрунту у цей оптимум, адже ми знаємо, що якщо ґрунт є переущільненим, то значить в ньому мало пор, відповідно в такому ґрунті мало як води, так і повітря, а при випаданні дощу ця невелика к-сть пор швидко заповнюється водою к-сть повітря зменшується до мінімуму, що теж негативно впливає на ріст і розвиток рослин. Також, якщо ґрунт є занадто пористим, то це теж негативно впливає на ріст і розвиток рослин, адже кореневі системи рослин не маю доброго контакту з твердою фазою ґрунту, а якій міститься багато елементів живлення. Велике значення для c/г має і вологість ґрунту. Вона визначає періоди прогрівання ґрунту, а також відповідає за утримання тепла. Також, важливе значення вона має і при оброблюванні ґрунту ґрунтооброблювальною технікою, адже при підвищеній вологості ґрунту набагато вища ймовірність переущільнення при обробці. Не варто забувати й про вивчення структури ґрунту, адже вона, хоч і не впливає на рослини безпосередньо, та впливає опосередковано – через формування повітряного, водного, теплового режимів ґрунту... Таких прикладів можна наводити безліч, в загальному варто лише відмітити, що детальне вивчення фізичних властивостей ґрунту дасть можливість якнайкраще використовувати потенціал ґрунту для вирощування на ньому найрізноманітніших сільськогосподарських культур.
9. Значення фізики ґрунтів для меліорації.
Водні властивості та режим ґрунтів дуже динамічні в часі і податливі до зміни методами агротехніки і меліорації. Сучасні меліоративні заходи повинні будуватися на строго науковій основі, за затвердженим проектом. Необхідне глибоке знання властивостей меліорованих ґрунтів, так як різні ґрунти вимагають до себе і різних підходів; Комплекс карт повинен супроводжуватися вивченням динаміки і складу ґрунтових вод, ретельними аналізами властивостей ґрунту: хімічними, фізико-хімічними, біологічними, агрохімічними та фізичними, причому хімічні, фізико-хімічні і фізичні властивості (при зрошувальних заходах) повинні досліджуватися до глибини мінімум 4 м або до рівня ґрунтових вод, якщо він вищий зазначеної глибини. Особливо мало уваги при меліоративних роботах приділялося фізичним властивостям грунту. Ці властивості ґрунтів і породи потрібно покласти в основу меліоративних заходів: при виробленні режиму зрошення, зрошувальних і поливних норм, промочування ґрунту на задану глибину, промиванні вторинно засолених та інших ґрунтів (при зрошенні), а також при встановленні меж доцільного зниження рівня ґрунтових вод, глибини і розстановки дренажів та інших осушувальних меліорацій. Досвід роботи кафедри фізики і меліорації ґрунтів МДУ показує, що однією трамбівкою дна і стінок каналу при їх зволоженні до робочого стану можна знизити фільтраційні втрати води з каналів в 10 разів.
