47. Структурно–агрегатний склад ґрунту.

Загальноприйняте визначення структури ґрунту дав Качинський –сукупність агрегатів різної величини, форми, шпаруватості, механічної міцності і водостійкості, характерної як для кожного ґрунту, так і для окремих генетичних горизонтів. З агрономічного погляду структурним є той ґрунт, в якому переважають агрегати розміром 0,25-10мм.Причиною поділу грунту на агрегати є складне поєднання комплексу абіотичнихі біогенних процесів. Структуру поділяють на мікроструктуру(<0,25мм), макроструктуру(10-0,25мм), мегаструктуру(>10мм), а також на водостійку (агрономічноцінну і неводостійку).

48. Поняття про агрономічно–цінну структуру. Структура ґрунту агрономічно цінна – водостійкі агрегати з пористістю не нижче 40%, розміром від 0,25 до 10 мм, вміст яких зумовлює фізичний стан і біологічну активність ґрунту.

З агрономічної перспективи структурними є ті ґрунти, у яких переважають агрегати розміром0,25-10мм, що мають назву агрономічно цінних. Агрономічно цінною є тільки та структура, яка забезпечує родючість ґрунту. Агрономічно цінною ввважається водостійка, з високою шпаруватістю,структура

49. Генеза структури ґрунту. Під структурою грунту розуміють сукупність окремостей або агрегатів, різних за генезою, розмірами, формою, міцністю та звязністю. Здатність грунтової маси розпадатися на агрегати, називають структурність, а грунт – структурним.

У грунтознавстві розрізняють два поняття структури грунту: морфологічне і агрономічне. У морфологічному розумінні є доброю будь-яка чітко виражена структура: грудкувата, стовпчаста, призмоподібна, пластинчаста. Агрономічно цінною є тільки така структура, яка забезпечує родючість грунту.

За особливостями генези, геометричної будови та властивостями грунтову структуру поділяють на: мікроструктуру ( агрегати менше 0,25 мм); макроструктуру (10-0,25 мм); і мегастуктуру ( більше 10мм). Крім того вона поділяється на водостійку (агномічно цінну ) і неводостійку.

50. Властивості ґрунтових агрегатів.

Розрізняють дві властивості ґрунтових агрегатів: зв’язність та стійкість. Під зв’язністю розуміють здатність агрегату протидіяти механічному тиску, а під стійкістю – здатність агрегату тривалий час протистояти розвиваючій дії води. Зв’язність ґрунту залежність від кількості мулистих і, особливо, колоїдних частинок. Стійкість агрегату залежить в, основному від якості перегною, вона зумовлена цементацією гранулометричних елементів свіжоосадженим перегноєм. Ґрунтова структура може бути зв’язною але не стійкою. Агрономічно цінною вважається водостійка, з високою шпаруватістю, структура. Проте не всяка водостійка структура є агрономічно цінною.

51. Структурно–агрегатний аналіз. Сухе просіювання.

Структурний аналіз ґрунту виконують з метою визначення відносного вмісту в ґрунті агрегатів різного розміру, для визначення водостійкості та агрономічної цінності макроструктури, щільності, шпаруватості та зв’язаності агрегатів, розрахунку коефіцієнтів структурності та водостійкості. Для визначення загального вмісту структурних агрегатів і розподілу їх за розмірами зразки ґрунту фракціонують на ситах, виконуючи так зване сухе просіювання (за методом В.Н.Савінова.)

Перед фракціонуванням послідовно складають набір сит, діаметр отворів яких 10, 7, 5, 3, 2, 1, 0,5 і 0,25 мм. Верхнє сито в наборі має найбільший розмір отворів (10 мм), нижнє - найменший (0,25 мм). Під нижнім ситом є піддон для збирання фракції <0,25 мм, а на верхньому - кришка для запобігання розпорошування ґрунту при просіюванні.

Зразки грунту доводять до повітряно-сухого стану. Відбирають включення і новоутворення. Із просушеного зразка формують середню пробу вагою 500 г, зважуючи її на ВЛТК-500. Наважку ґрунту переносять на верхнє сито укомплектованого набору, закривають сито кришкою і нахиляючи ввесь набір сит, просіюють (10 разів). Сухим просіюванням ґрунт розподіляють на фракції: >10, 10-7, 7-5, 5-3, 3-2, 2-1, 1-0,5, 0,5-0,25 і <0,25мм.

Кожну фракцію структурних агрегатів окремо збирають на лист паперу, зважують на ВЛТК-500 з точністю до 0,1 г і розраховують її відсотковий вміст за формулою:

Х_п = m_n . 100

-------------

M₁

де Х_п - вміст фракції, %; m_n - вага фракції, г; М₁ - вага повітряно-сухої наважки ґрунту, взятої для аналізу, г.

За результатами сухого просіювання та морфологією структури визначають вміст у ґрунті агрономічно цінних структурних агрегатів. В агрономічному розумінні позитивною структурою є лише дрібно-грудкувата (10-0,5 мм) і зерниста (5-0,5 мм) структура, за якістю " шпарувата, зв'язна та водостійка.