52. Як обчислити ефективність капітальних вкладень

Капітальні вкладення — це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. Вони складаються із затрат на % реконструкцію, > розширення, > технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємств, І заміну основних фондів, що вибули, новими. До складу капітальних вкладень входять: Вартість будівельно-монтажних робіт (підготовка території під забудову, саме будівництво будівель і зведення споруд, монтаж обладнання). Вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування, а також інструментів та інвентаря, які включаються до складу основних фондів. Витрати на проектно-пошукові роботи, вартість земельних ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і патентів, інші витрати, пов'язані із підготовкою до будівництва та експлуатації об'єкта. залежності від класифікаційних ознак та напрямків використання капіталовкладень розрізняють таку їх структуру: галузеву; територіальну; технологічну; відтворювальну; структуру за формами власності.

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень Відношення щорічного прирос-ту прибутку від здійснення ка-пітальних вкладень до суми ка-пітальних вкладень Термін окуп-ності капіталь-них вкладень Обернений до коефіцієнта ефек-тивності капітальних вкладень. Відображає кількість років, за яку сума прибутку перекриє суму капітальних вкладень ∑КВ 1 Ток == Дорівнює сумі поточних витрат на одиницю продукції за і-м ва-ріантом та добутку норматив-ного коефіцієнта ефективності й питомих (на одиницю проду-кції) капітальних вкладень за і-м варіантом. Найкращим буде варіант з мінімальним значен-ням зведених витрат

53. Розкрити поняття та зміст інноваційних процесів на підприємстві

Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи — традиційні і інноваційні.

В звичайному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів є новини, а їх впровадження у господарську практику визнається нововведенням. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, спричинюючи у ній прогресивні зміни.

Між окремими видами інноваційних процесів існує порівняно тісний взаємозв'язок.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно призводять до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових організаційно-технічних і економічних рішень. Зрештою усі нововведення на підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти; Усі локальні і особливо глобальні нововведення різної спрямованості можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо вони використовуються підприємствами постійно, комплексно і гармонійно. Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність діяльності підприємства справляють технічні і організаційні нововведення. Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано.