
- •15. Навести категорії персоналу на підприємстві та охарактеризувати методику визначення чисельності кожної категорії.
- •17. Охарактеризувати показники продуктивність праці.
- •19. Які ви знаєте методи оцінки основних фондів, розкрийте їх зміст.
- •21. Розкрити поняття та види виробничої потужності. Фактори, які впливають на величину виробничої потужності.
- •22. Розкрити економічне значення використання основних фондів підприємства. Які ви знаєте показники використання основних фондів?
- •23. У чому сутність оборотних засобів, їх класифікація та структура.
- •24. Назвати джерела формування оборотних засобів.
- •25. Охарактеризувати систему технічного обслуговування підприємства.
- •26. Характеристика транспортного господарства.
- •28. Охарактеризувати організацію ремонтного господарства на підприємстві.
- •30. Охарактеризувати енергетичне господарство на підприємстві.
- •36. Розкрити сутність форм заробітної плати та умови їх застосування.
- •37. Дати характеристику погодинної оплати праці, як вона обчислюється?
- •38. Дайте характеристику відрядної форми оплати праці.
- •39. Розкрити роль тарифної системи оплати праці та охарактеризувати її основні елементи
- •40. Характеристика державного регулювання оплати праці.
- •41. Охарактеризувати організацію оплати праці на підприємстві.
- •42. Розкрити сутність мотивації трудової діяльності працівників.
- •43. Матеріально-технічне забезпечення на підприємстві, обчислення потреби у матеріалах.
- •76. Розкрити зміст реструктуризації та санації підприємства.
- •77. Характеристика економічної безпека підприємства.
- •78. Основні напрями забезпечення економічної безпеки по складових
- •79. Характеристика служби безпеки підприємства.
- •80. Характеристика фінансової безпеки підприємства.
- •82. Розкрити суть і форми фінансової діяльності підприємства.
- •83.Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •85. Характеристика функцій управління підприємством та їх адаптація до умов ринкової економіки.
- •86. Характеристика способів ефективного використання основних фондів.
- •87. Розкрийте зміст напрямків інтенсифікації відтворення основних фондів.
- •89. Охарактеризуйте основні напрямки вдосконалення організації оплати праці в Україні на сучасному етапі.
- •90. Розкрийте зміст розробки та обґрунтування безтарифної моделі оплати праці.
- •91. Характеристика одиничного типу виробництва.
- •92. Характеристика серійного типу виробництва.
- •93. Характеристика масового типу виробництва.
- •94. Охарактеризуйте суспільні форми організації виробництва.
- •95. Характеристика нематеріальних ресурсів підприємства.
- •96. Характеристика нематеріальних активів підприємства.
- •97. Оцінка та амортизація нематеріальних активів підприємства.
- •98. Загальна характеристика продукції.
- •99. Розкрити сутність якості і конкурентоспроможності продукції.
- •100. Розкрити сутність стандартизації і сертифікації продукції.
15. Навести категорії персоналу на підприємстві та охарактеризувати методику визначення чисельності кожної категорії.
У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.
Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; повні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, повний механік тощо), а також заступники відповідно до вищеперелічених посад.
Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема — інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.
До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема — діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, сценографісти тощо.
Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, кур'єри, гардеробники.
У практиці господарювання застосовуються різні методи планування чисельності працюючих, в тому числі: укрупнений метод, планування за категоріями працівників на основі трудомісткості, нормативів чисельності і норм обслуговування та ін. Методи планування чисельності працівників пов'язані з безпосереднім використанням показників обсягу продукції і продуктивності праці. Планова чисельність працівників може бути встановлена: - прямим рахунком відношення планового обсягу продукції до планової величини продуктивності праці; - індексним методом. Спочатку визначається індекс планової зміни (зростання або зменшення) чисельності працівників, який обчислюється як відношення темпу зростання планового обсягу продукції до темпу планового зростання продуктивності праці. З урахуванням цього індексу і базової чисельності проводиться розрахунок чисельності працівників. 16. У чому полягає сутність продуктивності праці. Які фактори росту продуктивності праці ви знаєте?
Під продуктивністю праці як економічною категорією заведено розуміти ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Підвищення продуктивності праці характеризує економію сукупної (живої, уречевленої і майбутньої) праці. Конкретно воно полягає в тім, що частка живої праці зменшується, а уречевленої збільшується, проте збільшується в такий спосіб, що загальна величина трудомісткості товарів зменшується. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги). Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, універсальний характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції (послуг) та використовувати для розрахунків потрібної кількості робітників, виявлення конкретних резервів підвищення продуктивності праці .
Натуральні показники виробітку найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію.
Вартісні показники виробітку можуть застосовуватись для визначення рівня та динаміки продуктивності праці на підприємствах з різноманітною продукцією, що випускається, і послугами, що надаються. Для забезпечення точності вимірювання продуктивності праці (особливо її динаміки) за вартісними показниками слід ураховувати вплив на її рівень передовсім цінового фактора.
За рівнем керованості фактори підвищення продуктивності праці можна поділити на дві групи:
1)ті, якими може керувати суб'єкт господарської діяльності (управління, організація, трудові відносини, кваліфікація і мотивація персоналу, техніка і технологія, умови праці, інновації тощо);
2)ті, що перебувають поза сферою керування суб'єкта господарювання (політичне становище в країні й у світі, рівень розвитку ринкових відносин, конкуренція, наявність природних багатств, розвиток інфраструктури тощо).
Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три групи:
1) соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;
2)матеріально-технічні, що характеризують якість засобів виробництва;
3)організаційно-економічні, що відбивають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.