Тема 5. Рахунки бухгалтерського обліку та подвійний запис

5.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та будова.

5.2. Подвійний запис.

5.3. Синтетичні й аналітичні рахунки.

5.4. Узагальнення даних у бухгалтерському обліку.

5.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та будова

Використання рахунків в обліковому процесі розкриває і деталізує дані бухгалтерського балансу. Застосування рахунків зумовлено:

^ тим, що відображати господарські операції в балансі, практично недоцільно, бо після кожної з них довелось би складати новий баланс;

^ баланс відображає стан об'єктів у грошовому вимірнику, тоді як облік матеріальних цінностей з метою контролю за їх збереженням вимагає натуральних вимірників, тому поточний облік зміни засобів підприємства забезпечується за допомогою системи рахунків. Рахунки - це спосіб групування господарських явищ за економічно-однорідними ознаками, щоб систематизувати та контролювати за наявністю і змінами засобів та їх джерел на підприємстві. Для кожної економічно однорідної групи засобів і їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкривають рахунки, назвоутворюючими факторами яких є призначення за змістом. Наприклад, „Основні засоби", „Товари", „Виробництво", „Статутний капітал" тощо.

Залежно від характеру облічуваних об'єктів записи на рахунках виконують у різних вимірниках (натуральних, трудових і вартісних), але з обов'язковим використанням грошових, що забезпечує узагальнення різноманітних явищ і процесів.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, які на них обліковуються, а також метою облікового процесу.

78

Господарські операції постійно спричиняють зміну окремих видів засобів або джерел їх формування. Рух грошових коштів характеризується їх надходженням у касу, тобто збільшенням, або виплатою коштів з каси -зменшенням. Відповідно виникає потреба у використанні такої системи записів, яка б забезпечувала їх упорядкованість та можливість контролю. Тому збільшення та зменшення господарських засобів і їх джерел у результаті господарських операцій відображається на рахунках окремо. Рахунки бухгалтерського обліку прийнято відображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліва частина якої називається дебетом, права -кредитом.

Дебет (Дт)	Кредит (Кт)

На рахунку записують насамперед початковий стан засобів і їх джерел, що називається початковим сальдо або залишком. Далі відображають операції, тобто усі зміни об'єкта, який обліковується на цьому рахунку. Записи чітко розділені: для збільшення використовується одна сторона, для зменшення - інша сторона таблиці.

На рахунку є інформація про початкове сальдо та зміни протягом звітного періоду. На основі цих даних обчислюють його залишок на кінець звітного періоду. На якій саме стороні рахунка відображається збільшення чи зменшення об'єкту залежить від його місцезнаходження до сторін балансу. У зв'язку з цим рахунки поділяють на активні та пасивні.

Активні рахунки: Дт - збільшення; Кт - зменшення Дт -сальдо початкове і кінцеве.

Наприклад, на початок дня у касі підприємства було 150 грн. Упродовж дня виконали такі операції:

1) отримано готівку з банку для виплати заробітної плати - 17250 грн.;

2) виплачено з каси працівникам заробітну плату у сумі - 16800 грн. У спрощеному вигляді записи на рахунку „Каса" матимуть такий

вигляд:

Дт Рахунок „Каса" Кт

С-до - 150 грн.
1) 17250 грн.	2) 16800 грн.
Оборот - 17250 грн.	Оборот - 16800 грн.
С-до=150+17250-16800=600 грн.

Пасивні рахунки: Дт - зменшення; Кт - збільшення

Кт - сальдо початкове.

79

Наприклад, заборгованість підприємства перед працівниками з заробітної плати становить 25000 грн. За результатами роботи відбулись такі операції:

1) нараховано заробітну плату працівникам за поточний місяць -72850 грн.

2) виплачено з каси працівникам заробітну плату у сумі - 96650 грн. Записи на рахунку „Розрахунки з оплати праці" такі:

Дт Рахунок „Розрахунки з оплати праці" Кт

	С-до - 25000 грн.
2) 96650 грн.	1) 72850 грн.
Оборот - 96650 грн.	Оборот - 72850 грн.
	С-до=25000+72850-96650=1200 грн.

На основі наведених прикладів визначення залишків на активних і пасивних рахунках можна зробити узагальнення (див. табл. 5.1.).

Таблиця 5.1.

Загальна схема відображення записів на бухгалтерських рахунках

Активні рахунки		Пасивні рахунки
дт	кт	дт	кт
Сальдо початкове + [збільшення]	- (зменшення)	- (зменшення)	Сальдо початкове + [збільшення]
Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + оборот Дт-оборот Кт			Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + оборот Кт -оборот Д1

Упродовж звітного періоду у дебеті та кредиті усіх рахунків відображаються господарські операції на підставі відповідних документів. Відповідно до принципу періодичності підводять підсумки записів на рахунках. Підсумки записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунка називають оборотом. Оборот визначений у дебеті називається дебетовим, у кредиті - кредитовим. Аналогічно використовують дане означення до залишків на рахунках. В активних рахунках залишок завжди дебетовий, у пасивних - залишок кредитовий.

У системі рахунків бухгалтерського обліку використовують незначну групу активно-пасивних рахунків, на яких одночасно обліковують господарські засоби та їх джерела, вони поєднують ознаки активних і пасивних рахунків. На таких рахунках може бути дебетове та кредитове сальдо, яке списують на відповідні рахунки у кінці періоду.

Наприклад, за підсумками звітного періоду на підприємстві витрати становили 745900 грн. Загальна сума доходу, що визнаний підприємством,

80

_ 856940 грн. У спрощеному вигляді записи на рахунку „Фінансові результати" такі:

Дт Рахунок. „Фінансові результати" Кт

1) 745900 грн.	2) 856940 грн.
Оборот - 745900грн.	Оборот - 856940
	С-до=856940-745900=111040 грн.

У наведеному прикладі доходи перевищили витрати, одержане кредитове сальдо означає величину прибутку і списується на однойменний рахунок. Якщо різниця між доходами та витратами була б від'ємною (витрати перевищують доходи), то сальдо записували б у дебеті, що означає - збитки від господарської діяльності.

Не зважаючи на існування активно-пасивних рахунків, алгоритм визначення суми залишку на будь-яких рахунках підпорядковується і визначається на основі ознак притаманних активним і пасивним рахункам.

5.2. Подвійний запис

Унаслідок господарських операцій відбуваються подвійні та рівновеликі зміни засобів підприємства, джерел їх утворення, що зумовлює застосування методу подвійного запису, суть якого така: кожна господарська операція в одній і тій же сумі записується двічі на дебеті одного рахунка і на кредиті іншого.

Наприклад, з рахунку в банку отримано в касу гроші у сумі 30000 грн. Ці рахунки є активними, тому збільшення засобів відображається в дебеті (кошти в касі збільшуються), а на поточному рахунку грошові засоби зменшуються, що відображатимуть у кредиті.

Дт pax. „Каса" Кт
С-до - 10 грн. 1)30000 грн.

Дт pax. „Поточний рахунок в банку" Кт
С-до - 100000 грн.	1)30000 грн.

Цей запис відображає дві події, які виникли внаслідок господарських операцій: перша - збільшення грошових коштів у касі; друга - зменшення грошових коштів на цю суму на поточному рахунку в банку.

Перш ніж відобразити господарську операцію на рахунках подвійним записом, на підставі первинних документів складають бухгалтерський запис, тобто запис зазначення рахунку, який дебетується і

81

який кредитується на суму задокументованої в обліку господарської операції.

Дт рахунку „Каса"

Кт рахунку „Поточний рахунок в банку"

30000 грн.

Взаємозв'язок рахунків, який виникає у результаті відображення в них господарських операцій „подвійним записом", називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, які використовують для відображення операцій називаються, кореспондуючими.

Кореспонденція рахунків визначає основний зміст господарських операцій, тобто звідки беруться засоби де їх розміщують. Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості та складні бухгалтерські записи.

Простий бухгалтерський запис - коли один рахунок дебетується, другий - кредитується (кореспондують два рахунки).

Складний бухгалтерський запис - за яким декілька рахунків дебетується, на загальну суму за дебетом кредитується один рахунок, або навпаки (кореспондують більше двох рахунків).

Наприклад, у виробництві на виготовлення продукції витрачено сировини на суму 500000 грн., палива - 600000 грн. (всього витрати -1100000 грн.). Така операція призводить до зменшенням виробничих запасів, тобто активні рахунки, на яких вони обліковуються (матеріали і паливо) на ці суми кредитуються. Водночас витрати виробництва на загальну суму окремих матеріальних цінностей збільшуються, тобто активний рахунок „Виробництво" дебетується на загальну суму витрат. Кореспонденція рахунків буде такою:

Д* рахунку „Виробництво"

Кт рахунку „Сировина і матеріали"

Кт рахунку „Паливо"

1100000 грн. 500000 грн. 600000 грн.

На окремих рахунках роблять такі записи:

Дт pax. „Виробництво" Кт			Дт pax. „Сировина і матеріали" К'
С-до поч. 1)1100000			С-ДО поч.	1)500000
Дт pax. „Паливо" Кт
С-ДО поч.	1)600000

82

Складний бухгалтерський запис можна розкласти на декілька

1.	Дт рахунку „Виробництво" Кт рахунку „Сировина і матеріали"	500000 грн.
2	Дт рахунку „Виробництво" Кт рахунку „Паливо"	600000 грн.

Подвійний запис як метод бухгалтерського обліку має велике значення для контролю за господарськими операціями на підприємстві. Оскільки сума кожної господарської операції записується у дебеті одного рахунку і за кредитом іншого рахунку, то відповідно і підсумок записів за дебетом усіх рахунків має дорівнювати підсумку записів за кредитом усіх рахунків. Отже, відсутність рівності свідчить про помилки в облікових записах. Цей метод має змістовно-економічне значення, тому що допомагає з'ясувати, внаслідок яких операцій відбулися зміни певного виду засобів або джерел їх утворення, тобто звідки господарські засоби надійшли і куди їх було використано.

За допомогою методу подвійного запису реалізується і зберігається чітко виражена системна властивість бухгалтерського обліку:„ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає."

5.3. Синтетичні й аналітичні рахунки

Перш ніж відображати суми господарських операцій на рахунках, попередньо складають бухгалтерські записи, де зазначають, на яких рахунках має бути відображена ця операція. Бухгалтерські записи складають:

на самому документі, яким оформлена операція;

або

на спеціальних бланках (меморіальному ордері). Для забезпечення контролю за правильністю облікових записів господарські операції реєструють у хронологічній послідовності виконання. Наприклад, використовують реєстраційний журнал, в якому поставлено дату, номер, сума операцій і кореспондуючі рахунки (табл.5.2.). Підсумок журналу показує загальну суму зареєстрованих за місяць операцій і використовується для перевірки повноти і правильності відображених операцій на рахунках.

83

Таблиця 5.2.

Форма відображення операцій у Реєстраційному журналі

Дата	Номер операції	Зміст операції	Сума	дт	Кт
01.09.2004 р.	І.	Отримано грошові кошти з поточного рахунка в касу	17500	„Каса"	„Поточний рахунок"
01.09.2004 р.	2.	Виплачено заробітну плату працівникам	17000	„Розрахунки з оплати праці"	„Каса"
			1	*	*

При правильному відображенні операцій підсумки дебетових і кредитових оборотів на рахунках збігаються з підсумком реєстраційного журналу, що допомагає контролювати за повнотою записів на рахунках бухгалтерського обліку.

На рахунках обліку господарські операції систематизують за економічно однорідними ознаками. Групування засобів, джерел їх утворення та господарських процесів відбувається з певним ступенем деталізації. Рахунки, які відкривають на основі статей балансу мають узагальнені (синтетичні) показники у грошовій оцінці. Наприклад, на рахунку „Основні засоби" відображається наявність і рух усіх основних засобів, які наявні на підприємстві (земельні ділянки, будівлі, споруди, машини, устаткування). Такі рахунки називаються синтетичними (об'єднанні в одне ціле).

Синтетичні - це рахунки, які призначені для обліку економічно-однорідних груп засобів, джерел їх утворення, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику. Облік, який проводять за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним. Він потрібен для одержання узагальненої інформації про діяльність підприємства, для аналізу показників підприємства, відтак для управління, планування та прогнозування діяльності підприємства.

Для оперативного управління підприємством потрібна детальніша інформація про наявність і зміни господарських явищ, господарських процесів (наявність сировини, матеріалів, палива тощо). Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

Аналітичні - це рахунки, які призначені для обліку наявності і змін окремих видів засобів і їх джерел, господарських процесів, результатів діяльності підприємства. Облік, якій проводять за допомогою аналітичних рахунків, називається аналітичним.

84

Кількість аналітичних рахунків по синтетичних рахунках визначається кожним підприємством залежно від об'єктів, які підлягають обліку. В аналітичному обліку поряд з грошовими використовують натуральні та трудові вимірники.

Наприклад, до рахунка „Сировина" відкриті аналітичні рахунки „Сталь" і „Чавун".

Дт pax. „Сировина і матеріали" Кт

С-до - 500000 грн.
pax. „Сталь" (до pax. „Сировина і матеріали")
дт	Кг
С-до - 200000 грн.
pax. „Чавун" (до pax. „Сировина і матеріали")
дт	Кг
С-до - 300000 грн.

Синтетичні й аналітичні рахунки взаємопов'язані, тому що на підставі тих самих документів відображають одні і ті ж самі операції. На синтетичних рахунках - загальною сумою; на аналітичних рахунках до кожного синтетичного - зазначають про наявність і рух кожного конкретного об'єкта обліку.

Якщо дебетується (кредитується) синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються (кредитуються) відповідні аналітичні рахунки до нього. Обороти і залишки аналітичних рахунків у підсумку дорівнюють оборотам і залишкам синтетичного рахунку, який їх об'єднує. Відсутність рівності свідчить про помилки в бухгалтерських записах.

В обліку використовують також рахунки другого рівня або субрахунки, які в межах синтетичного рахунка об'єднують однорідні групи аналітичних рахунків.

Наприклад, рахунок „Товари" має такі субрахунки:

■ товари на складі;

■ товари в торгівлі;

■ товари на комісії;

■ тара під товари; • торгова націнка.

Усі рахунки бухгалтерського обліку можна поділити у порядку їх деталізації (рис.5.2.):

85

Аналітичні рахунки

, І

Рис. 5.2. Послідовність поділу бухгалтерських рахунків

В Україні перелік синтетичних рахунків і субрахунків затверджено наказом Міністерства фінансів від 30.11.1999 р. за №291 з наступними змінами від 09.12.2002 р. №1012. Аналітичні рахунки, їхні назви і перелік підприємство визначає самостійно залежно від особливостей діяльності та управлінської доцільності й відображається у наказі про облікову політику.

Синтетичні

nяxvнк■^ï

Субрахунки

5.4. Узагальнення даних у бухгалтерському обліку

Для узагальнення даних поточного обліку складають оборотні відомості, які є способом узагальнення оборотів і залишків на рахунках за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом і рахунками. Оборотні відомості складають за синтетичними та за аналітичними рахунками. В них показані обороти з дебету і кредиту рахунків за звітний період, а також залишки на початок і кінець звітного періоду.

Оборотну відомість складають у вигляді таблиці (табл.5.3.).

Таблиця 5.3.

Форма оборотної відомості за синтетичними рахунками за місяць

Назва рахунка	Сальдо на початок місяця		Оборот за місяць		Сальдо на початок наступного місяця
	дт	кт	Дт		дт
Підсумок

Наприклад, станом на 01 вересня 2004 р. стан засобів і джерел їх утворення підприємства „Арата" був такий:

86

Таблиця 5.4.

Баланс ПП „Арата" на 01.09.2004 р.

тис.грн.

Актив	Сума	Пасив	Сума
Основні засоби	200,5	Статутний капітал	150,0
Матеріали	20,5	Кредити банків	100,0
Виробництво	10,0	Розрахунки з постачальниками	11,5
Грошові кошти	30,0	Розрахунки з оплати праці	10,5
Розрахунки з покупцями і замовниками	11,0
Підсумок	272,0	Підсумок	272,0

Упродовж місяця вересня на ПП „Арата" відбулись такі операції:

1) робітникам підприємства нараховано заробітну плату у сумі -21500 грн;

2) передано зі складу у виробничий відділ на суму - 7000 грн;

3) від постачальника отримано матеріали на суму - 8500 грн;

4) з виробництва на склад передано готову продукцію на суму 18000грн;

5) до каси підприємства з поточного рахунку надійшли кошти на виплату заробітної плати - 30000 грн;

6) з каси працівникам виплачено заробітну плату - 28500 грн.

Для відображення таких господарських операцій у системі обліку складається кореспонденція рахунків.

1.	Дт рахунку „Виробництво" - Кт рахунку „Розрахунки з оплати праці" -	21500 грн.
2.	Дт рахунку „Виробництво" -Кт рахунку „Матеріали" -	7000 грн.
3.	Дт рахунку „Матеріали" - Кт рахунку „Розрахунки з постачальниками" -	8500 грн.
4.	Дт рахунку „Готова продукція" -Кт рахунку „Виробництво" -	18000 грн.
5.	Дт рахунку „Каса" - Кт рахунку „Поточний рахунок в банку" -	30000 грн.
6.	Дт рахунку „Розрахунки з оплати праці" -Кт рахунку „Каса" -	28500 грн.

Такі операції відображено у системі рахунків.

87

Дт pax. „Основні засоби" Кт

С-до - 20050С
грн.
Оборот - 0	Оборот - 0
С-до - 20050С
грн.
Дт pax. „Матеріали" Кт
С-до - 20500
грн. 3) 8500 грн.	2) 7000 грн.
Оборот-8500 грн	Оборот - 7000 грн
С-до - 22000
грн.
Дт pax. „Поточний рахунок" Кт
С-до - 30000
грн.	5) 30000 грн.
Оборот - 0	Оборот - 30000 грн.
С-до - 0 грн.
pax. „Розрахунки з покупцями" Дт кт
С-до - 11000
грн.
Оборот - 0	Оборот - 0
С-до - 11000
грн.
pax. „Розрахунки з
Дт постачальниками" Кт
	С-до - 11500
	грн. 3) 8500 грн.
Оборот - 0	Оборот - 8500 грн.
	С-до - 20000
	грн.

Д*_pax. „Виробництво" Кг

С-до - 10000 грн. 1)21500 грн. 2) 7000 грн.	4) 18000 грн.
Оборот - 28500 грн.	Оборот - 18000 грн.
С-до - 20500 грн. Дт рах. „1	<Саса" Кт
С-до - 0 грн. 5) 30000 грн.	6) 28500 грн.
Оборот - 30000 грн.	Оборот - 28500 грн.
С-до - 1500 грн. Дт рах. „Статут*	шй капітал" Кт
	С-до - 150000 грн.
Оборот - 0	Оборот - 0
Дт рах. „Кредит	С-до - 150000 грн. и банків" Кт
	С-до - 100000 грн.
Оборот - 0	Оборот - 0
рах. „Розр Дт оплати г	С-до-100000 грн. ахунки з іраці" Кт
6) 28500 грн.	С-до - 10500 грн. 1)21500 грн.
Оборот - 28500 грн.	Оборот-21500 грн.
	С-до - 3500 грн.

88

Дт рах. „Готова продукція" Кт

С-до - 0 грн.
4) 18000 грн.
Оборот - 18000	Оборот - 0
грн.
С-до - 18000
грн.

На підставі залишків за рахунками складають оборотну відомість (див табл. 5.5.).

Таблиця 5.5.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками ПП „Арата"за вересень

2004 рокудис.грн.

Номер за порядком	Назва рахунків	Сальдо на 1 вересня 2004 Р-		Оборот за місяць			Сальдо на 1 жовтня 2004 Р-
		дт	Кт	Дт	Кт	дт		Кт
1.	Основні засоби	200,5	*	-	-	200,5		*
2.	Матеріали	20,5	*	8,5	7,0	22,0		*
3.	Виробництво	10,0	*	28,5	18,0	20,5		*
4.	Готова продукція	-		18,0	-	18,0		*
5.	Грошові кошти („Поточний рахунок)	30,0	*	-	30,0	-		*
6.	Грошові кошти („Каса")	-	*	30,0	28,5	1,5		*
7.	Розрахунки з покупцями	11,0	*	-	-	11,0		*
8.	Статутний капітал		150,0	-	-	*		150,0
9.	Кредити банків		100,0	-	-	*		100,0
10.	Розрахунки з постачальниками	*	11,5	-	8,5	*		20,0
11.	Розрахунки з оплати праці	*	10,5	28,5	21,5	*		3,5
	Підсумок	272,0	272,0	113,5	113,5	273,5		273,5

Оборотна відомість за синтетичними рахунками має контрольне значення для перевірки правильності та повноти бухгалтерських записів, яке ґрунтується на трьох парах рівних між собою підсумків:

1) рівність підсумків першої пари граф (272000), тобто за дебетом і кредитом залишків на рахунках на початок місяця зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який інтерпретує дво-аспектний

89

характер відображення усіх господарських фактів, а також є підставою для запису початкових залишків на активних і пасивних рахунках;

2) рівність підсумків другої пари граф (113500), тобто оборотів з дебету і кредиту рахунків зумовлена подвійним записом операцій, згідно з яким кожна операція в однаковій сумі записується за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків;

3) рівність підсумків третьої пари граф (273500) зумовлена двома попередніми підсумками.

Порушення такої закономірності свідчить про помилки, які можуть бути допущені в облікових записах або при складанні самої оборотної відомості.

За допомогою оборотної відомості за синтетичними рахунками можна виявити помилки в облікових записах, які зумовлені порушеннями методу подвійного запису: а) сума операцій записана у дебеті одного рахунка, а у кредиті іншого пропущена, або навпаки; б) коли у дебеті операція записана в одній сумі, а у кредиті - в іншій.

У таких випадках буде порушена рівність підсумків оборотів за місяць у дебеті і кредиті рахунків в оборотній відомості, а також буде невідповідність залишків на цих рахунках у наступному звітному періоді.

Коли господарська операція записана на рахунках у неправильній кореспонденції або зовсім пропущена, тоді оборотні відомості не забезпечать виявлення таких помилок. Такі помилки виявляють порівнянням підсумків дебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумком реєстраційного журналу, в якому у хронологічному порядку зареєстровані господарські операції за місяць. При правильних облікових записах на рахунках підсумок реєстраційного журналу повинен дорівнювати підсумку оборотів з дебету і кредиту рахунків в оборотній відомості.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу на наступну звітну дату. Кінцеві залишки на рахунках оборотної відомості переносять у баланс, в якому рахунки, які мають дебетові залишки записують в активі, а рахунки, що мають кредитові залишки, записують у пасиві балансу (табл.5.6.).

90

Таблиця 5.6.

Баланс ПП „Арата" на 01.10.2004 р.

тис.грн

Актив	Сума	Пасив	Сума
Основні засоби	200,5	Статутний капітал	150,0
Матеріали	20,5	Кредити банків	100,0
Виробництво	22,0	Розрахунки з постачальниками	20,0
Готова продукція	18,0	Розрахунки з оплати праці	3,5
Грошові кошти*	1,5
Розрахунки з покупцями і замовниками	11,0
Підсумок	273,5	Підсумок	273,5

* Грошові кошти („Поточний рахунок"+"Каса")

Оборотну відомість ще називають перевірочним балансом. Дані оборотної відомості використовують для аналізу й оцінювання загальних змін засобів і їх джерел. Водночас оборотні відомості дають лише узагальнюючу інформацію про стан і зміни об'єктів. Тому в практиці обліку для детальнішого розкриття економічного змісту оборотів (звідки надійшли цінності, за рахунок яких джерел, або де їх використовували) використовують шахову оборотну відомість, в якій усі рахунки записуються двічі, а суми оборотів на кожному рахунку записують на перетині кореспондуючих між собою рахунків. Ті, що дебетуються, записують по вертикалі, ті, що кредитуються, записують по горизонталі (табл. 5.7.).

Сальдо на початок наступного місяця визначається за алгоритмом визначення залишків на окремих рахунках:

а) для активних рахунків: сальдо на кінець періоду дорівнює початковому залишку з додаванням суми обороту по дебету і відніманням суми обороту по кредиту;

б) для пасивних рахунків: сальдо на початок наступного місяця дорівнює сальдо початковому з додаванням суми обороту по кредиту і відніманням суми обороту по дебету даного рахунку.

Основна перевага шахової відомості - наявність у ній кореспондуючих рахунків, що допомагає аналізувати господарські обороти та використовувати облікову інформацію для оперативного управління і контролю. Шахову відомість використовують для перевірки правильності кореспондуючих рахунків. Незважаючи на певні переваги, шахову оборотну відомість використовують рідше, оскільки вона значно зростає у площі при збільшенні використовуваних на підприємстві рахунків.

91

Крім оборотних відомостей, за синтетичними рахунками підприємства можуть складати оборотні відомості за аналітичними рахунками. За своїм змістом такі відомості можуть відрізнятись між собою, що зумовлено особливостями об'єктів, які обліковуються на цих рахунках. Техніка складання їх аналогічна і для синтетичних рахунків, тільки за синтетичними рахунками щомісячно складають одну оборотну відомість, за аналітичними - декілька, відповідно по кожній групі рахунків, що ведуть до відповідного синтетичного рахунку (табл. 5.8.).

Таблиця 5.8.

Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка

„Сировина і матеріали"

Назва аналітичного рахунка	Одиниці вимірювання, т.	Ціна, грн.	Залишок на 01.09		Обороти за місяць				Залишок на 01.10
					Надходження		Вибуття
			кількість	сума	кількість	сума	кількість	сума		кількість	сума
Сталь	1	150	100	15000	800	12000	600	90000		300	45000
Разом	*	*		І	*	І	*	І		*	І

На відміну від оборотної відомості за синтетичними рахунками оборотні відомості за аналітичними рахунками не мають трьох пар рівних між собою підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість за рахунками аналітичного обліку складають тільки за одним синтетичним рахунком.

У випадку невідповідності підсумків за синтетичними рахунками та відкритими до них аналітичних рахунках в оборотній відомості можуть бути допущені такі помилки:

^ операцію відображено на синтетичних рахунках, але

пропущено в аналітичному обліку чи навпаки; ^ на синтетичному рахунку господарська операція записана в одній сумі, а в аналітичному - іншій. Тобто, підсумки і залишки аналітичних рахунків повинні дорівнювати оборотам по дебету і кредиту, а також залишкам синтетичного рахунка, який їх об'єднує. При значній кількості товарно-матеріальних цінностей доцільніше складати сальдові відомості. Вони відкриваються на рік і з кожного виду цінностей містять дані у натуральних і грошових вимірниках про їх залишки на 1 число кожного місяця, тобто показників оборотів немає, що значно спрощує їх складання (табл. 5.9.).

93

Шахова оборотна відомість ПП „Арата" за вересень 2004 року, тис.грн.

Таблиця 5.7.

кт Дт	Сальдо на 01.09.		Основні засоби		Матеріали		Виробництво		Готова продукція		Грошові кошти (поточний рахунок)		Грошові кошти (каса)		Розрахунки з покупцями		Статутний капітал		Кредити банків		Розрахунки з постачальниками		Розрахунки з оплати праці		Оборот по дебету		Сальдо на 01.10.
	дт	Кт																									дт
Основні засоби	200,5	*		-		-		-		-		-				-		-		-		-		-		-		200,5	*
Матеріали	20,5	*																				8,5				8,5		22,0	*
Виробництво	10,0	*						7,0																21,5		28,5		20,5	*
Готова продукція	-							18,0																		18,0		18,0	*
Грошові кошти (поточний рахунок)	30,0	*																								-		-	*
Грошові кошти (каса)	-											30,0														30,0		1,5	*
Розрахунки з покупцями	11,0	*																								-		11,0	*
Статутний капітал	*	150,0																								-		*	150.0
Кредити банків	*	100,0																											100,0
Розрахунки з постачальниками	*	11,5																											20,0
Розрахунки з оплати праці	*	10,5												28,5														28,5	3,5
Оборот по кредиту	*	*		-		7,0		18,0		-		30,0		28,5		-		-		-		8,5		21,5		113,5		*	*
Підсумок	272,0	272,0		*				*		*				*		*						*				*		273,5	273,5

Таблиця 5.9.

Сальдова оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка „Сировина і матеріали"

Матеріали	Одиниці виміру, т.	Ціна	Залишок на 01.01		Залишок на 01.02		Залишок на 01.03
			кількість	сума	кількість	сума	кількість	сума
Сталь сортова	т	150	10	1500	20	3000	15	2250
Разом	*	*	*	X	*	2	*	2

Контроль за правильністю облікових записів не знижується, а зіставлення натуральних і грошових залишків на рахунках дає ті самі результати, що й зіставлення показників оборотних відомостей. Водночас неправильність кореспонденцій рахунків, а також пропущені суми виявити важко.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке рахунок бухгалтерського обліку?

2. Чому рахунки бухгалтерського обліку за формою мають дві сторони?

3. Який залишок може бути на пасивних рахунках?

4. Який залишок можливий на активних рахунках?

5. За яким алгоритмом визначають залишок на активних рахунках?

6. У якій послідовності визначають залишок на пасивних рахунках?

7. Які можливі залишки на активно-пасивних рахунках?

8. Що таке кореспонденція рахунків?

9. Як відображають господарську операцію, коли кореспондують між собою активні рахунки?

10. Який порядок відображення господарських операцій, коли кореспондують між собою пасивні рахунки?

94

11. Чим відрізняються прості облікові записи від складних?

12. Яка функціональна роль методу подвійного запису в обліку?

13. Які бухгалтерські рахунки є синтетичними?

14. Які бухгалтерські рахунки є аналітичними?

15. Чим відрізняються аналітичні рахунки від синтетичних?

16. Що таке субрахунки бухгалтерського обліку?

17. У чому полягає відмінність синтетичних рахунків від субрахунків?

18. Яку інформацію містить оборотна відомість за синтетичними рахунками?

19. На яких закономірностях грунтується контрольна функція оборотної відомості за синтетичними рахунками?

20. Які дані в оборотній відомості за синтетичними рахунками свідчать про помилки пов'язані з порушенням методу подвійного запису господарських операцій?

21. Якого виду помилки в облікових записах не виявляються за даними оборотної відомості за синтетичними рахунками?

22. Як можна виявити помилки в оборотній відомості за синтетичними рахунками, що зумовлені порушенням методу подвійного запису?

23. Який принцип побудови шахової оборотної відомості?

24. У чому полягає перевага шахової оборотної відомості від звичайної?

25. Чому шахова оборотна відомість обмежена у застосуванні?

26. У чому полягає відмінність оборотної відомості за синтетичними рахунками від оборотної відомості, складеної за аналітичними рахунками?

95

27. Які помилки можна виявити за допомогою форми складання оборотної відомості за аналітичними рахунками?

Завдання для самостійного опрацювання

1. Скласти оборотну відомість за синтетичними рахунками підприємства „Арата" за жовтень місяць, вважаючи, що впродовж цього місяця відбулись такі операції:

а) реалізовано покупцям готову продукцію - 12тис.грн.;

б) передано у виробництво матеріали - 15тис.грн.;

в) отримано від покупців грошові кошти за реалізовану продукцію -10тис.грн.;

г) погашено заборгованість підприємства за отримані матеріали -10тис.грн.;

д) нараховано заробітну плату робітникам - 15,3тис.грн.

2. Скласти шахматну оборотну відомість ПП „Арата" за жовтень місяць, використовуючи дані попереднього завдання.

96