Тема 10. Економічна злочинність в україні та застосування спеціальних знань при їх розкритті

10.1. Особливості адміністративних порушень і злочинів у сфері економіки.

10.2. Судово-бухгалтерська експертиза у системі спеціальних знан, та її завдання.

10.3. Відмінності судово-бухгалтерської експертизи від документальної ревізії.

10.1. Особливості адміністративних порушень і злочинів у сфері економіки

Швидкі темпи зміни господарських відносин порівнянно з існуючою системою державного економічного контролю призводять до збільшення правопорушень і злочинів у сфері господарювання. Використання спеціальних розрахунків споживання електроенергії, співвідношення доходів і витрат, аналіз попиту на готівкові кошти, товари вищого класу є підтвердженням того, що у тіньовому секторі обсяг виробництва продукції та послуг становить приблизно половину внутрішнього валового продукту.

Основні причини тінізації економіки в Україні:

1) недосконалість діючого законодавства (наявність у законодавчих актах значної кількості необгрунтованих правових норм і обмежень різноманітних видів діяльності у сфері економіки);

2) відсутність інвестиційних альтернатив для тіньових капіталів і незацікавленість у їх вкладанні в офіційний сектор економіки;

3) недосконалість і нестабільність податкового законодавства;

4) правовий нігілізм багатьох підприємницьких структур і окремих громадян як реакція на недосконале законодавство та свавілля контролюючих органів;

146

5) втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, які повинні

бути в основі ставлення до законодавства та поваги до держави.

Основні наслідки тіньової економіки - порушення правил грошового обігу, скорочення податкових надходжень, розвиток інфляційних процесів, безконтрольне розшарування населення за рівнем доходів, витік капіталів за кордон, що перешкоджає структурній перебудові господарств України, забезпечення збалансованості Державного бюджету.

Найбільш небезпечним наслідком тінізації економіки є її криміналізація в цілому. Тому останніми роками значно зросла кількість злочинів економічного характеру насамперед у сфері грошово-кредитних і зовнішньоекономічних відносинах, у процесі приватизації державного майна і на фондовому ринку.

Зауважимо, що сучасні злочини відрізняються від злочинів, які були властиві командно-адміністративній системі. Якщо в умовах командно-адміністративного управління економічні злочини за способом скоєння були досить простими (спекуляція, розкрадання державного майна), то сьогодні економічна злочинність набула інтелектуального характеру. Вона характеризується такими ознаками:

1) гнучка адаптація злочинців до нових форм і методів господарювання;

2) маскування під виглядом укладання і проведення цивільно-правових угод (купівлі-продажу, комісії, закладання, підряду тощо.);

3) оперативне реагування на зміни в ринковому середовищі;

4) кваліфіковане використання у злочинній діяльності комп'ютерних технологій і електронних засобів зв'язку;

5) використання різноманітних прийомів і способів приховування злочинів під виглядом „невдалої комерційної діяльності" (фіктивне банкрутство, реорганізації);

6) уміле використання "пробілів" у діючому законодавстві для отримання незаконних доходів;

7) „лобіювання" окремими представниками фінансових груп економічно вигідних нормативних актів.

З погляду теорії та практики господарської діяльності велике значення має розмежування економічних правопорушень на адміністративні проступки і кримінальні злочини, що визначає міру відповідальності.

147

До адміністративних проступків належать протиправні (навмисні або ненавмисні) дії чи бездіяльність, що не є суспільно небезпечними і за які законодавчо передбачена адміністративна відповідальність (якщо за них не передбачено кримінальну відповідальність). Суб'єктами адміністративних порушень можуть бути фізичні та юридичні особи.

Згідно з Кодексом України „Про адміністративні порушення" за здійснення економічних адміністративних порушень визначено такі види адміністративної відповідальності:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація (предмета, який став знаряддям здійснення або безпосереднім об'єктом адміністративного порушення).

Згідно з Кодексом України „Про адміністративні порушення" до них належать:

1) незаконна торгівельна діяльність;

2) порушення порядку здійснення підприємницької діяльності;

3) ухилення від подання декларацій про доходи;

4) недобросовісна конкуренція;

5) ухилення від реєстрації в органах державного соціального страхування;

6) зловживання монопольним положенням на ринку. Адміністративна відповідальність також регламентується Законом

України „Про державну податкову службу України" (заниження суми податків, несвоєчасне подання документів, несвоєчасність сплати податків), Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436 (в ред. 11.05.1999 р. передбачає адміністративну відповідальність за порушення касової дисципліни).

Кримінальна відповідальність за економічні злочини визначається лише Кримінальним кодексом України, які кваліфікуються як злочини, до яких можна застосовувати:

> штрафи;

> заборона займатись певними видами діяльності та займати відповідні посади;

> виправні роботи;

> обмеження волі;

> конфіскація майна.

148

Таблиця 10.1.

Класифікація видів матеріальної шкоди в Україні згідно кримінального

кодексу

Види матеріальної шкоди	Розмір шкоди, причини
	справляння податків І зборів	використання бюджетних коштів	контрабанда, порушення правил підприємництва	матеріальна шкода через фіктивне підприємництво
Значна	1000 і більше НМДГ
Велика	3000 і більше НМДГ	1000 і більше НМДГ	1000 і більше НМДГ (ст.201-203)	Фізичним особам 200 і більше НМДГ	Державним або юридичним особи 1000 і більше НМДГ
Особливо велика	5000 і більше НМДГ (ст.212)	3000 і більше НМДГ (ст.210)

Основні види порушень, за які наступає кримінальна відповідальність:

1) незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або інші грубі порушення законів про працю (ст. 172 ККУ);

2) безпідставна невиплата заробітної плати, стипендій або пенсій та інших виплат, проведена безпідставно керівником (ст.175 ККУ);

3) незаконні дії з документами, руху коштів, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням на їх виготовлення (ст. 200 ККУ);

4) контрабанда (ст.201 ККУ);

5) порушення порядку7 провадження порядку господарської та банківської діяльності (ст.202 ККУ);

6) заняття забороненими видами діяльності (ст.203 ККУ);

7) фіктивне підприємництво (ст.205 ККУ);

8) протидія законній діяльності ( ст.206 ККУ);

9) ухилення від повернення виторгу в іноземній валюті (ст.207 ККУ);

10) незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст.208 ККУ);

11) легалізація (відмивання) грошових засобів та іншого майна, добутих злочинним шляхом (ст.209 ККУ);

12) використання посадовою особою бюджетних засобів не за цільовим призначенням або з перевищенням ліміту витрат (ст.210 ККУ);

13) ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст.212 ККУ).

149

Економічні правопорушення - це протиправна діяльність, яка охоплює різноманітні сторони зловживання державною та економічною владою, наносять матеріальні та моральні збитки інтересам держави, юридичним і фізичним особам і здійснюється з метою незаконного отримання доходів, що призводить до послаблення економічної безпеки країни.

Виявлення та розкриття економічних правопорушень вимагає, крім юридичних, ще й спеціальних знань у різноманітних сферах економіки (обліку, оподаткування, контролю, аналізу господарської діяльності, фінансів і кредиту).

10.2. Судово-бухгалтерська експертиза у системі спеціальних знань та її завдання

Судова експертиза згідно з Законом України „Про судову експертизу" - дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Експертиза — це дослідження будь-якого питання, обставин, фактів досвідченою особою.

Експертизу призначають тоді, коли виникають питання, для розв'язання яких потрібні спеціальні знання з певного виду діяльності. Усі судові експертизи можна класифікувати (рис. 10.1.).

За змістом виділяють шість основних видів експертиз.

1. Криміналістичні - техніко-криміналістична експертиза документів, графологічна експертиза, балістична експертиза, фототехнічна експертиза.

2. Економічні - експертиза планово-економічна, фінансово-економічна, бухгалтерська.

3. Товарознавчі - експертиза продовольчих товарів, експертиза непродовольчих товарів.

4. Технічні - автомобільні, будівельні, пожежні.

5. Технологічні - матеріалознавчі, технологічні, зоотехнічні.

6. Спеціальні - екологічні, біологічні, психіатричні, ветеринарні.

150

Судові експертизи
Критерії	Класифікації

За повторюваністю

За обсягом робіт

За суб'єктами виконання

Рис. 10.1. Класифікація судових експертиз в Україні

Судові експертизи поділяють за повторюваністю.

1. Первинні - проводять уперше.

2. Додаткові - проводять для уточнення первинних експертиз.

3. Повторні - проводять у випадку неякісного проведення попередньої експертизи. ,

За обсягом робіт розрізняють тіакі судові експертизи.

1. Однопредметні - досліджується окрема ділянка обліку наприклад, основні засоби.

2. Комплексні - проводять дослідження усіх ділянок обліку. За суб'єктами виконання.

1. Одним експертом.

2. Комісією.

Судово-бухгалтерська експертиза у системі інших експертиз характеризується поєднанням у сукупності дій (процесів) економіко-правових знань і умінь.

Судово-бухгалтерська експертиза - це процес використання спеціальних знань із бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю при дослідженні порушень і злочинів у діяльності об'єктів, які перевіряють, для документального обгрунтування позовних вимог, поданих у слідчі або судові органи.

Головна мета судово-бухгалтерської експертизи - документальне обгрунтування позовних вимог під час попереднього слідства чи в суді щодо скоєних злочинів економічного характеру за допомогою спеціальних знань з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та

151

контролю. Мета судово-бухгалтерської експертизи досягається вирішенням окремих конкретних завдань, до яких належать:

• перевірка та підтвердження за допомогою документів розміру нестач або лишків грошових коштів і матеріальних цінностей;

• визначення та підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної посадовими, матеріально-відповідальними особами у результаті вчинення корисливих правопорушень;

• виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли скоєнню правопорушень і злочинів;

• визначення відповідності здійснених господарських операцій нормам чинного законодавства;

• визначення кола осіб, на чиїй відповідальності у період утворення нестач або лишків, були цінності;

• визначення конкретних посадових осіб, які зобов'язані були забезпечити виконання вимог обліку та контролю, недодержання яких виявлено в ході проведення експертизи;

• визначення правильності документального оформлення операцій з приймання, реалізації та збереження товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів;

• визначення причин, які сприяли скоєнню економічних правопорушень і злочинів;

• визначення правильності методики проведення документальної ревізії та достовірності її результатів.

Як узагальнюючий елемент завдань судово-бухгалтерської експертизи є створення умов на досліджуваному об'єкті господарювання, які би унеможливлювали правопорушення та злочини у майбутньому.

10.3. Відмінності судово-бухгалтерської експертизи від документальної ревізії

Судово-бухгалтерська експертиза подібна до ревізії, яку проводять за ініціативою органів дізнання. Вони мають такі спільні риси:

1) судово-бухгалтерська експертиза та ревізія грунтуються на використанні знань з бухгалтерського обліку, аналізу та контролю господарської діяльності;

152

2) ініціатором їх проведення є органи дізнання у зв'язку з економічним характером порушень і злочинів;

3) експсрт-бухгалтер і ревізор використовують та працюють з однаковими документами, досліджують ті ж самі ж господарські факти, використовують однакові методи.

Водночас, між проведенням судово-бухгалтерської експертизи та ревізії, які проводять з ініціативи органів дізнання існують суттєві відмінності процесуального характеру (табл. 10.2.).

Таблиця 10.2.

Основні відмінності між судово-бухгалтерською експертизою та ревізією, яку проводять з ініціативи органів дізнання

Судово-бухгалтерська експертиза (СБЕ)	Ревізія, яку проводять за поданням органів дізнання
1. СБЕ - це спосіб збору доказів протиправних дій окремих осіб, що проходять по кримінальній справі шляхом використання спеціальних знань з обліку, аналізу і контролю.	1. Ревізія - це спосіб збору доказів органом дізнання та слідчого шляхом використання спеціальних знань ревізора для виявлення наявності зловживань і правопорушень.
2. Правовою підставою призначення СБЕ є ст. 75.196 КПК України.	2. Ревізія призначається згідно зі ст.66 КПК України.
3. Безпосередньою підставою початку здійснення СБЕ с постанова (ухвала) органів дізнання, слідчого або суду.	3. Безпосередньою підставою для проведення ревізії є наказ керівника ревізійної групи.
4. Порядок організації і проведення СБЕ регламентується Законом України „Про судову експертизу"; КПК України.	А. Порядок організації і проведення ревізії регламентується Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу я Україні", КПК України визначає лише право органів дізнання вимагати проведення ревізії.
5. СБЕ - слідча дія, яку призначають після порушення кримінальної справи.	5. Ревізія, яку проводять за ініціативи органів внутрішніх справ, - це використання адміністративіи-правового інституту е цілях розслідування. Призначається до і після порушення кримінальної справи.
6. Експерт-бухгалтер - це процесуальна особа, яка бере участь у досудово^у слідстві та судовому процесі, має право бути присутнім при проведенні слідчих дій, повноправний учасник в суді.	6. Реьізор є учасником досудового слідства, але .че має ніяких процесуальних прав. У суді ревізор може виступати як свідок.
7. Діяльність експерта-бухгалтера обмежена рамками матеріалів, наявних у справі. Ніяких самостійних дій щодо	7. Ревізор, крім аналізу матеріалів, отриманих від слідчого, може проводити самостійні дії щодо пошуку і збору

153

збору та пошуку доказів експерт здійснювати не може.	додаткових матеріалів про наявність порушень шляхом використання методів документального і фактичного контролю.
8.3а результатами експертного дослідження складається і підписується висновок експерта, який є процесуальним документом згідно зі ст.200 КПК України, і має силу самостійного джерела доказу.	8. За результатами ревізії складається акт, який підписує ревізор, а також керівник і головний бухгалтер ревізованого підприємства. Акт, згідно зі ст.65 КПК України, належить до розряду „інших документів", які належать до фактичних даних по справі.

За даними аналітичного порівняння судово-бухгалтерської експертизи і ревізії основні відмінності пов'язані у переважному домінуванні правового поля в організаційно-методичному забезпеченні експертизи. Проте ревізія є частиною обліково-аналітичної роботи на підприємстві, а за ініціативи органів дізнання має своє логічне продовження тільки лише з боку суб'єктів зовнішнього контролю.

Запитання для самоконтролю.

1. Які основні причини тінізації економіки в Україні?

2. Які наслідки тінізації економіки?

3. Які основні риси сучасних злочинів у сфері господарювання?

4. Як класифікуються правопорушення у сфері економіки?

5. Які основні види адміністративної відповідальності?

6. Що класифікується адміністративними порушеннями?

7. Які види кримінальної відповідальності в Україні?

8. За які порушення настає кримінальна відповідальність?

9. Що таке експертиза?

10. Які основні види судових експертиз за змістом практикують в Україні?

11. В якому складі може проводитись судово-бухгалтерська експертиза?

154

12. Які види експертиз виділяють за їх повторюваністю?

13. У чому полягає зміст судово-бухгалтерської експертизи?

14. Яка мета судово-бухгалтерської експертизи?

15. Що спільного між судово-бухгалтерською експертизою та ревізією?

16. Скільки відмінностей між судово-бухгалтерською експертизою та ревізією?

17. У чому полягає характер відмінностей судово-бухгалтерської експертизи від ревізії?

Завдання для самостійного опрацювання.

1. Скласти схему законодавчого формування інформації про судово-бухгалтерську експертизу в Україні.

2. Оформити схематично види адміністративних порушень у сфері господарювання та відповідальність за них.

3. Оформити схематично види кримінальних злочинів економічного характеру та відповідальності за іх скоєння.

155