Тема 13. Узагальнення і оформлення

РЕЗУЛЬТАТІВ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ІЗ. І. Структура, зміст і порядок складання висновку судово-бухгалтерської експертизи

13.2. Оцінка експертного висновку

13.1. Структура, зміст і порядок складання висновку судово-бухгалтерської експертизи

Процес судово-бухгалтерської експертизи завершується оформленням дослідження у вигляді висновку експерта. Проведення експертизи є процесуальною дією, тому висновок повинен відповідати вимогам ст. ст. 75 і 200 КПК, ст. 42 ГПКУ і ст. 60 ЦПКУ, нормам за формою і за змістом.

Висновок складається на підставі дослідження усіх наданих експертові матеріалів у межах його компетенції. Висновок повинен детально, об'єктивно відображати результати дослідження і підтверджуватися даними первинних документів, облікових реєстрів і звітності підприємств. Висновок експерта є доказом, тому він повинен бути чітким, коректним і зрозумілим для слідчого та всіх учасників судового процесу.

Висновок складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків.

Вступна частина охоплює такі дані.

1. Назва експертизи, її номер, (чи є вона додатковою, повторною, комісійною, комплексною).

2. Особа (орган), які призначили експертизу.

3. Відомості про експерта: посада, прізвище ім'я побатькові, освіта, експертна спеціальність і стаж роботи, вчений ступінь і звання.

4. Дата надходження матеріалів в експертний заклад і дата підписання висновку.

5. Де і ким винесена постанова (ухвала) про призначення експертизи.

191

6. Питання, на які експерт повинен дати відповідь.

7. Перелік матеріалів, які надійшли на експертизу, спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів.

8. Клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, результати яких розглянуто.

9. Обставини справи, які мають значення для подання висновку з обов'язковою вказівкою джерел їх надходження.

10. Відомості про осіб, що були присутні при проведенні дослідження (прізвище, ім'я, побатькові, посада, науковий ступінь).

11. Довідково-нормативні документи та методична література, які використовував експерт при розв'язанні поставлених завдань (бібліографія).

У вступній частині висновку питання наводяться у тому порядку і формі, як їх поставив слідчий або суд у постанові про призначення експертизи. Якщо поставлено декілька питань, то експерт-бухгалтер має право згрупувати їх і викласти у тій послідовності, яка забезпечить найбільш виправданий порядок дослідження. Якщо редакція питання у постанові (ухвалі) не відповідає науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., але зміст завдання зрозумілий, тоді після дослівного переказу питання у поданій редакції додається роз'яснення і викладається питання у тій редакції, що відповідає згаданим рекомендаціям.

Проводячи повторну експертизу, у вступній частині висновку викладаються відомості про попередню (первинну) експертизу: хто її проводив, номер і дата висновку, мотиви призначення повторної експертизи.

У дослідницькій частині описують весь процес експертного дослідження у тій послідовності, в якій подано питання, а також обґрунтування висновків експерта. Побудова цього розділу залежить від завдання, отриманого бухгалтером-експертом від слідчого чи суду.

Кожному питанню повинен бути присвячений окремий розділ дослідницької частини. Якщо декілька питань тісно пов'язані між собою, то їх можна об'єднати в одному розділі. На початку розділу експерт повинен зауважити, що всі подані йому матеріали він розглянув і дослідив.

Висновки зроблені по кожному питанню можна викладати у такій послідовності.

192

1. Обставини, які стали предметом судово-бухгалтерської експертизи та досліджувані матеріали справи.

2. Як оформлено ці документи в обліку.

3. Короткі посилання на покази звинувачених, свідків, різноманітні додатки та інші матеріали справи з поясненням.

4. Дослідження матеріалів справи та умови його проведення.

5. Опис виявлених порушень.

6. Період, коли їх було зроблено.

7. Розмір завданих збитків.

8. Умови та обставини, що сприяли скоєнню порушень, або їх приховуванню.

9. Посадові особи відповідальні за нанесену шкоду та допущені порушення.

Усі викладені у цьому розділі факти повинні мати документальне обґрунтування з посиланням на сторінки справи, номери і дати поданих на розгляд документів. (При посиланні на нормативні документи зазначають їх назву, коли і ким були прийняті, чи зареєстровані у Міністерстві юстиції України). Якщо неможливо розв'язати деякі питання експерт повинен у дослідницькій частині зазначити причини відмови.

У дослідницькій частині висновку повторної експертизи зазначають причини розходжень з результатами попередніх експертиз, якщо вони були.

У третій, завершальній, частині висновки дослідження викладають у вигляді відповіді на поставлені питання у тій послідовності, у якій їх викладено у вступі. Вони повинні бути чіткими, лаконічними, не повинні допускати різноманітних тлумачень і характеристик. На кожне із поставлених запитань треба дати відповідь по суті або зазначити причину, чому це неможливо зробити.

Матеріали експертизи, не зважаючи на рівень фаховості експерта, не завжди забезпечують однозначність тверджень у висновках, що дає підстави класифікувати експертні висновки за їх підтвердженістю тобто доказовістю (рис. 13.2.).

Експертні висновки поділяють на категорично позитивні та негативні; ймовірно позитивні та негативні. Категоричні - це достовірний висновок про факт, незалежно від умов його прояву. Наприклад, це може бути факт виявлення нестачі основних засобів, які використовували під час виробництва продукції.

193

Висновки судово-бухгалтерської експертизи

Позитивний

Негативний

Категорично позитивний

Ймовірно позитивний

Категорично негативний

Ймовірно негативний

Рис. 13.2. Класифікація висновків судово-бухгалтерських експертиз за

їх доказовістю

Коли експерт не знаходить достатньо аргументів для категоричного висновку, то висновок має ймовірний характер (можливо) Наприклад, „найбільш ймовірно, що виявлена нестача утворена в період з моменту проведення попередньої інвентаризації, яка показала відповідність облікових даних фактичній наявності засобів до дати проведення інвентаризації, яка виявила факт нестачі".

Висновки про обставини справи, за якими слідчий не поставив питання і які експерт-бухгалтер приводить з власної ініціативи, подають у кінці.

У додатках до висновків експерт може подати таблиці, схеми, графіки, розрахунки та інший цифровий матеріал (всі додатки нумерують, повинні мати підпис і печатку). Висновок підписує експерт і завіряється цей підпис печаткою закладу.

Висновок експертизи, яку проводять при розгляді справи в суді, складають враховуючи:

• у вступній частині не робиться запис про попередження експерта про відповідальність за подані завідомо неправдиві покази, оскільки це робиться в протоколі судового засідання;

• якщо по питаннях, які розглядаються під час судового засідання, проводилась експертиза на досудових стадіях процесу і експерт-бухгалтер погоджується з ними, то він має право на них посилатися.

Висновок експертизи складають у двох примірниках (один подають замовникові другий залишається в архіві експертного закладу).

194

13.2. Оцінка експертного висновку

Відповідно до ст. 67 КПК України суд, прокурор, слідчий, що проводять дізнання, оцінюють докази на основі всестороннього, повного, об'єктивного розгляду всіх обставин, керуючись законом, оскільки висновок експерта не має ніяких переваг перед іншими доказами, які використовують у цій справі).

Оцінка експертного висновку складається з таких етапів.

1. Перевірка дотримання вимог законодавства при призначенні експертизи:

> чи компетентний експерт?

> чи не проведена експертиза особою, яка не має права це робити згідно з процесуальним кодексом?

> чи дотримані права учасників процесу при призначенні та проведенні експертизи?

> чи дотримано процесуальної форми складання висновку?

2. Перевірка достовірності та достатності матеріалів для проведення експертизи.

3. Оцінка наукової обґрунтованості методики проведення експертизи.

4. Перевірка й оцінка повноти висновку:

> повнота виконаних завдань;

> повнота дослідження всіх наданих матеріалів;

> повнота опису методики та результатів дослідження.

5. Визначення коректності посилань на нормативно-правові акти.

6. Визначення логічної обґрунтованості методики і результатів дослідження (на основі аналізу висновків проміжних результатів).

7. Оцінка зв'язку висновків експерта з іншими джерелами доказів.

8. Виявлення можливих помилок, неточностей і протиріч у висновку. Висновок експерта не є обов'язковим для особи, що проводить

дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Однак не погодження з ним повинно бути вмотивованим. Розглядаючи справи в апеляційному та касаційному порядку, суд також має змогу оцінювати висновок експерта.

Коли експертиза буде визнана неповною або недостатньо зрозумілою, тоді може бути призначена додаткова судово-бухгалтерська експертиза. її призначають у таких випадках:

> висновок недостатньо зрозумілий або неповний;

> слідчим (судом) перед експертом поставлено зовсім нові питання;

І

195

> звинувачений дає пояснення, які мають суттєве значення для справи. Наприклад, після ознайомлення з висновком подають нові документи, недосліджені експертом-бухгалтером. Додаткова експертиза призначається постановою слідчого, яка представляється звинуваченому. Вона може бути доручена тому самому експерту або іншому.

Повторна експертиза може призначатись, коли висновок експерта визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам. Тоді повторна експертиза доручається іншому експертові.

Запитання для самоконтролю

1. Яким вимогам повинен відповідати висновок судово-бухгалтерської експертизи?

2. Що є необов'язковим у змісті висновку судово-бухгалтерської експертизи?

3. Що є обов'язковим у змісті висновку судово-бухгалтерської експертизи?

4. В якій послідовності подають питання у висновку судово-бухгалтерської' експертизи?

5. В якій послідовності подають відповіді у висновку судово-бухгалтерської експертизи?

6. В якій частині висновку судово-бухгалтерської експертизи зазначають причини розходжень повторної експертизи з результатами попередніх експертиз?

7. В якій частині висновку судово-бухгалтерської експертизи експерт наводить інформацію про обставини справи, за якими йому не було поставлені питання?

8. Які обов'язкові реквізити повинні мати додатки до висновку судово-бухгалтерської експертизи?

9. У чому полягає відмінність висновків про судово-бухгалтерську експертизу за ухвалою суду від висновку виконаного за постановою слідчого?

196

10. Які можуть бути експертні висновки?

11. Хто оцінює висновки судово-бухгалтерської експертизи?

12. У чому полягає зміст оцінки експертного висновку?

13. Чи обов'язковим доказом є висновок судово-бухгалтерської експертизи для особи, яка проводить слідство?

14. Коли призначається додаткова експертиза?

15. В яких випадках призначається повторна експертиза?

16. Хто виконує повторну експертизу?

Література

1. Конституція України. - Харків: Парус, 2003. - 46 с.

2. Закон України „Про підприємництво" від 7 лютого 1991 року №698-ХІІ.

3. Закон України „Про ліцензування окремих видів господарської діяльності" від 1 липня 2000 року.

4. Закон України „Про патентування окремих видів підприємництва".

5. Закон України „Про судову експертизу" від 25.02.1994р. №4038-

XII.

6. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. №2658-111 (Витяг).

7. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. -№7: Судові експертизи в Україні. -416 с.

8. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджено наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5.

9. Інформаційний лист Вищого господарського суду України „Про деякі питання призначення та проведення судової експертизи у зв'язку з прийняттям Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 16 листопада 2001 року №01-8/1227.

10. Кримінальний кодекс України. Станом на 2 серпня 2004 р. - К.: „Велес", 2004. - 152 с.

197

11. Кримінально-процесуальний кодекс України. Станом на 20.05.2004 р. - К.: „Велес", 2004. - 176 с.

12. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Станом на 22.03.2004 р. - К.: „Велес", 2004. - 184 с.

13. Кодекс України про працю. Станом на 5 квітня 2004 року. - К.: „Велес", 2004. - 96 с.

14. Положення про Координаційну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 року №778.

15. Положення про експертну службу Міністерства внутрішніх справ. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року №988.

16. Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1997 року №285/7-А „Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів".

17. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740.

18. Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів. Додаток 2 до наказу Міністерства юстиції України від 15 квітня 1997 року №149/7.

19. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від 30 травня 1997 року №8.

20. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5.

21. Перелік платних послуг, які можуть надаватися підрозділами експертної служби Міністерства внутрішніх справ. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року №988.

22. Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1999 року №1432.

23. Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами. Затверджено наказом Вищого

198

арбітражного суду України, Міністерства юстиції України від 14 липня 1998 року №11/40/5.

24. Біленчук П., Романюк Б., Цимбалюк В. Та ін. Комп'ютерна злочинністю. Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002. - 240 с.

25. Калюга Є. Фінансово-господарський контроль у системі управління. К.: Центр, 2002. - 360с.

26. Камлик М. Судова бухгалтерія. Підручник. - К.: Атіка, 2003. -592 с.

27. Мумінова-Савіна Г. Судово-бухгалтерська експертиза. Навч. пос. -К.: КНЕУ, 2003.-202с.

28. Поникаров В. Судебно-бухгалтерская экспертиза. X.: Арсис, 2002. - 240 с.

29. Усач Б. Контроль і ревізія. Підруч. - К.: Знання, 2002. - 253с.

199

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА......................................................................................................................................................з

Навчальна програма і зміст дисципліни „Основи бухгалтерського

обліку та судово-бухгалтерської експертизи"...................................................................5

ЧАСТИНА ПЕРША.....................................................................................................................................9