
- •1 Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу
- •2 Теорія прями та портфельних іноземних інвестицій
- •3 Інвестиційні привабливість країни
- •4 Транснаціональні корпорації в процесі міжнародного руху капіталу
- •5 Міжнародний рух позичкового капіталу
- •6 Свфітовий ринок позичкового капіталу
- •7 Міжнародні фінансово-кредитні інститути та їх діяльність
- •8 Вільні економічні зони ретроспективний аналіз розвитку та функціонування валюти
- •9 Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні
- •1. Світовий ринок технологій
- •2 Теоретичні концепції міжнародної передачі технологій
- •3 Суть та особливості науково технічних відносин
- •4 Міжнародне технічне сприяння
- •6 Міжнародне регулювання передачі технології
- •Україна на світовому ринку технологій
- •1. Міжнародна ліквідність
- •2 Конвертування валют та його види
- •3 Теорії валютного курсу
- •4 Валютна політика
- •5 Основні принципи торгівлі валютою
- •6 Міжнародні валютно фінансові організації
- •7 Становлення валютної системи україни
- •8. Валютний ринок україни та особливості його функціонування
- •1. Способи міжнародних розрахунків
- •2 Інструменти міжнародних розрахунків
- •3 Балансування платіжного балансу
- •4 Платіжний баланс україни
- •1 Причини виникнення та розвиток інтеграційних процесів
- •2 Інструменти міжнародної економічної інтеграції
- •3 Проблеми та перспективи глобалізації економічної інтеграції
- •4 Теорія міжнародної економічної інтеграції
- •1 Передуиови та етапи становлення єс.
8 Вільні економічні зони ретроспективний аналіз розвитку та функціонування валюти
Ві́льна економі́чна зо́на (ВЕЗ) — частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності, податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм.
У своєму життєвому циклі ВЕЗ проходять 3 фази:
Розвиток – зростає приплив іноземного капіталу та збільшується експорт виробленої в зоні продукції, виробництво стає високоефективним.
Зрілість – приплив іноземних інвестицій стабілізується, експорт продукції зростає.
Спад – приплив іноземних інвестицій падає, іноземних інвесторів витискають місцеві фірми, виробничі потужності викупляють національні компанії.
Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 р. № 167 «Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні», ВЕЗ можуть бути таких типів:
зовнішньоторговельні зони — частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з її відстроченням. Метою створення цих ВЕЗ є активізація зовнішньої торгівлі (імпорт, експорт, транзит) за рахунок надання митних пільг, послуг щодо зберігання і перевалки вантажів, надання в оренду складів, приміщень для виставочної діяльності, а також послуг щодо доробки, сортування, пакетування товарів тощо.
науково-технічні зони — ВЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки через стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень, з подальшим впровадженням результатів наукових розробок у виробництво.
туристсько-рекреаційні зони — ВЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культур-ний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу
банківсько-страхові (офшорні) зони — це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів.
зони прикордонної торгівлі — частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі;
9 Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні
В Україні наявні об'єктивні й суб'єктивні чинники, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:
- залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшій співпраці, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
- нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
- повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації під час вкладання коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;
- невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об'єкти, що приватизуються;
- темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
- низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції;
- невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв'язок України з іншими країнами [2, с. 158].
Тому головне в проблемі інвестицій - їх ефективність, створення умов для вкладення в найбільш ефективні, конкурентоспроможні виробництва, що дають швидку віддачу, дозволяють максимально збільшити доходи підприємств, населення та бюджету, обмежити капіталовкладення та інші затрати, що призводять до розбазарювання ресурсів та посилення інфляції. Тобто необхідно вжити усіх заходів для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Так, із метою збільшення надходжень обсягів іноземних інвестицій запроваджено відповідні механізми: угоди про розподіл продукції, концесії, лізингові операції, створення спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.
Отже, у даній ситуації вирішальна роль належить державній політиці щодо іноземних інвестицій, що полягає співпраці з іноземними інвесторами, сприянні залученню капіталу, а також у контролі за станом ринку, регулюванні економічної, політичної та соціальної діяльності.
№ 8 міжнародний науково-технічний обмін