4 Платіжний баланс україни

Платіжний баланс — це структура макроекономічних показників, яка відображає результати зовнішньоекономічної діяльності держави за відповідний період та джерела її фінансування.

Термін «платіжний баланс» здебільшого асоціюється з потоками товарів та послуг, тобто з торговельним балансом. Однак зовнішньоекономічні зв'язки більш диференційовані. Вони відображаються цілою системою рахунків, що охоплюють усі надходження з-за кордону та платежі за кордон. Переказ заробітної плати працюючих за кордоном родичам на батьківщину, різного типу трансферти (безоплатні надходження та видатки), переливи та накопичення капіталів, зміни міждержавної взаємозаборгованості тощо — все це і є складовими платіжного балансу країни.

Стан платіжного балансу держави є одним із базових показників для визначення напрямів політики валютного регулювання. Він значною мірою характеризує міжнародні економічні позиції держави, дає уявлення про її фінансові можливості та потреби в кредитах зарубіжних фінансових організацій, зокрема в позиках МВФ.

Визначення правильних підходів до регулювання платіжного балансу, способів покриття його дефіциту, стратегії використання резервів сприяє підвищенню валютної ліквідності України, що є одним із визначальних факторів збереження та розвитку її державності.

У платіжному балансі фіксуються всі операції між резидентами та нерезидентами держави, за якими потоки товарів та капіталів перетинають кордони економічної територіїУкраїни.

Операції платіжного балансу — це рух економічних цінностей, що відображає створення, зміну, обмін, безплатне передавання або втрату економічних цінностей.

Суть операцій платіжного балансу полягає в зміні права власності на реальні ресурси. Це можуть бути операції, пов'язані з експортом товарів, послуг, рухом трудових ресурсів, капіталу, з фінансовими вимогами і зобов'язаннями.

5

Платіжний баланс будь-якої країни підлягає процесу безпере-рвного коригування. Необхідність коригування пояснюється впливом на платіжний баланс різних економічних факторів, які були розглянуті вище.

Платіжний баланс є одним із об’єктів державного регулюван-ня. Це обумовлено такими причинами:

• нерівноваженістю платіжного балансу, що проявляється у значному дефіциті в одних країнах і значному активному сальдо в інших;

• після відміни золотого стандарту в 30-х роках ХХ ст. сти-хійний механізм вирівнювання платіжного балансу шляхом ціно-вого регулювання діє дуже слабо. Тому вирівнювання платіжного балансу потребує цілеспрямованих державних заходів;

• в умовах глобалізації господарських зв’язків зросло значен-ня платіжного балансу в системі державного регулювання еко-номіки. Його врівноваження входить до основних завдань еконо-мічної політики держави поряд із забезпеченням темпів економічного зростання, стримуванням інфляції та безробіття.

Матеріальна основа регулювання платіжного балансу:

• офіційні золотовалютні резерви;

• національний дохід, що перерозподіляється через державний бюджет;

• пряма участь держави в міжнародних економічних відноси-нах як експортера капіталів, кредитора, гаранта, позичальника;

• регламентація зовнішньоекономічних операцій за допомо-гою нормативних актів та органів державного контролю.

Заходами регулювання платіжного балансу з метою стимулю-вання експорту, стримування імпорту товарів, залучення інозем-них капіталів, обмеження вивезення капіталів країн з дефіцитним платіжним балансом є:

• Дефляційна політика — спрямована на скорочення внут-рішнього попиту шляхом зменшення дефіциту бюджету; зміни облікової ставки центрального банку; введенням кредитних об-межень; установленням меж зростання грошової маси.

• Девальвація — зниження курсу національної валюти спря-мовано на стимулювання експорту і обмеження імпорту товарів.

• Валютні обмеження — включають блокування валютної виручки експортерів, ліцензування продажу іноземної валюти імпортерам, скупчення валютних операцій в уповноважених бан-ках.

• Фінансова і грошово-кредитна політика — полягає у ви-користанні бюджетних субсидій експортерам, протекціоністсь-кому підвищенні імпортних мит, відміні податку з процента, що виплачується іноземним держателям цінних паперів.

№ 11 сутність та особливості міжнародної економічної інтеграції