
- •Автоматизація виробничих процесів
- •Виробничих процесів методичні вказівки для виконання самостійної роботи
- •6.051701 – Харчові технології та інженерія
- •Задачі самостійної роботи
- •Методика збору матеріалів для виконання самостійної роботи
- •Завдання на самостійну роботу
- •Зміст самостійної роботи Вступ.
- •Характеристика об’єкту автоматизації.
- •Обґрунтування необхідності автоматизації.
- •Вимоги до системи автоматизації.
- •Технологічні вимоги до системи автоматичного управління автоклавом періодичної дії.
- •Побудова моделі об’єкту управління.
- •Побудова алгоритму функціонування.
- •Розробка алгоритму управління.
- •Розробка функціонально-технологічної схеми автоматизації об'єкту управління.
- •Вибір принципу регулювання та розробка структурної схеми автоматизації об’єкта управління.
- •Класифікація автоматичної системи управління.
- •Вибір закону регулювання та типу регулятора.
- •Висновки.
- •Література
- •Правила виконання текстової та графічної частин самостійної роботи
- •Текстова частина
- •Графічна частина
- •Кафедра прикладної інженерії
- •051701 – Харчові технології і інженері
- •20305, М. Умань. Вул. Інститутська, 4.
Побудова алгоритму функціонування.
Алгоритм функціонування це сукупність вказівок які регламентують правильність виконання технологічного процесу і включає в себе операції по підготовці, включення об’єкта в роботу, по підтримці основних технологічних параметрів в необхідних межах.
Алгоритм функціонування вибраного об’єкту і його блок-схема розробляються на основі технології виробництва (або обробки) заданого продукту, вибраного технологічного обладнання і переліку основних параметрів що характеризують даний технологічний процес.
П
обудова
алгоритму функціонування складається
з побудови блок–схеми та опису
функціонування об’єкту.
Приклад блок–схеми алгоритму функціонування зображено на рисунку 3.
Розробка алгоритму управління.
Алгоритм управління – це сукупність приписів, що визначають характер керуючих впливів на об'єкт з метою здійснення ним заданого алгоритму функціонування з урахуванням динамічних властивостей систем, він включає в себе сукупність команд з указанням позицій для кожної команди згідно схеми автоматизації. Алгоритм управління включає команди по управлінню послідовністю протікання процесу (пуск, зупинка, включення, виключення) та його напрямком, а також команди управління режимами процесу (контроль, вимірювання, регулювання, порівнювання тощо).
Алгоритм управління розробляється на основі алгоритму функціонування і включає в себе схему та опис алгоритму управління об’єктом.
Приклад блок–схеми алгоритму управління зображено на рисунку 4.
Розробка функціонально-технологічної схеми автоматизації об'єкту управління.
Функціонально-технологічна схема автоматизації (ФТСА) це схема, на якій за допомогою умовних позначень зображують органи управління, прилади і засоби автоматизації і зв'язки між ними, які визначають в цілому принципи побудови системи автоматичного контролю і управління об'єктом.
У процесі розробки ФТС на основі аналізу умов роботи технологічного обладнання і агрегатів необхідно вирішити наступні основні питання:
1) визначити оптимальний об'єм (рівень) автоматизації технологічного процесу;
2) визначити групи автоматично керованого технологічного обладнання (приводів механізмів, запірних органів і т.п.), що входять в локальні контури автоматичного управління;
3) визначити об'єми автоматичних захистів і блокувань технологічних агрегатів і установок;
4) вибрати основні технічні засоби автоматизації, що найбільш повно відповідають вимогам і умовам роботи об'єкта;
5) визначити місця розташування приладів і апаратури на щитах і пультах центральних пунктів управління, диспетчерських пунктів, безпосередньо у агрегатів і т. п.
Системи автоматизації технологічних процесів потрібно будувати на базі засобів автоматизації які випускаються серійно.
Функціонально-технологічна схема автоматизації об’єкту управління приводиться у графічній частині роботи.
Вибір принципу регулювання та розробка структурної схеми автоматизації об’єкта управління.
В основі побудови систем автоматичного управління лежать три фундаментальних принципи: розімкненого управління (регулювання); управління по збуренню і управління по відхиленню (по помилці).
П
ринцип
розімкненого управління
полягає в тому, що
алгоритми управління
виробляються тільки на основі заданого
алгоритму функціонування і не контролюються
іншими чинниками–збуреннями
або вихідними координатами системи
(рис.5). Схема системи в цьому випадку
має вигляд
розімкненого кола, в якому основний
вплив передається від вхідного (задаючого)
елемента ЗПр
до вихідного ОУ
(об'єкту). Основним недоліком його є
те, що зв'язок між у
і х
в розімкнених
системах забезпечується тільки
конструкцією і підбором фізичних
закономірностей, діючих
у
всіх елементах. На цьому принципі
побудовані
всі системи сигналізації, захисту,
контролю, блокування.
Ряд пристроїв, що застосовуються в автоматиці, є елементами з управлінням по розімкненому колу (перемикачі, реле, логічні елементи, деякі перетворювачі, підсилювачі, лічильні елементи, що виконують операції диференціювання, інтегрування і т.п.
Принцип управління по збуренню. Суть його в наступному: для компенсації шкідливого впливу якого-небудь збурення f необхідно виміряти це збурення і в залежності від результатів вимірювання здійснити керуючий вплив на об'єкт, забезпечуючи зміну керованої величини згідно з необхідним законом або підтримку її на заданому рівні.
Д
ля
реалізації цього принципу в склад САУ
повинні
входити (рис. 6): чутливий елемент ЧЕ
і виконавчий елемент (ВЕ). Між чутливим
і виконавчим елементами можуть бути
різні проміжні елементи ПЕ
(підсилювачі, перетворювачі і т.п.).
Правильно сконструйований регулятор, працюючий за цим принципом, забезпечує незалежність (інваріантність) керованої величини у від впливу f.
П
ринцип
управління
по відхиленню. Як
відомо, основна задача будь-якої
автоматичної системи управління
полягає у виконанні рівності g(t)=у(t)
з тією або іншою
мірою
точності, т. б. при
роботі
машин або виконанні технологічного
процесу виникає відхилення є(t) = g(t)–у(t).
При
ідеальній роботі
САУ
є(t)=0 для всіх моментів
часу. Для реальних систем при
є(t) ≠ 0
задача може
полягати лише в зменшенні
цього відхилення до допустимого значення.
Суть управління по відхиленню полягає в тому, що тим або іншим шляхом визначається є(t) і в залежності від величини і знаку цього відхилення здійснюється керуючий вплив, що зводить помилку до нуля (в реальних САУ – до допустимого значення). У загальному випадку такі системи повинні мати задаючий, чутливий і порівнюючий елементи (рис. 7).
Важливою перевагою САУ по відхиленню є відсутність жорстких вимог до стабільності характеристик елементів регулятора і об'єкта, істотним недоліком схильність до коливань, що значно ускладнює розрахунок таких систем. Тому зараз створюються комбіновані системи, що використовують два останні принципи одночасно. Наступним етапом розробки системи автоматизації є розробка структурної схеми САУ.
Структурна схема автоматичної системи управління – це графічне зображення об’єкту управління та системи управління (СУ) з указанням відповідних зв’язків між ними. В процесі розробки структурної схеми АСУ необхідно вияснити взаємозв’язки між об’єктом управління і СУ, а саме: вихідні параметри об’єкта які характеризують кількісні та якісні показники функціонування; якими параметрами буде керувати СУ; які параметри необхідно контролювати з метою отримання інформації яка необхідна для прийняття рішення.
При побудові структурної схеми використовуються буквені та графічні позначення. Використання буквених позначень носить довільний характер, тому під схемою або в тексті опису схеми необхідно навести розшифровку використаних буквених позначень. Приклад побудови структурної схеми автоматичної релейної системи управління рівнем води в баштовій водокачці приведений на рисунку 8.