Глава 18 страхування кредитних ризиків
Страхування товарного кредиту за кордоном почало роз-виватися на початку 50-х років ХХ ст. як спосіб захисту від не-передбачених безнадійних боргів або як засіб, що дозволяє уникнути цих втрат, попередивши їх. Крім захисту і своєчас-ного інформування, страхування кредиту підтримує дис-ципліну, здійснюючи постійний контроль за кредитом і поліпшуючи режим обігу фінансових коштів, а також дає мож-ливість вивільняти значні фінансові ресурси.
У процесі обігу товарів часто виникає ситуація, коли поку-пець не може відразу розрахуватися з постачальником. Пере-важна більшість комерційних справ за кордоном здійснюється на умовах кредитування – відстрочки платежу. У зарубіжній практиці такий кредит називають товарним, торговельним або внутрішнім кредитом, тому що мова йде про кредити усере-дині країни, на відміну від експортних.
Основною метою страхування внутрішнього кредиту є по-повнення у певний термін усього або частини капіталу, якщо клієнт, який одержав кредит, не в змозі оплатити їх через не-платоспроможність. Багато компаній воліють убезпечити себе від можливої неплатоспроможності покупців укладанням договору кредитного страхування.
Об’єктом страхування, таким чином, є дебіторська забор-гованість продавця. Поняття страхового тарифу не існує. Кож-на пропозиція оцінюється залежно від досвіду страховика.
Страхові компанії, які спеціалізуються на страхуванні кредитів за кордоном, надають гарантії тільки на основі всього обігу. Початковий термін складає три роки, поновлення мож-ливе кожний раз на 12 місяців. Покриття – у відсотках, зви-чайно 85% від втрат.
Премія розраховується у відсотках до застрахованого обороту. Квартальні депозитні премії виплачуються авансом із щорічним перерахунком після подачі декларації про застрахо-ваний оборот за попередні 12 місяців. Кредитні ліміти, що пе-ревищують погоджені, підлягають схваленню гарантом.
Н.І.Машина МІЖНАРОДНЕ СТРАХУВАННЯ_____________________
У міжнародній практиці до неплатоспроможності відно-ситься будь-яка дія, розпочата судом або власником поліса:
• покупець оголошений банкрутом відповідно до рішен-ня суду;
• судом встановлені порядок або угода про врегулювання платежів;
• заснування довірчої власності або інше врегулювання зроблене покупцем на корпеть його кредиторів;
• діє постанова суду про припинення діяльності компанії покупця;
• покупцем прийнято рішення про добровільне припинення діяльності;
• компроміс або угоди зв’язують дії покупців і всіх його кредиторів;
• для забезпечення інтересів власників боргових зо-бов’язань та інших кредиторів покупця призначений управляючий майна.
Основні принципи страхування внутрішнього кредиту зводяться до наступного:
• страховики не гарантують виплати боргу до певної да-ти: вони виплачують компенсацию внаслідок доведено! неплатоспроможності або банкрутства дебітора. Ком-пенсація звичайно складає від 75 до 90% визнаних втрат у межах суми кредитування. Решта відповідає франшизі, що покривається власником поліса;
• дане страхування не покриває фінансового кредиту;
• продажі асоційованим або дочірнім компаніям, урядо-вим установам, націоналізованим підприємствам і дер-жавним органам вилучаються зі сфери дії страхування;
• власник поліса повинен постійно виявляти розумну обережність при наданні кредиту покупцю і стягненні наданих у кредит коштів;
• тривалою неплатоспроможністю вважається неповер-нення визначеної умовами договору суми боргу в період до 90 днів після встановленого терміну, а у разі пролонгації договору - по закінченні періоду в 90 днів після закінчення нового терміну;