- •1. Дайте визначення предмету „Історія України”, вкажіть на його методологічні принципи, джерела та значення його вивчення у вищій школі.
- •2) Розкрийте суть основних історіософських концепцій щодо походження та часу виникнення українського народу. Яка з них, на вашу думку, найбільш достовірна? Аргументуйте.
- •3 Розкрийте зміст поняття "історико-етнографічний регіон". Назвіть причини та етапи формування історико-етиографічних регіонів на території України.
- •4. Які ви знаєте гіпотези шодо походження назв "Русь" та "Україна"? Як в українській історіографії висвітлюються проблеми етнічного походження
- •5. Назвіть етнополітичний аспект литовської експансії на українські землі. Чи
- •7. Дайте характеристику етнополітики козацько-гетьманської держави. Які факти свідчили про посилення "російського фактору''''''''?
- •8. Проаналізуйте процес обмеження та остаточної лікзідації царськимським урядом автономії України (друга половина XVII- XVIII ст..) Виділіть етнополітичний аспект цієї проблеми.
- •15. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?
- •16. Дайте характеристаку діяльності Української Центральної Ради у боротьбі за відродження української держави. Визначте етнополітичний аспект цієї діяльності.
- •17.Історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України. Еволюція українського державотворення в 1917-1920рр.
- •19. Охарактеризуйте плани і політику сусідніх держав щодо України напередодні та початку Другої світової війни.
- •20 Охарактеризуйте процес „радянізації” на Західній Україні після включення її до складу срср та урср. Як оцінюються ці подцї в історичній літературі?
- •25 Конституційний процес, реорганізація вищих органів управління та місцевого самоврядування України.
- •27. Проаналізуйте проблеми взаємовідносин України та Росії в історичній ретроспективі і сьогодні.
- •28 . В чому ви вбачаєте здобутки та прорахунки української дипломатії у
- •29. З якою метою розпочався процес політичного реформування Української держави на початку XXI гг..? Які ви "знаєте пропозиції щодо внесення змін до діючої Конституції України 1996 р.?
- •16 Квітня 2000р. Відбувся Всеукраїнський референ-дум за народною Ініціативою.
- •32. Дайте характеристику польсько-литовським уніям та визначте їх значення для соціального розвитку України.
- •33.С тановище української соціальної структури в добу національної революції середини XVII ст. Та соціальну модернізацію України в складі Російської та Австрійської імперій в кінці XVIII-початку xXст.
- •94% Селянських господарств після реформи мали наділи недостатні для ведення повноцінного господарства.
- •44. Охарактеризуйте політико-ідеологічні і культурні процеси з Україні в перші післявоєнні десятиріччя 1945 - 1964 рр. Визначте суть та наслідки - для України хрущовської "відлиги".
- •49.Дайте характеристику соц.Політики Української держави
- •50 Охарактеризуйте розвиток освіти за часів Київської Русі та Гетьманщини.Які національні риси вона мала?
- •51. Наслідки Берестейської унії у духовній сфері
- •Вопрос 51
- •53. Освітянські реформи 19 ст.
- •54. Проаналізуйте становище освіти у період цр і Гетьманаду.
- •56. Проаналізуйте розвиток української освіти у радянські часи. Яку роль відігравало запровадження системи загальної середньої освіти у 70-х роках XX ст..
- •59.Визначте пріорітетні напрямки наукової, освітньої, промислової політики України після проголошення незалежності
- •60. Розкрийте суть, періодизацію та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції для українського суспільства.
Відповіді
1. Дайте визначення предмету „Історія України”, вкажіть на його методологічні принципи, джерела та значення його вивчення у вищій школі.
Історія Укр як предмет – складова світової історії, є об’єктивним відображенням навколишнього світу, оскільки спирається на об’єктивні факти.
Специфіка предмету – історія акумулює точні, природничі науки, філософські знання та мистецтво.Предмет вивчення ІУ – об’єктивні закономірності розвитку укр. народу, історія його діяльності у політичній та соціально-економічній сфері. Методологія історичної науки в цілому та ІУ зокрема включає в себе теорію пізнання історичного процесу, сукупність пізнавальних принципів та дослідницьких методів, які реалізуються в практиці історичного пізнання. Основне джерело методології – спостереження. Методологія спирається на 2 принципи: принцип історизму – явища розглядаються від моменту виникнення до моменту вивчення ; принцип об’єктивності – суспільні явища розкриваються через економічні (матеріальні) чинники, які не залежать від волі та свідомості окремих осіб. Зазначені вище принципи реалізуються через науково-дослідницькі методи: історичний – явище досліджується на всіх стадіях розвитку; логічний – явище аналізується на кінцевій стадії розвитку; порівняльно-історичний – зіставляються різні стадії розвитку явища;
ретроспективний – вивчення минулого за більш пізніми ступенями його розвитку.
Історія не може використовувати експеримент, тому вводить понятття історичних джерел – носіїв інформації: археологічні пам’ятки літописи, хроніки, сказання архівні матеріали
періодичні видання., монографії, мемуарна література
з поч. XXI ст. – інтернет.
Значення вивчення ІУ у вищій школі
Вища освіта передбачає вивчення не лише спеціальних, а й загальноосвітніх дисциплін. Університетський курс історії України систематизує знанння шкільного курсу, робить певні висновки та узагальнення, розглядаючи окремий аспект розвитку людства на протязі усього історичного процесу.
Будь-який спеціаліст є не в останню чергу громадянином. Знання історії власного народу, своєї батьківщини – неабиякий чинник у формуванні самосвідомості особи, вихованні патріотизму та національної гідності. Історичний досвід українського народу зокрема і світу в цілому розширює світогляд і підвищує загальну ерудицію. Без знання історії важко вірно зорієнтуватися у подіях сучасних, у сфері політичній, економічній, соціальній. Першопричини і пояснення усіх сучасних подій можна віднайти у подіях минулих. Знання історії дозволяє адекватно оцінити сучасні події та передбачити їх можливі наслідки, проаналізувавши аналогічні факти на базі історичного досвіду та сьогоднішніх обставин і умов, оскільки історія, як правило, повторюється.
Дуже важливим є об’єктивний підхід до викладання історії, оскільки невірно трактовані окремі історичні явища можуть викривити світосприйняття особи в цілому.
Фахівець будь-якої галузі працюватиме на користь собі та суспільству за умови гармонійного розвитку його особистості, усвідомлення себе як повноправного громадянина, активного учасника історичного поступу своєї країни, буде здатним достойно представити свою країну за кордоном, якщо сам усвідомлюватиме значимість батьківщини, ї місце на міжнародній арені, а це можливо лише за знання історії вітчизни.