2.2.4. Теп генерального плану Розділ 3. Архітектурне вирішення

3.1 Характеристика технологічного чи функціонального процесу

Сукупність всіх функцій мультимедійного інформаційного центру визначає його розміри, форму і об’єм. Так як даний об’єкт є громадською будівлею в ньому постійно знаходяться дві групи людей – персонал та відвідувачі. Проектування будівлі велось з розрахунком максимально забезпечити потреби кожної з цих двох груп. Також було забезпечено зручні комунікації, для можливості швидкого пересування по об’єкту: прямий вхід з території підземної автостоянки, ліфтовий хол, що обслуговує 6 поверхів, широкі парадні сходи, для інвалідів передбачені пандуси і розширені ліфти.

Будівля являє собою 2 еліптичних в плані об’єма, які виходять із спільного центра, який являється домінантою. Площі кожного поверху розбиті на приміщення, що виконують свої необхідні функції. Крім основних в комплекс включено ще багато другорядних функціональних груп, як, наприклад, підприємство громадського харчування, виставкова галерея, для яки також були забезпечені всі необхідні зв’язки. Технічні та обслуговуючі приміщення винесені в окремі групи і в основному розташовані в підвальному та на 6 поверхах. За рахунок змінної поверховості в різних частинах будівлі передбачені відкриті тераси на рівні 2го та 3го поверху в теплі пори року вони можуть слугувати своєрідною рекреаційною зоною для персоналу та відвідувачів центру.

3.2 Об’ємно-планувальне рішення

Основні фактори, що були взяті до уваги при розробці об’ємно - планувального вирішення будівлі :

- місце розташування та габарити ділянки;

• існуючий ландшафт з його складним рельєфом та існуючим озелененням;

• умови зорового сприйняття будівлі (трикутник видимості);

• розміщення існуючих будівель та споруд;

• наявність існуючих інженерних комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення);

• система транспортних та пішохідних шляхів;

• орієнтація ділянки по сторонах світу.

Мультимедійний інформаційний центр має наступні складові:

• Адміністративну зону

Винесена окремим триповерховим об’ємом в північній частині ділянки. Включає в себе набір приміщень необхідних для управління даним об’єктом.

• Інформаційно-освітню зону

Основні зали медіатек, презентаційні та конференц зали. Приміщення даної зони розміщуються в основному на третьому, четвертому і п’ятому поверхах.

• Науково-дослідницьку зону

Включає в себе дослідницькі лабораторії, виробничі майстерні, офісні приміщення та проектні кабінети. Приміщення розміщуються на другому та шостому поверхах.

• Виставкову зону

Велика виставкова зала, розміщується вздовж другого поверху на критій нависаючій терасі. Забезпечує проведення виставок на території центру.

• Зону торгівлі

Три приміщення магазинів, розміщені на першому поверсі не сполучені з іншими приміщеннями, вхід в них здійснюється з вулиці.

• Підприємство громадського харчування

Кафе на 50 місць. Загрузочна і комори розміщені на першому поверсі, запроектований підйомник і окрема сходова клітка. На другому поверсі розташовані виробничі приміщення і зал кафе.

А також обслуговуючі приміщення. Вздовж коридорів розміщуються рекреації, які разом із відкритими літніми терасами служать для відпочинку відвідувачів.

Заходи для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Основні входи до будинку мають зручні підходи та оптимальні розміри, які враховують можливості всіх розрахункових категорій відвідувачів.

Усі входи захищені від атмосферних опадів та обладнані пандусами з ухилом 1:12 – 1:20 і огорожею, що забезпечує безпечне пересування усіх категорій населення. Перед пандусами влаштовані площадки розміром не менше 1 м х 2,5 м з дренажем.

Міжповерхове сполучення мало мобільних відвідувачів здійснюється за допомогою ліфтів.

Для обслуговування даної групи населення запроектований спеціальний зал медіатеки з відповідним обладнанням і розмішенням робочих місць.

3.3 Описання прийнятого рішення та його обґрунтування

Метою проекту було створення середовища, в якому людина могла б отримати вільний доступ до всієї необхідної для неї інформації , і це середовище , одночасно повинне бути максимально комфортним, що потребує додаткових приміщень. Обслуговування і управління даним об’єктом є доволі складний процес, і для його забезпечення необхідний також набір спеціалізованих приміщень. Містобудівні умови і обмеження, невеликі розміри ділянки примушують розвивати об’єм будівлі у вертикальному напрямку. Всі ці фактори були враховані і реалізовані в даному проекті і є обґрунтуванням прийнятого рішення.

3.4 Архітектурно-художнє рішення будівлі

Будівля мультимедійного інформаційного центру виконана у стилі Хай-тек.

Об’єкт розташовується на ділянці, навколо якої існує щільна периметральна забудова , яка в значній мірі вплинула на його розміри і розташування. Мультимедійний інформаційний центр являє собою два еліптичні в плані об’єми, які об’єднані спільною центральною частиною, яка являється архітектурною домінантою і в ній розміщені центральні входи .

Перший поверх будівлі не є суцільним, а складається з трьох частин розділених між собою проходами. Другий поверх є більшим по площі і підтримується колонами.

Образ об’єкту свідомо будувався на принципі контрасту з навколишньою забудовою, але, одночасно будівля є співрозмірною, і за рахунок примикання на рівні другого поверху до готелю «Україна», вона розглядається комплексно.

Досить важливим фактором впливу на архітектурно-художній задум при проектуванні об’єкту було слідування природі, що виявлялося у вивченні та застосуванні механізмів гармонізації живого середовища: симетрії-асиметрії, пропорцій, ритмів, тектоніки, світлових та кольорових співвідношень, а також проявлення властивостей форм живої природи, що естетично засвоїлися в архітектурі, таких, як живописність, мальовничість (барвистість), життєрадісність, фізична легкість, прозорість, невимушеність, структурність, психологічна надійність тощо.

Єдність засобів гармонізації архітектурної форми заключається також в принципі сумісності функцій (основа взаємодії елементів (полімеризація)) та принципі зосередження функцій (інтеграція всіх функцій системи, що направлена на підтримку основної функції).

Даний об’єкт розглядається як єдина ситема (живий організм), елементи якої взаємодіють між собою конструктивно, функціонально, композиційно та просторово. Такий ефект досягається за допомогою деяких засобів архітектури, а саме: повторення єдиного мотиву в архітектурному вирішенні всіх складових ансамблю; органічна подібність форм елементів системи; поєднання їх не лише зорово, але й конструктивно.

Основний закон композиції – єдність і цілісність задуму. Необхідним є досягнення гармонії форм та просторів, які пристосовані не тільки для споглядання ззовні, але й для безпосереднього комфортного їх використання людиною. Основним шляхом досягнення цілісності та єдності композиції є підпорядкування елементів, виділення головного та другорядного, а також внутрішня рівновага елементів, що утворюють цю композицію.

Необхідно враховувати об’єктивний та суб’єктивний фактори впливу на процес проектування. Об’єктивний фактор – це зміст, який втілює автор в матеріалі мистецтва, зумовлений реальною дійсністю, так як архітектор безпосередньо пов’язаний із суспільством, в якому живе, залежний від матеріалів, які він застосовує, від їх властивостей, від особливостей природного середовища. Суб’єктивний фактор – полягає в проявленні власних індивідуальних творчих здібностей архітектора, в композиції відтворюються власні почуття, емоції, уявлення про форму, яка створюється.

3.5 ТЕП до будівлі