
- •§ 1. Поняття, види та система слідчих дій
- •§ 2. Загальні умови провадження слідчих дій
- •§ 3. Допит
- •§ 3. Допит
- •§ 4. Очна ставка
- •§ 5. Пред'явлення для впізнання
- •§ 6. Обшук і виїмка
- •§ 7. Огляд, освідування
- •§ 8. Відтворення обстановки і обставин події
- •§ 9. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- •§ 10. Призначення та проведення судової експертизи
§ 4. Очна ставка
Очна ставка — це одночасний допит у присутності один одного двох раніше допитаних осіб про обставини, відносно яких вони дали суперечливі показання (ст. 172 КПК).
Закон містить три обов'язкові умови для провадження очної ставки: 1) очна ставка може бути проведена між двома особами; 2) вони повинні бути заздалегідь допитані; 3) згідно з протоколами допитів у їх показаннях знайдені суперечності. До основних цілей очної ставки належать усунення суттєвих суперечностей у показаннях двох раніше допитаних осіб, з'ясування їх причин, подолання помилок, викриття неправди; до додаткових — перевірка слідчих версій, отримання нових доказів по справі.
Очна ставка проводиться без попереднього винесення про це постанови. Вона може бути проведена слідчим між будь-якими особами, які раніше були допитані: свідками, потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими, експертами (наприклад, при суперечливих показаннях, що пояснюють результати експертизи), між обвинуваченим (підозрюваним) і потерпілим, обвинуваченим (підозрюваним) і свідком, потерпілим і свідком.
Про проведення очної ставки можуть також клопотати учасники процесу: обвинувачений (підозрюваний), його захисник, потерпілий, його представник. Закон не зобов'язує слідчого провести очну ставку, а надає йому таке право. Проте при вирішенні питання про задоволення клопотання обвинуваченого про провадження очної ставки слідчий повинен враховувати міжнародно-правовий стандарт, сформульований у п. 3 «d» ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суттю якого є переважне право на очну ставку при клопотанні про це з боку обвинуваченого.
Закон не указує, які саме суперечності в показаннях двох раніше допитаних осіб повинні бути усунуті. Рішення цього питання належить до компетенції слідчого. Проте слід враховувати суттєвість суперечностей, що є в показаннях допитаних: їх здатність вплинути на повноту, всебічність і об'єктивність встановлення обставин, що входять до предмета доказування, або на правильність оцінки доказів.
Процесуальний порядок проведення очної ставки передбачений ст. 173 КПК. Маючи всі риси допиту, очна ставка водночас характеризується певною специфікою, яка обумовлюється участю в цій слідчій дії двох допитуваних, а також спірним характером питань, що розглядаються під час неї, що і створює складнішу психологічну атмосферу, ніж при допиті однієї особи.
Викликаним на очну ставку особам пропонується по черзі дати показання про ті обставини, для з'ясування яких і проводиться слідча дія. Черговість надання показань, а також черговість запитань, що ставляться, визначається особою, що проводить слідчу дію, з урахуванням обставин кримінальної справи.
Першим допитується той з викликаних на очну ставку, хто на переконання слідчого дає правдиві показання. Послідовність запитань, що ставляться, як і пред'явлення (в окремих випадках) речових доказів, повинні бути сплановані наперед. З дозволу слідчого особи, викликані на очну ставку, можуть ставити запитання одна одній.
Практика виробила дві форми складання протоколу очної ставки. Перша форма — коли запитання і відповіді записуються в рядок, у тій послідовності і черговості, як вони давалися. Друга — коли кожна сторінка протоколу вертикальною рискою розділяється на дві рівні частини, в яких відповідно записуються запитання і відповіді на них першого і другого допитуваних. Такий порядок складання протоколу очної ставки допомагає іноді уникнути можливої відмови одного з допитуваних від підписання протоколу, що містить показання другого допитуваного, з якими перший не згоден. У такому разі кожний з допитуваних підписує тільки ту частину сторінки, де містяться його особисті показання.