3.Не претендуючи на вичерпність можна виділити наступні основні типи конфліктів, у залежності від тих чи інших критеріїв.

За соціальним складом учасників конфлікту розрізняють:

• внутрішньоособистісні (інтраперсональні) конфлікти;

• міжособистісні (інтерперсональні) конфлікти;

• групові (інтра – та інтергрупові) конфлікти;

• організаційні (інтра – та інтерорганізаційні) конфлікти;

• міждержавні конфлікти.

За предметом конфлікти поділяють на:

• економічні;

• політичні;

• національні;

• етнічні;

• сімейні;

• трудові;

• психологічні;

• емоційні;

• моральні.

Залежно від наслідків існують конструктивні (позитивні) і деструктивні (негативні) конфлікти.

Залежно від зони поширення конфлікту розрізняють локальні, регіональні й глобальні конфлікти.

Залежно від «знака» конфлікту розрізняють:

• конфлікти «плюс - плюс» - їх розв’язання пов’язане з двома сприятлими (позитивними) альтернативами;

• конфлікти «мінус-мінус» - їх розв’язання пов’язане лише з негативними альтенативами;

• конфлікти «плюс-мінус» - у них присутній і позитивний, і негативний варіант розв’язання проблеми.

Залежно від ступеня реальності конфлікту розрізняють:

• хибний конфлікт - ситуація, яка сприймається суб’єктом як конфліктна, проте такою насправді не є;

• потенційний конфлікт – існують реальні підстави для виникнення конфлікту, проте жодна із сторін (або одна сторона) ще не усвідомлюють ситуації як конфліктної;

• справжній конфлікт – реально існуюча конфліктна ситуація, яка вже виявилася у зіткненні сторін. Цей конфлікт, у свою чергу, представлений:

• конструктивними конфліктами, що виникають на основі реально існуючих протиріч;

• випадковими конфліктами, що виникли в результаті випадкового збігу обставин;

• зміщеними конфліктами, що виникають з причин, які приховані від учасників конфлікту і пов’язуються ними з іншими причинами;

• неправильно приписаними конфліктами, суб’єктами яких є насправді ті, хто знаходяться за «кулісами» протиборства;

• емоційні конфлікти – такі конфлікти, що тримаються лише на мотиві (почуттях антипатії та ворожості), оскільки предмет конфлікту фактично відсутній. Їх джерелом може бути недовіра, що ґрунтується на досвіді минулих взаємодій.

У системі управління конфлікти існують у двох різновидах: вертикальн і та горизонтальні.

За причинами, що породжують конфлікти, розрізняють: конфлікти ролей, конфлікти бажань та конфлікти цінностей і норм поведінки.

За цілями, які обстоюють протилежні сторони, можна говорити про конфлікти, що переслідують цілі: особисті, групові, суспільні.

Заняття 7. Типологізація конфліктів

1. Підстави для виділення типів конфліктів.

2. Типологізація конфліктів у сучасній науці.

3. Основні типи конфліктів.

РЕФЕРАТИ

Типологізація конфліктів у роботах … (на вибір студентів).

ЛІТЕРАТУРА

1. Бандурко А. М.. Друзь В. А. Конфликтология: Учебное пособие. – Харьков, 1997.

2. Ворожейкин Й. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология: Учебник. - Москва: ИНФРА-НОРМА, 2004. - 240 с.

3. Ємельянченко Л. М., Петюх В. М., Торгова Л. В. Гриненок А. М. Конфліктологія: навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2003.

4. Конфліктологія: Навчальний посібник / За ред. М. П. Гетьманчука. П. П. Ткачука. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 326 с.

5. Конфликтология: Учебник / Под. ред. А. С. Камарина. - Санкт-Петербург, 2000.

6. Лукьянченко Н. Д., Бунтовская Л. Л. Конфликтология: Учебнок пособие. – Донецк, 2002.

7. Орлянський В. С. Конфліктологія. Навчальний посібник. – Київ: Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.

8. Пірен М. І. Конфліктологія: Підручник. – Київ: МАУП, 2007. – 360 с.

9. Тихомирова Є. Б., Постоловський С. Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 240 с.

10. Цюрупа М. В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2009. – 192 с.