Матеріали для самоконтролю а. Питання для самоконтролю:

1. Які центри походження і різноманітності культурних рослин встановив М.І.Вавілов?

2. Яке значення для селекції мало встановлення центрів походжен­ня і різноманітності культурних рослин?

3. З чим пов'язані райони одомашнення і походження порід свій­ських тварин?

4. Які види ссавців були одомашнені людиною? Хто були їх предки?

5. Які види птахів одомашнила людина? Хто були їх предки?

6. Які види свійських комах вам відомі?

7. Які основні напрями селекції собаки свійського, коня, великої рогатої худоби, курей?

8. Чому центри стародавнього землеробства і походження куль­турних рослин, зазвичай, збігаються з гірськими регіонами?

9. Чим можна пояснити, що райони одомашнення тварин, зазвичай, збігаються з центрами походження культурних рослин?

Б. Тестові завдання для самоконтролю.

Тест 1.

Вивчивши різноманітність і поширення сортів культурних рослин, академік М.І.Вавілов визначив центри їхнього походження.

В яких центрах походження культурних рослин виникли:

А - близько половини всіх відомих культурних рослин (рис, цук­рова тростина, огірки), які були створені в Індії, Індокитаї, Південному Китаї і на прилеглих островах?

Б - соя, гречка, редька, яблуні, груші, шовковиці, які виникли в Центральному і Східному Китаї, Тайвані, Японії, Кореї?

В - деякі форми пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху, сочевиці, моркви, цибулі, бавовнику, льону, винограду, абрикоса, мигдалю, які походять з країн Малої Азії, Середньої Азії, Ірану, Афганістану, Південно-Західної Індії?

Г - близько 11 % видів культурних рослин (оливи, конюшина, ка­пуста, цукрові буряки), які виникли на узбережжі морів, що омивають південь Європи і північ Африки?

1 .Абісінський. 3. Південно-Західноазіатський. 5. Східноазіатський. 2.Андійський. 4.Середземноморський. 6.Центральноамериканський.

Тест 2.

Де батьківщина (центри походження):

А - кукурудзи?

Б - капусти?

В - червоного перцю, какао, гарбуза, тютюну?

Г - картоплі, томатів, арахісу, ананаса, хінне дерево?

Д - рису і цукрової тростини?

1. Абісінський. 4. Південно -Західноазіатський.

2. Андійський. 5. Південноазіатський тропічний.

3. Середземноморський. 6. Східноазіатський.

Тест 3.

Які культурні рослини:

А - нині в природі не трапляються?

Б - трапляються в природі?

В - створені схрещуванням капусти і свиріпи?

Г - мають понад 4000 сортів?

Д - були першими введені в культуру?

1. Пшениця. 3. Капуста. 5. Ріпак.

2. Цибіля. 4. Кукурудза. 6. Соя.

Тест 4.

Як давно одомашнено:

А - свиню?

Б - собаку?

В - вівцю?

Г - велику рогату худобу?

1. 5 тис. років тому. 3. 5-9 тис. років тому. 5. 10-15 тис. років тому

2. 9-10 тис. років тому. 4. 4 тис. років тому.

Тест 5.

Назвіть предків:

А - коня;

Б - корови;

В - вівці;

Г - свині.

1. Тарпан. 3. Чубук. 5. Безоаровий козел.

2. Тур. 4. Архар. 6. Дикий азіатський кабан.

Самостійна робота на тему:

Життєвий цикл у рослин і тварин.

Опрацювавши цю самостійну роботу студент повинен

ЗНАТИ:

- чергування поколінь, які розмножуються статевим шляхом і партеногенетично;

- життєві цикли у тварин, в яких чергуються роздільностатеве і герма-фродитне покоління;

ВМІТИ:

- пояснювати, яке біологічне значення для організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля має чергування поколінь;

- визначати у яких групах рослин спостерігаються складні життєві цикли.

Опорний конспект лекції

Життєвий цикл -це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь. У багатоклітин­них організмів індивідуальний розвиток завершується природною смертю. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують гамети (статеві клітини), які передають спадкову інформацію орга­нізмам дочірнього покоління.

Тривалість життєвого циклу у різних організмів може бути різною. Наприклад, у бактерій або дріжджів проміжок між двома поділами клітини часто не перевищує ЗО хвилин, тоді як у багатьох вищих рослин і хребетних тварин він триває багато років. Так, сос­на звичайна починає розмножуватись лише на 30-40-му, риба білуга - на 12-18-му роках життя. Тривалі життєві цикли спостері­гають і в деяких безхребетних тварин. Напрклад, личинки одного з видів південноамериканських цикад розвиваються протягом 17 років.

Тривалість життєвого циклу залежить від кількості поколінь, які послідовно змінюють один одного протягом одного року, або кількості років, протягом яких розвивається одне покоління.

Розрізняють прості та складні життєві цикли. За простого життєвого циклу всі покоління не відрізняються один від одного. Прості життєві цикли характерні для різних тварин: гідри, молочно-білої план арії, дощового черв'яка, павука- хрестовика, плазунів, птахів, ссавців.

Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуванням різних поколінь або складними перетвореннями орга­нізму під час розвитку. Так, у деяких водоростей (бурих, червоних) чергується статеве покоління, переважно гаплоїдне, з нестатевим, переважно диплоїдним. Серед вищих рослин лише у мохоподібних переважає статеве покоління, тим часом як у інших (папоротеподіб­ні, хвощеподібні, плауноподібні, голонасінні, покритонасінні) - статеве.

Складні життєві цикли, які супроводжуються зміною різних поколінь спостерігають у різних групах тварин. Так, у життєвому циклі багатьох найпростіших (форамініфери, споровики) і кишко­вопорожнинних відбувається закономірне чергування поколінь, які розмножуються статевим і нестатевим способами.

Наприклад, життєвий цикл медузи аурелії де нестатеве поко­ління цієї тварини - поліпи - розмножується брунькуванням, утворюючи нові поліпи. За допомогою поперечного поділу поліпи дають початок особинам статевого покоління - медузам. Чоловічі й жіночі особини медуз розмножуються статевим способом. Із зап- лідненної яйцеклітини розвивається личинка, яка деякий час плаває за допомогою війок, а згодом осідає на дно і перетворюється на поліп.

У інших тварин (наприклад, представників плоских червів - сисунів, у деяких членистоногих - попелиць, дафній) у життєвому циклі чергуються покоління, які розмножуються статевим спосо­бом і партеногенетично.

Наприклад, самки дрібних рачків дафній тривалий час розмножуються партеногенетично, відкладаючи незапліднені яйця. З них виходить наступне покоління самок, які знову відкладають незапліднені яйця. Але за певних змін умов довкілля (зниження температури, нестача їжі, підвищення солоності води тощо) з незапліднених яєць виходять не тільки самки, а й самці. У самок формуються яйця, розвиток яких можливий лише після запліднен­ня. Ці яйця містять значні запаси поживних речовин (жовток), після запліднення вкриваються щільною оболонкою і здатні переживати періоди несприятливих умов. З настанням сприятливих умов із них виходить нове покоління самок, які розмножуються партеногенез- тично. подібний тип життєвого циклу спостерігають і у комах - попелиць.

Чергування поколінь, які розмножуються статевим способом і партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих орга­нізмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве роз­множення забезпечує безперервність існування виду, а партеноге­нез дає змогу повною мірою використовувати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду.

Чергування поколінь, які розмножуються різними способами (статевим і нестатевим, статевим і партеногенетично), підсилює

мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.

Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю:

1. Що таке життєвий цикл?

2. Яка можлива тривалість життєвих циклів багатоклітинних організмів?

3. Які життєві цикли рослин і тварин називають простими, а які складними?

4. У яких групах рослин спостерігають складні життєві цикли?

5. Які варіанти чергування поколінь спостерігають у ході складних життєвих циклів тварин?

6. У чому полягає біологічне значення явища зміни поколінь протягом складного життєвого циклу?

7. У квіткових рослин, як і в інших вищих рослин, статеве і нестатеве покоління закономірно змінюють одне одного. Чим представлені ці покоління?