
Лекція 7. Міжнародні конфлікти
Поняття та основні підходи до вивчення міжнародних конфліктів.
Міжнародний конфлікт: суб’єкт, об’єкт та фази розвитку.
Типологізація міжнародних конфліктів.
Особливості окремих типів міжнародних конфліктів.
Врегулювання міжнародних конфліктів.
Література
Анцупов А. Я., Баклановский С. В. Конфликтология в схемах и комментариях. – Санкт-Петербург: Питер, 2006. – 266 с.
Ємельянченко Л. М., Петюх В. М., Торгова Л. В. Гриненок А. М. Конфліктологія: навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2003.
Козырев Г. И. Политическая конфликтология: учебное пособие. – Москва: ИД «Форум»: ИНФРА-М, 2008. – 432с.
Конфліктологія: Навчальний посібник / За ред. М. П. Гетьманчука, П. П. Ткачука. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 326 с.
Мазин А. Ресурсы и конфликты // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. - № 8. – С. 3-9.
Никитин А. Международные конфликты и их урегилирование // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. - № 2. – С. 3-16.
Политическая конфликтология: Учебное пособие / Под ред. С. Ланцова. – Санкт-Петербург: Питер, 2008. – 319 с.
Орлянський В. С. Конфліктологія. Навчальний посібник. – Київ: Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.
Тихомирова Є. Б., Постоловський С. Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 240 с.
Цюрупа М. В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2009. – 192 с.
1.Під міжнародними конфліктами найчастіше розуміють, в першу чергу, війни в їх традиційному розумінні. Проте останніми десятиріччями все більше конфліктів міжетнічного, соціального, економічного характеру, в тому числі всередині держав, отримують міжнародний вимір: вони впливають на стабільність / настабільність міжнародного середовища, викликають реакцію з боку інших суб’єктів міжнародних відносин, а також є об’єктом втручання з боку міжнародних організацій.
Поняття міжнародного конфлікту й сьогодні залишається доволі дискусійним. Серед визначень міжнародного конфлікту широкого поширення набуло визначення американського вченого К. Райта, який у широкому розумінні визначає міжнародний конфлікт як відносини між державами, що можуть існувати на всіх рівнях і різною мірою, а у вузькому – ситуації, в яких країни починають дії одна проти одної.
Розрізняють три основні підходи до вивчення міжнародних конфліктів:
стратегічні дослідження;
дослідження конфліктів;
дослідження миру.
Стратегічні дослідження пов’язують аналіз міжнародних конфліктів зі спрямованістю на розв’язання практичних завдань, призначених забезпечити національні інтереси й безпеку держави, а також створити сприятливі умови для перемоги в можливій війні. Вони здійснюються в межах політичного реалізму з його пріоритетом державно-центричної моделі міжнародних відносин і силових методів у досягненні цілі. Представники стратегічних досліджень часто зводять міжнародний конфлікт до одного з його видів – збройного зіткнення держав.
Дослідження конфліктів ставлять у центр уваги питання, пов’язані насамперед зі з’ясуванням походження й особливостей різновидів міжнародних конфліктів. У питанні про походження міжнародних конфліктів виділяють дві позиції. У межах однієї з них міжнародні конфлікти пов’язують з причинами, що обумовлені характером структури міжнародної системи. Прихильники другої схильні виводити міжнародні конфлікти з контексту, тобто внутрішнього середовища системи міжнародних відносин.
Третім напрямком аналізу міжнародних конфліктів є дослідження миру, розглядаючи широке коло питань пов’язаних з врегулюванням міжнародних конфліктів.