2. Основи конституційного права Німеччи

Правова система: континентально-європейського права. =єдина союзна федеративна республіка 16 земель, мають свої К., парламент (ландтаг), уряд, законодавство та судочинство, символіку, але не мають суверенітету та права виходу з ФРН,

Демократична (на принципі народного суверенітету), правова (на принципі розподілу влади) і соціальна.

Конституція: 1949 р. з урахуванням змін щодо об‘єднання Німеччини Може бути змінена лише за згодою 2/3 членів бундестагу (парламенту) і 2/3 бундесрату (палата земель). Вступ до ЄС також викликав зміни до К. Недоторканними є положення щодо федерального державного ладу, поділу влади, принципу демократії, правової і соціальної держави, визначення гідності людини і суттєві основні права рівності та свободи.

Багатопартійна система, загальне, пряме, вільне і рівне виборче право, таємне голосування.

Законодавча влада: Парламент обирається народом на 4 роки з двох палат

Бундестаг (Федеральний з'їзд) це орган, через який земля бере участь у законодавстві й управлінні федерацією та у справах Євросоюзу 614 депутатів на 4 р. змішаною мажоритарно-пропорційною системою Треба подолати 5% бар’єр у масштабі всієї країни. Мдат вільний Законотворчість та вибори Федерального канцлера. Є комісії, фракції та групи, Бундесрат (Федеральна рада) орган представництва земель. Уряди земель делегують своїх уповноважених на 4 роки та мають у ньому голоси злежно від мешканців. Мандат імперативний, пов'язаний з волею їх урядів. Палати разом приймають лише самі важливі закони, які зачіпають істотні інтереси земель. Проекти мають 3 читання у бундестазі і схвалюються більшістю (стосовно федеральних земель – бундесратом)

Виконавча влада Федеральний Президент - глава держави на 5 років Федеральними зборами, що скликаються лише для обрання Президента. (громадянин, з 40 р., має виборче право, не більше ніж на 2 терміни). Основи конституційного права Німеччини

Не має реальних повноважень, «слабкий»Президентом «сильний» канцлер. Представляє на міжнародній арені, укладає угоди, приймає послів, призначає федеральних суддів, міністрів, помилує. Пропонує бундестагу кандидата на посаду федерального канцлера. Може розпустити бундестаг. Більшість його актів контрасигнуються головою уряду чи міністрами.

Федеральний уряд, "кабінет" з федеральних канцлера і 14 міністрів.

Федеральний канцлер - лідер партії, що отримала перемогу на виборах. Він формує Уряд, є єдиним членом кабінету, що обирається парламентом, і лише один відповідає перед ним. Парламент може висловити «конституційного вотуму недовіри Уряд має право законодавчої ініціативи, при цьому його законопроекти мають пріоритет у разі відхилення подібних законопроектів Бундестагом.

Органи судової влади Немає єдиного Верховного суду; К. визначає 5 галузей юстиції (загальну, трудову, соціальну, фінансову та адміністративну) і засновує відповідні 5 систем судів, кожна з яких очолюється особистим вищим органом. Судовий сенат створюють 1. Федеральний Конституційний суд 2.федеральна судова палата, 3.федеральний адміністративний суд, 4.федеральний фінансовий суд, 5. федеральний суд з питань праці, 6.федеральний суд із соціальних питань.

Спеціалізовані суди: - федеральний патентний суд в Мюнхені, - федеральний дисциплінарний суд у Франкфурті-на-Майні, -військово-кримінальні суди., суди з трудових справ, земельний суд з трудових справ, Федеральний суд з трудових справ.Судову систему в землях складають: - дільничні, - земельні, - вищі земельні, - спеціалізовані, - земельні конституційні суди.

Федер. Конст. суд, розглядає дотримання К, конст.законів, відповідності НПА земель федер.праву, суперечки між федерацією та землями, а також між землями, скарги громадян щодо порушення їх прав та свобод, інші питання. Більшість земель, також мають свої конституційні суди.