При статистичних порівняннях використовують стандартизовані коефіцієнти смертності
Прямий метод стандартизації передбачає обчислення середньозваженого значення повікових коефіцієнтів смертності, причому вагою виступають чисельності груп стандартного населення:
де:
СКС — стандартизований коефіцієнт
смертності;
– коефіцієнт смертності для i-ї
вікової групи;
– чисельність населення i-ї
вікової групи в стандартному населенні.
Аналогічно провадиться стандартизація і за ознакою статі.
Непрямий метод стандартизації використовують за відсутності надійних повікових коефіцієнтів смертності:
де: ЗКСС — загальний коефіцієнт
смертності стандартного населення; ЗКС
— загальний коефіцієнт смертності
населення, що вивчається;
— повіковий коефіцієнт смертності
стандартного населення для i-ї
вікової групи в населенні, що вивчається;
— чисельність осіб i-ї
вікової групи в населенні, що вивчається.
Коли прямий метод використовувати
недоцільно або неможливо, може
застосовуватися ще один показник —
стандартизована відносна смертність
(СВС):
Тема 3: Статистика зайнятості, ринку праці і безробіття
План
1. Завдання статистики зайнятості і безробіття. Показники статистики зайнятості.
2. Статистичний аналіз безробіття: показники, напрямки статистичного аналізу, джерела статистичної інформації. Рівень безробіття за методологією МОП. Статистичний портрет безробітного.
3.Сучасний стан і тенденції зайнятості в Україні.
Завдання статистики зайнятості
1. ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
(у т.ч. КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ У ВІЦІ МОЛОДШЕ ПРАЦЕЗДАТНОГО, ПРАЦЕЗДАТНОМУ ТА СТАРШЕ ПРАЦЕЗДАТНОГО)
2. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ, ЯКА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
а) МЕЖ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ;
б) СТАТЕВО-ВІКОВОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ;
в) СЕРЕДНЬОЇ ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ
3. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЗА СТАТТЮ, ВІКОВИМИ ГРУПАМИ, РІВНЕМ ОСВІТИ, ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4. АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ У ТРУДОВІЙ ЗАЙНЯТОСТІ
5. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ, ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ, ВИВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
6. АНАЛІЗ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОГО СКЛАДУ БЕЗРОБІТНИХ
7. АНАЛІЗ СТАНУ УКЛАДАННЯ КОЛЕКТИВНИХ ДОГОВОРІВ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Зайнятість населення в статистиці вивчається насамперед за допомогою виокремлення категорій статистичного обліку населення, що має відношення до сфери праці та зайнятості.
До населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, віднесені особи працездатного і старшого віку та підлітки, які були зайняті економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), роботодавці, самостійно забезпечували себе роботою, включаючи підприємців, безкоштовно працюючих членів їх сімей, служителі релігійних культів, військові кадрової служби, спецконтингент та ін.
Дані про чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності, розраховуються в середньому за рік на підставі даних підприємств та організацій (про чисельність працюючих за наймом тощо), матеріалів вибіркового обстеження населення з питань економічної активності (про чисельність зайнятих самостійною діяльністю та в особистому підсобному сільському господарстві), вибіркового обстеження селянських (фермерських) господарств та дорахунків на чисельність, невиявлену під час вибіркового обстеження населення з питань неформальної зайнятості.
У кількості зайнятого населення не враховуються: учні працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва; військові строкової служби та жінки, які перебувають у відпустці з вагітності, пологів та догляду за дитиною до досягнення нею віку згідно з чинним законодавством, а також іноземні громадяни.
До населення, зайнятого в галузях економіки, віднесені працівники державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій; працівники колективних сільськогосподарських підприємств; особи, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві; зайняті у малих, приватних підприємствах; міжнародних організаціях; фермерських господарствах.
Середньорічна кількість робітників і службовців розрахована на підставі середньооблікової кількості працюючих за наймом на підприємствах, в установах, організаціях та громадських об’єднаннях. Указана кількість не включає такі категорії працівників, як сумісники та працюючі за договором підряду.
Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До економічно активних відносяться особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні (у визначенні МОП).
Зайнятими (за матеріалами вибіркового обстеження робочої сили) вважаються особи у віці 15-70 років, які відпрацювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину (в особистому підсобному сільському господарстві не менше ЗО годин) незалежно від того, чи була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова або інша робота.